Ігор Вардинець отримав у Німеччині політичний притулок

Ігор Вардинець, очільник тернопільської районої лікарні, якого підозрювали в отриманні хабаря, досі в Німеччині.

Слідство щодо нього, каже медик, призупинене. Нам вдалось зв’язатись з п. Вардинцем за допомогою соцмереж та поспілкуватись і щодо «хабарного» кримінального провадження, і щодо ліквідації закладу, який він очолював три десятки літ. І досі є його головним лікарем, хоча вже кілька років перебуває у Німеччині. Поговорили ми й про медичні реформи, які стартували в Україні. А також поцікавились, чи планує повертатись в Україну.

Нагадаємо, Ігор Вардинець, якого 17 квітня 2015 р. затримали у підозрі вимагання та отримання хабара у 200 тис. грн, через кілька днів намагався виїхати до Німеччини, де йому мали робити операцію на відкритому серці. Однак, за рішенням суду, пацієнта затримали на Львівщині і повернули до тернопільського медзакладу. Перед цим підозрюваного привезли до приміщення міськрайсуду, де йому мали обрати міру запобіжного заходу. Однак, пацієнт не вийшов з реанімобіля і не піднявся до зали судового засідання.

Справу розглядають і в Німеччині

• Пане Ігоре, ви досі у Німеччині. І жодних рухів щодо «хабарної» справи немає. На якому етапі слідство? Вам пред’явили обвинувачення, чи, може, зняли їх?  
• Я це передбачав ще з того часу, коли була спровокована ця ганебна провокація проти мене, ще у 2015 році. Ця справа, яка припала пилом на полицях поліції та прокуратури і не розслідується з тієї причини, що слідчі органи мене нібито "розшукують". Хоча я всі відомості подавав до всіх інстанцій, починаючи від слідчого, закінчуючи прокуратурою і судом. Повідомив все: де я перебуваю, і з якої причини (на лікуванні) в Німеччині. З відомою адресої клініки і мого проживання...
• Так справа розслідується далі?
• Всі рішення судів опротестовані, але завдяки нашим недолугим реформам в правоохоронній сфері, напревеликий жаль, справа зупинена і не розслідується. Я вже тричі звертався з позовами і рішеннями німецьких судів, які також не можуть зрозуміти позиції наших українських правоохоронців. Наголошую! Вся справа тут, в Німеччині, розглядалась майже два роки. Я отримав політичний притулок у зв’язку з переслідуваннями і порушеннями моїх прав в Україні. Моє місце перебування відоме, я відкритий для слідства. Але мені в цьому відмовляють, мотивуючи тупо і вкотре, що я переховуюсь... Отже, мої адвокати втретє подали документи в слідчі органи і прокуратуру щодо продовження слідства і проведення всіх процедур. Маю надію, що на цей раз будуть зрушення.

Лікарню намірились вкрасти!

• А що з районною лікарнею, яку ви досі очолюєте? Є рішення сесії про її ліквідацію.
• Бачу, що спішать ті, які намірились вкрасти районну лікарню у жителів Тернопільського району і прихватизувати її. Декілька аргументів: адресу лікарні змінили на Великі Бірки! Факт доконаний, уже юридичної адреси лікарні в Тернополі на вул. Острозького немає. Ліквідація юридичної особи - комунального неприбуткового підприємства Тернопільської районної Ради, - це також доконаний факт, який ніякого відношення до реформи немає. Це ліквідація і повне переформатування підприємства з єдиною метою - розпочати процес повзучої приватизації і знищення того всього, що було зроблено за 30 років всіма жителями району. Наголошую і б’ю на сполох. Люди! Не дайте себе вкотре одурити! У вас ще залишилась поки що ця лікарня, яка була вашою спільною власністю, її намірились у вас вкрасти. І всі ці недолугі спроби обілити всі ці дії реформами - це облуда і брехня!!!

Дивуюсь депутатам, які сліпо голосують
за злочинні рішення

• Чому ж ви настільки категоричні? Може, якраз на мешканців району в плані меддопомоги чекає покращення?
• Памятаєте ще ті приватизаційні сертифікати на спільне наше майно, яке було після розпаду союзу в 1991 році? Де ці всі заводи і фабрики? Все в руках олігархів, а у нас залишились папірці, які вже давно всі забули і викинули. Я дивуюсь діям депутатів районої ради, які так сліпо голосують за ці злочинні рішення. Наша лікарня була найкраща серед лікарень області, в тому числі і мешканці обласного центру ходили до наших спеціалістів. А що тепер? Чим це нищення закінчиться? А тим самим, що і з дитячими садочками. Місто буде вимагати кошти з жителів району і районного бюджету за лікування наших людей в міських і обласних закладах. Відповідно, ще раз звертаюсь до очільників району. Все в ваших руках, не забувайте, що у своїй хаті - своя сила і воля, і правда. Бо час прийде - за все відповідати доведеться. І якщо хтось думає, що все це зійде з рук - глибоко помиляється. Не зійде! Олігархів рано чи пізно ми зженемо з тіла нашої багатостраждальної країни. А от ви залишитесь. І ваші діти, і внуки.

Я відкрито дивлюсь людям в очі – і як лікар,
і як керівник

• При ліквідації закладу якою буде ваша доля, як керівника?
• Мене моя доля, як керівника, хвилює найменше. Я свій шлях пройшов, відкрито дивлюсь людям в очі, як лкар-хірург і як керівник. І горжусь тим, що мав можливість працювати з тими керівниками, які очолювали район всі ці 30 років моєї роботи. І за ці роки створили мережу медичних закладів: це і Великобірківська лікарня, і Баворівська, і Тернопільске медичне обєднання, і екстренна медична допомога, і підсобне господарство, і все те обладнання, яке працювало. І ще було багато планів. Дасть Господь ще життя, то і це олігархічне лихоліття в Україні завершиться. І повернуться наші люди з вимушених заробітчанств в свій дім. І впевнений, що життя розсудить.
• А як ви сприймаєте медичну реформу, яка стартувала в Україні?
• Відносно цієї недолугої реформи… Вона є лише ширмою для скорочень як закладів, так і лікарського і медичного персоналу. Я давно, ще далеко до цих всіх перипетій, які творять з медициною в Україні, - говорив і стверджую: єдиний вірний шлях - це страхова державна система. Це працює у всьому світі. Працюєш,  сплачуєш внески - і маєш страховку. Не вигадуйте і не вірте тим, які шукають якісь особливі шляхи. Медична допомога - це дороговартісна річ. На особистому прикладі побачив, як це діє тут, в Німеччині. Я маю державну страхівку - і маю допомогу. А допоки не мав цієї страхівки, то до лікарні доступу не було - все доступно, але вкрай дорого. І всі ці намагання міністрів, які навіть не затверджені на посадах, переконати нас, що вони все вірно роблять - це популізм. Допоки не буде прийнятий закон про страхову медицину! А всі ці кроки, які зараз відбуваються, - це намагання сховати значне скорочення фінансування, прикрити фіговим листком реформізму. Подивіться на бюрократичний аппарат - ні в міністерстві, ні в управліннях охорони здоров’я областей чи міст і районів - ще подвоять чиновників. Ще нікого не скоротили.

Збудоване не своїми руками дуже легко руйнувати

• А що ви скажете про невідкладну допомогу?
• А діючу в районі систему надання невідкладної допомоги ліквідували! Агов, депутати!!! Де ви??? Безумовно, що вихід із цієї прірви, в яку нас штовхають, є. Щодо районної ланки охорони здоров’я, я пропоную на громадських засадах створити наглядову раду. Але, наголошую: не з тих людей, яких запропонує влада. А з тих, які віддали свої сили на те, щоб створити, що маємо в районі. Бо збудоване не своїми руками і силами дуже легко руйнувати. А у нас, хвала Господу, ще є ті люди, які мали і мають відношення до розбудови медичної галузі району. Я цей список пропонував і пропоную на розсуд громади району. І створити дійсну громадську раду, яка відіб’є бажання скоробагатьків проковтнути те, що робилось всіма мешканцями і працівниками Тернопільського району.
• Ви стверджували, що виїхали до Німеччини саме на лікування. Стан тоді був критичним. Чотири інфаркти – це не жарт. Як зараз почуваєтесь? Лікування допомогло?
• Відносно здоров’я, то маю уже німецьку медичну страховку. І перебуваю під постійним наглядом у лікарів. Це стосується і медикаментів, і обстеження. Є потреба в додаткових речах, які не покриваються страхівкою, але в судах вперто не дають можливості використати мої можливості фінансування із заощаджень. Бо, знову таки, мотивують, що розшукують мене. Хоча мають чітку позицію німецького суду з цього приводу. Саме тому я наполягаю на продовженні розгляду справи і поверненні в Україну! І буду все робити задля того, я доведу цю справу до завершення. Не в моєму віці тут розпочинати нове життя. Справа передана до Європейського суду. І якщо Україна декларує Європейські цінності, то і правоохорона система має до того прагнути.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.