Інтернати, сироти і діти з інвалідністю: які новації принесла реформа системи догляду за дітьми?
- Щороку понад 5 мільярдів гривень виділяється на утримання таких закладів, але лише 10% цих коштів йде безпосередньо на дітей.
- Соцпрацівник має бути більш «включеним» в життя родини, яка опинилася в складних обставинах. Багато комунікувати, щоб визначити причину їхніх проблем і навчити вирішувати їх десь самостійно, десь із допомогою громади.
77 тисяч дітей перебувають в інтернатах України. Лише 6 тисяч є сиротами. Усі інші мають хоча б одного із батьків. Але через низку причин, дітей віддали до спецзакладів. Таких 750 по усій країні.
— Життя в інтернаті означає ізоляцію від навколишнього світу, розрив з родиною і втрату індивідуальності через груповий підхід до навчання, — каже Володимир Вовк, координатор проєкту «Реформування системи інституційного догляду та виховання дітей» у Тернопільській області. — Як наслідок, покидаючи стіни інтернату, дитина несоціалізована і не готова до дорослого життя. Лише 10% відсотків випускників таких закладів нормально інтегруються в суспільстві.
Поставити на перше місце інтереси дитини і змінити цю систему покликана деінституалізація. У систему догляду за дітьми закладається пріоритет сімейного виховання. Реформу уже впроваджують на місцях. Одним із лідерів позитивних змін є Тернопільщина. На початок реформи у 2017 році у всіх 19-ти закладах цілодобового типу перебування жили і вчилися 1407 дітей. Сьогодні їх 862.
Реформа інтернатної системи не проста. Тому про неї важливо доступно і зрозуміло, аби уникнути непорозумінь. У рамках Просвітницької кампанії на підтримку деінституціалізації й попередження потрапляння дітей в інтернати, фахівці відповіли на найпоширеніші питання про реформу та розповіли, які послуги мають з’явитися в громадах.
Питання №1. Чи правда, що інтернати закриють?
Ні. Реформа передбачає трансформацію, де на першому місці мають бути діти. Тому, йдеться не про закриття цих закладів, а про збереження їх як освітніх, соціальних чи медичних установ, де діти можуть отримати інший спектр послуг.
Дослідження виявили, що інтернати шкодять дітям. І навіть найкращі з них не можуть забезпечити належної турботи та уваги. Інтереси інтернату часто переважають над потребами вихованців. Щороку понад 5 мільярдів гривень виділяється на утримання таких закладів, але лише 10% цих коштів йде безпосередньо на дітей. Це має змінитися.
— Заклади ніхто не закриває. Але так, їх чекає трансформація. Діти можуть навчатися й далі в цих закладах. Але загальний час перебування там має бути менший. І цілодобове перебування треба теж мінімізувати. Це і є зміна системи підходів в інтересах дитини, — пояснив Володимир Вовк, координатор проєкту «Реформування системи інституційного догляду та виховання дітей» у Тернопільській області.
Питання №2. Що може зробити територіальна громада в межах деінституалізації?
Оскільки після децентралізації громади отримали більше повноважень і стали самостійними, на них падає відповідальність за створення умов, у які повернеться дитина з інтернату. Мета реформи деінституалізації – створити систему послуг та підтримати сім’ї, які потрапили у складні життєві обставини.
— Тому у кожній громаді має з’явитися соціальний працівник, який вчасно виявлятиме та реагуватиме на сімейне неблагополуччя і допомагатиме таким родинам. Зокрема, працюватиме над тим, щоб допомогти знайти роботу батькам, забезпечити дітям безкоштовні обіди у закладах освіти та перебування у групі продовженого дня, і сприятиме залученню таких дітей до секцій та позакласних занять, — пояснив Володимир Вовк.
Громада має стати дружньою до дітей, які повертаються з інтернатів та їхніх родин. А це означає створення різних видів послуг, які мають виходити із конкретних потреб. Тому влада на місцях повинна сфокусуватися на активній комунікації із жителями. Нема універсального підходу, який підійде усім. В цьому і виклик для громад – не чекати, коли проблему вирішить хтось «згори». А ставати відповідальними і вирішувати проблеми, зважаючи на кожен індивідуальний випадок.
Питання №3. як діятимуть соціальні фахівці?
На Тернопільщині обов’язки фахівців із соціальної роботи виконує 87 людей у 51 громаді. Це дуже мало, зважаючи на великі об’єми роботи, зазначає Олена Магдій, завідувачка сектору підвищення професійної компетенції працівників надавачів соціальних послуг.
— Приблизно на 4 тисячі жителів має бути 1 фахівець з соціальної роботи. Деінституалізація вимагає змін до підходів у роботі. Тому було б добре, якби соцпрацівники пройшли профільні курси чи навчання. Адже підходи надання допомоги у межах рамках деінституалізації все-таки трохи відрізняються, — каже Олена Магдій.
Соцпрацівник має бути більш «включеним» в життя родини, яка опинилася в складних обставинах. Багато комунікувати, щоб визначити причину їхніх проблем і навчити вирішувати їх десь самостійно, десь із допомогою громади.
Деінституалізація сприяє впровадженню інклюзивної освіти та низки важливих соціальних ініціатив. Які ще існують послуги, котрі можуть отримувати батьки з дітьми із інвалідністю та особливими освітніми потребами у громаді - нижче в слайдах.
Читайте також
Семеро дітей Світлани, яка залишила в небезпеці малюків, мають шанс отримати нову маму. Вже законно
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
Ratushko Zoriana
Volodymyr Bidjuk reply Ratushko Zoriana
Не тримайте зла, таких любителів природи багато...
Ratushko Zoriana reply Ratushko Zoriana
Ratushko Zoriana reply Ratushko Zoriana
Nataliya Katysheva reply Ratushko Zoriana
Ratushko Zoriana reply Ratushko Zoriana
Nataliya Katysheva reply Ratushko Zoriana
Nataliya Katysheva reply Ratushko Zoriana
Ratushko Zoriana reply Ratushko Zoriana
Ratushko Zoriana reply Ratushko Zoriana
Ratushko Zoriana reply Ratushko Zoriana
Nataliya Katysheva reply Ratushko Zoriana
Ratushko Zoriana reply Ratushko Zoriana
Ratushko Zoriana reply Ratushko Zoriana
Nataliya Katysheva reply Ratushko Zoriana
Дончак Ксенія