«Головне — не розчаровуватися»: історія відновлення військовослужбовця Назара Скиби

Назар Скиба проходить реабілітацію в лікарні швидкої допомоги. Його приклад – це доказ того, що якщо є бажання, підтримка близьких і команда висококваліфікованих лікарів, можливо все… і навіть більше, кажуть медики.

Історію Назара, у якого ампутована кінцівка, розповіли в Тернопільській міській лікарні швидкої допомоги.

— І воно хочеться ходити, — розповідає Назар. — Коли ти пролежав пів року і постійно на милицях. В мене навіть не було якихось думок, щоб просто лежати на ліжку.

Чоловік розповідає, що наступив на міну, була довга евакуація і через це вийшла висока ампутація.

— Коли ти дивишся на хлопців, які вже ходять на протезі, то здається, що це взагалі легко. І думаєш: «Що там? Став на протез і пішов». А насправді ти заново вчишся ходити. Для мене це був важкий період. Самостійно, невеликі дистанції, потім більше і більше. 

Назар каже, що зараз може пройти десь 5 км.

— Це неймовірна сила духу та приклад незламності. Пишаюся досягненням цього героя, — розповідає завідуюча відділення реабілітації стаціонару лікарні швидкої допомоги Ірина Обаранчук. — Це був складний шлях, але завдяки його силі волі та командній роботі відділення реабілітації лікарні ми досягли даного результату.

Роман зазначає, що реабілітологи підтримують, надихають, стають твоїм другом на період реабілітації і потім ти теж спілкуєшся з ними постійно.

— Протезування стало набагато кращим і можна допомагати людині відновитися в активному способі життя, людина може повернутися в професію, — каже фізичний терапевт Віталій Прокопа. — Головне — це правильна реабілітація на початку і в подальшому — це бажання людини.

— На мій День народження 6 серпня я пішов сам в гори. Зичайно, з милицями. Піднявся на гору Шпиці, це 1800 м. Перші 100 метрів я такий — ого, тяжко, але потім потрохи зловив мотивацію. Я піднявся на 100, 200 м, вище, вище. Це відчуття не передати просто, — розповідає військовослужбовець.

— Назар — це приклад для багатьох та доказ того, що життя після травм та ампутацій триває, а з правильним підходом та підтримкою реабілітологів можна досягти нових вершин та реалізувати мрії, — переконана Ірина Обаранчук.

— Головне — не розчаровуватися, — зазначає Назар, — а старатися рухатися. Якшо реабілітолог каже ходити, то треба ходити. У мене навпаки після ампутації якось життя почало наповнюватися яскравими моментами, — каже Назар.

Нагадаємо, раніше «20 хвилин» розповідали, як тернопільський захисник Ігор Скибиляк бореться за життя після опіків на фронті. 

 

Читайте також:

 Життя після вогняного пекла: тернопільський захисник бореться за здоров'я та мріє потримати дитину на руках

«Ще побігаємо на протезах»: історія захисника, який вчиться ходити після поранення

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.