Мав улов, більший за 6-річного сина: рибалки про свої трофеї та стиль життя

• 11 липня відзначають День рибалки.
• Журналісти «20 хвилин» вирішили знайти заядлих тернопільських рибалок та запитати про їхнє хобі, яке вже давно перейшло у спосіб життя.
• Про риболовлю на Тернопільському ставі, рибні ковбаски, hand made - сувеніри поплавки і, навіть, рибальську поезію, читайте у матеріалі.
• Авторизуйтесь, або підпишіться, і завдяки Вашій підтримці ми зможемо готувати більше цікавих матеріалів.

Десятки рибалок зі снастями та гарним настроєм зібрались на Набережній Тернопільського ставу на фестиваль "Рибальські посиденьки-2021" зранку, 26 червня. 

 Читайте також: Смачна рибка та юшка: фестиваль на Набережній. Учасники готові полювати і в спеку, і в дощ (ФОТО)

«Добре годувати рибу і мати багато терпіння»

Третє місце в загальному заліку серед дорослих на фестивалі «Рибальські посиденьки-2021», що проходив на Тернопільському ставі 26 червня, отримав Андрій Шульга.

Призер розповідає, що на вчорашньому фестивалі рибальства були цікаві конкурси та супер призи.

—   Я отримав вудку, прикорм і ще й медаль мені повішали, - розповів про свої призи пан Андрій.

Ми запитали у чоловіка про його хобі, любов до риболовлі та «рибальський» спосіб життя.

Андрій Шульга з Тернополя почав рибалити років із 12-ти. Його загальний риболовний стаж більше 30-ти років.

—   Я починав рибалити у нашому Гідро парку. Зараз полюбляю рибалити на Тернопільському ставі. Часто виїжджаю до Івачева. Влітку ходжу рибалити переважно один раз на тиждень, так дозволяє моя робота. Зимова риболовля – то не моє, - зізнається чоловік.

Андрій розповідає, що місцеві рибалки дружать між собою, мають власний Клуб тернопільських рибалок, КТР, у якому чоловіки і не тільки зійшлися по інтересах.

«Юшку можу приготувати, але не готую»

—   Я можу завудити, посмажити, запекти, посолити рибу, але юшки не варю  - перелічує свої рибні кулінарні можливості пан Андрій.

Ми запитали, який найбільший улов у пана Андрія.

- Впіймав судака 2,9 кілограм у Тернопільському ставі, - ділиться  своїм досягненням чоловік.

Андрій Шульга пробує привити любов до рибалки і своїм дітям. Цікавим є те, що і жінка пана Андрія також любить риболовлю.

«Це моя віддушина, болячка, спосіб життя»

Тернопільський рибалка із 57-річним стажем Олександр Віблий вчора також був на фестивалі «Рибальські посиденьки-2021». Чоловік каже, на жаль, нічого не спіймав, бо був націлений на великий улов, але слабо клювало.

Почав рибалити у п’ять

Пан Олександр розповідає, що вперше пішов на риболовлю з дідом у п’ять років.

• Мій дід вперше привів мене на рибалку на річку Серет у Микулинцях, зробив мені саморобну вудочку. Запам'ятав цей день на все своє життя. З того дня я захворів на рибалку. Тому майже всі вихідні та відпустки я проводжу на риболовлі, - згадує чоловік.

Географія рибалки Олександра доволі широка. Чоловік рибалить, в основному, на річці Серет. Полюбляє виїжджати на риболовлю у Чернихів, Малашівці, Вертелку, Залізці, Качанівку та багато інших місць.

• Зараз люблю рибалити на Тернопільському ставі, бо мені зручно і близько. На нашому ставі зараз добре пішов лящ, декілька днів назад я впіймав ляща довжиною 54 сантиметри – це середній трофей. Також у ставі водяться карась, плотва, та багато інших видів. Практично вся риба, що водиться в Україні, є у нашому Тернопільському ставі, - ділиться Олександр Віблий.

Олександр Віблий рибалить круглий рік.

«Випускати мальків та піклуватися про навколишнє середовище»

Починаючим рибалкам Олександр Віблий радить, перш за все, любити свою домівку, свій край. Ця любов починається, зокрема, з того, що потрібно випускати маленьку рибку. Каже, що неодноразово має суперечки щодо цього, навіть, зі старшими рибалками, котрі не усвідомлюють та ловлять мальків, не випускають їх.

• Потрібно розуміти, що у нас є риба, яка занесена до Червоної Книги. Я пишу статті про рибалку, про охорону навколишнього середовища, про екологію, про боротьбу з браконьєрством. У Європі, наприклад, дуже слідкують за величиною та кількість улову, в любий момент можуть підійти та перевірити, що ти ловиш та чи дотримуєшся правил риболовлі. Вважаю, що таке державне регулювання повинно бути всюди, - наголошує рибалка.

Карп більший за шестирічного сина

Найбільший трофей за життя пана Олександра – це карп вагою більше десяти (!) кілограм.

• Моєму синові на той час було шість років, то карп був більший за нього, - згадує пан Олександр.

«Якби ти на рибалку не ходив, то, напевне, давно б вже помер», - жартує дружина рибалки

Своїм дітям Олександр Віблий також прищепив свою любов до рибацтва.

• Мій син зараз живе в Іспанії. Він надзвичайно захоплений риболовлею. Навіть купує ліцензію, щоби змогти рибалити, там такі правила. Він рибалить, як в Середземному морі, так і в прісних водоймах. Надсилав мені фото зловленого восьминога. Зять також любить рибалити. Навіть дружина розділяє моє хобі та їздить зі мною на риболовлю, - ділиться чоловік.

Найкращим подарунком на свята для пана Олександра є все, що стосується риболовлі. Рибалка розповідає, що діти завжди дарують йому щось в цьому раді. Нещодавно чоловік святкував День народження, то дочка подарувала йому гачки для риболовлі, часто дарують якісь риболовні снасті.

«Якби на моєму столі не було риби, мене би просто не зрозуміли»

Любов до кулінарії у пана Олександра в крові. На рибацьких змаганнях Олександр Віблий не лише приймає участь, а ще й виступає у якості кухаря. Готує подвійну, потрійну юшку, монастирську, норвезьку, з помідорами, на молоці.

• Я роблю рибні котлети, млинчики з ікри, рибні ковбаски, тушкую рибу в маслі та сметані, роблю рибні тушонки і деколи тараньку. На відкриття полювання мене запрошують готувати святкові рибні обіди та вечері, - розповідає чоловік.

Риболовля надихає навіть на…вірші

Олександр Віблий не лише рибалить, а й пише вірші та виготовляє власноруч сувеніри – поплавки власного виробництва. Ось, якими різносторонніми можуть бути тернопільські заядлі рибалки. Своєю поезією чоловік поділився із «20 хвилин», що дуже символічно до Всесвітнього дня рибальства.

 Уривок зі «Сповіді Рибалки» від Олександра Віблого:

 Ранок вологий, сирий прохолодний,

 Сонце на сході повільно встає.

В річці під вербами окунь  голодний,

Наче примара зі ставу встає.

Стелиться сивий туман над водою,

За очеретом проплив бузький лин,

Чапля крадеться своєю ходою, -

Хижо чекає поживи з глибин…»

«Риболовля – то окреме хобі»

А ось Тарас Савків прийшов на вчорашній рибний фестиваль заради дітей.

• На вчорашній фестиваль прийшов заради своїх дітей. У мене троє дітей: двоє дівчат 14-ти і 11-ти років та син - йому 7 років, також двоє племінників: шести і десяти років. Вони дуже чекали та хотіли піти. На конкурс ходив, щоби прищепити корисне хобі дітлахам, - каже чоловік.

Тарас Савків рибалить на Тернопільському ставі, на Стрипі, на ставках у селах, де є можливість. 30-сантиметровий короп – поки найбільший його трофей.

Син –  семирічний рибалка

• Син був ще такий досить маленький і ми з ним пішли на Тернопільський став. Він дуже любить рибалити серед дорослих рибалок. Ті нічого не впіймали, а син витягнув такого маленького окунця, його почали хвалити. А він подивився на рибку та й випустив її назад у став. Потім ходив і розказував, що впіймав окунця – справжнього красунчика, але довелося відпустити, бо маленький, - згадує чоловік.

Тарас Савків розповідає, що син, повертаючись зі школи Набережною, мусить запитати у кожного рибалки про улов, снасті та чи клює.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.