"Щоб всі, хто на передовій, на свята були з рідними", - вітання зі святом від військового

24-річний Андрій Скакун родом з Хмельницького, але уже майже три роки живе у Тернополі. 

-    Я закінчив військову кафедру в прикордонній академії, пішов туди, бо не зміг стати курсантом, - розповідає Андрій. - Потім ще навчався магістратурі в хмельницькому економічному університеті. Але я з дитинства хотів бути військовим. Після навчання, ще місяць думав, що робити і в останній день мобілізації – 17 серпня 2015-ого року прийшов у військомат. А присягу я прийняв 17 серпня 2014-ого року. 

Військовий півтора роки служив у Тернополі у військовому комісаріаті, був офіцером відділу обліково-мобілізаційної роботи. В 2016-ому році 11 грудня поїхав у Яворів. І в складі реактивного артилерійського дивізіону виконував завдання в зоні АТО - з 19 грудня до  1 липня. Потім була ротація. 

-    Батьки були шоковані, боялись. Не скажу, що зрадів, коли дізнався, що їду в зону АТО, - розповідає Андрій. - Але потім, чесно кажучи, не хотів їхати звідти. 

6 грудня, як розповідає Андрій Скакун, для нього з дитинства було чоловічим свято – так привчали у школі. Коли став військовим, то змінив свою думку.

-    Це свято для всіх військових. Я, наприклад, святкую день ракетних військ артилерії, десантно-штурмові війська святкують свій день, - каже військовий. - А 6 грудня – загальне свято, яке об’єднує всіх військових. Шкода, що в нас немає вихідного, ми підемо покладати квіти на могили загиблих військових і далі продовжуватимемо працювати. Військовим можна побажати, щоб усі, хто їде з дому повертались в такому ж складі. Знаю, що на 6 грудня будуть провокації від іншої сторони і тим, хто на передовій не дадуть відсвяткувати. 

Військовий додає, що хоче , аби в зоні АТО все закінчилось якомога скоріше і військові на всі різдвяні свята були вдома.

-     Минулого року Новий рік та Різдво я святкував в зоні АТО, тому хочу, щоб військові були вдома з рідними, не було втрат та сліз, - додає Андрій. 
 

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.