Казки і вірші тернопільських авторів озвучили діти з інвалідністю

Казки і вірші тернопільських авторів озвучили вихованці Тернопільського обласного навчально-реабілітаційного центру. Диск "Казки та поезія Тернопільського краю" презентували у Тернополі в середу, 17 квітня.

У диск увійшли віршована "Казка про Брудне місто" Наталії Лобас, збірка віршів Сергія Сірого "Слоненятко Роні", збірка віршів Ярослави Підлужної "Дзень-дзелень", - новий день", казки Валентини Семеняк "Баба Сяба", "Бурмотійко і Даринка" та "Музика Серця", казки Ірини Мацко "Зламаний господар", "Чорне серце" та "Детектив Шерлі", а також казка Оксани Ратушняк "Хмарка без опадів".

У начитуванні взяли участь 40 дітей, які навчаються в обласному навчально-реабілітаційному центрі.

16-річна Ліза брала участь в озвучуванні усіх казок з диска. Дівчина розповідає, що найбільше читала слів автора. Але найцікавіше їй було передати звуки пташок в казці Валентини Семеняк.

- Емоції дуже позитивні, - каже Ліза. – Я дуже вдячна авторам, вдячна цьому проекту за досвід. Це було дуже класно.

15-річний Сергій Ткачук теж озвучував слова автора у кількох казках, а також слова хлопчика Бурмотійка.

- Мені все було цікаво, - каже Сергій. – Це досить цікаво і дуже незвично. Для тих, хто робить це вперше, спочатку це дуже страшно, а потім це дуже цікаво, ти починаєш вживатися в роль. Найважче було озвучувати слова автора, тому що автор мав передати емоції абсолютно кожного персонажа.

Уже є дві книги і два диски

Цей диск – уже четверта робота в рамках проекту «Скарби Файного міста», ініційованого благодійним фондом «Єднання поколінь».

- Уже маємо дві книжки і два диска. Кожна з цих робіт є унікальною: першу книгу казку-рекордсмена України писали 22 письменники, друга - книга легенд міста, таку книжку ми ще ніколи не випускали. Перший диск з творами тернопільських авторів ми робили для дітей, які не бачать. А тепер наш проект розвинувся далі – ми думали, як задіяти дітей з інвалідністю в створенні диску, тому і виникла така ідея записати їх, - розповів заступник міського голови Леонід Бицюра. - Це напевне перша професійна робота цих дітей, і може так статися, що в дорослому житті вони зможуть озвучувати тексти і будуть створювати україномовний контент, якого зараз мало.

В роботі над другим диском організатори проекту врахували побажання педагогів, дефектологів, на що треба звернути увагу.

- Диск унікальний, бо діти не просто реалізували свою мрію, а ще їхню роботу почує все місто. Аудіо-казки підуть в ефір Тернополя. А згодом ІТ-компанія, з якою ми співпрацюємо, розробить мобільний додаток, і казки будуть доступні для всіх користувачів Інтернету, зазначив пан Бицюра.

Тираж диску – 100 примірників. Їх подарують усім, хто працював над диском, дітям Центру реабілітації, авторам казок і віршів, радіостанціям, які беруть участь в проекті, а також незрячим дітям.

Працювали натхненно і відповідально

Робота над диском тривала трохи більше двох місяців. Це 32 години начитування та декламації, 72 години обробки аудіо файлів та майже 2 години готового матеріалу, розповідає звукорежисер проекту Тарас Сотула.

- Це особливий проект з особливими дітками, який торкнеться серця кожного. Адже ми натхненно працювали впродовж двох місяців, вклали тепло та щирість у кожне речення, намагалися зрозуміти авторів та кожного героя. Я була в захваті від позитиву, енергійності, відповідальності усіх дітей, вражена їх щирістю, трепетним підходом, - розповіла куратор проекту Оксана Ратушняк. - Ми бачили, як вони переживали, як вони готувалися до кожного запису. Коли вони начитували текст, вони постійно запитували звукорежисера, чи вони це добре зробили, може треба краще, чи якось по-іншому. Вони зробили свою роботу з дуже великою відповідальністю, бо розуміли, що ці казки разом з іншими будуть слухати і діти, які не бачать.
 

Готова робота стала сюрпризом

До дня презентації диску ні діти, які начитували тексти, ні письменники не чули кінцевого варіанту записів. Письменниці Ірині Мацко теж було надзвичайно цікаво почути, як діти впоралися із завданням.

- Діти читали мої твори з міні-серії казок про собак. У цей диск потрапили три казки. Вони про те, як тварини переживають розлуку з господарем, про те, що їх залишають, про те, як люди ставляться до них. Цю тему я хотіла порушити, бо бачу багато жорстокості і з боку дорослих, і від дітей, - розповідає письменниця. – Послухати фрагменти казок для мене буде сюрпризом. Нашої безпосередньої роботи з дітьми як авторів не потрібно було в процесі реалізації проекту, бо педагоги, художній керівник добре налаштували дітей на потрібний настрій, ввели в казку.

Захопленою і враженою тим, як в записі передали спів птахів у її казці, залишилася письменниця Валентина Семеняк. Свою казку «Музику серця» вона писала в січні-лютому, коли була в Індії. У казці згадується багато птахів, і як вони співають. Проте як діти передадуть їхній спів - чи візьмуть готові зразки з Інтернету, чи якось передадуть це своїми голосами, вона не знала. Робота дітей письменниці дуже сподобалася.

- Коли я побачила фотографії і відео, як відбувалася робота, усвідомила, наскільки це потужний проект, - розповідає Валентина Семеняк. - Ці діти, як і усі діти загалом, дуже потребують уваги. І коли вони роблять щось важливе, в них виростають крила і це їм дає надію. Взагалі для кожної дитини, коли вона має момент спілкування – це дуже важливо. Тоді в них з’являється бажання творити, вони більше радіють життю. Тішуся за дітей, за всіх, хто брав участь в проекті. Ця робота – це велика і потрібна справа. Тримаймося разом і продовжуймо цю справу.

Слова автора давалися найважче

Налаштовувала дітей на роботу і допомагала вживатися в роль художній керівник проекту Надія Шамрик.

- Комусь було складніше, комусь простіше. Бували ситуації, коли з дітьми ми відпрацьовували кожну букву, начитували буквально по реченню, а бувало, що діти були підготовані і сідали перед мікрофоном і просто і легко працювали, - розповідає Надія Шамрик. - Моя робота полягала в координуванні дітей, в налаштовуванні дітей на певну інтонацію, в перевтіленні в кожну певну роль.



















Реальних людей дітям було легко озвучити, бо вони відчували, що вони на своєму місці. А якщо це казковий персонаж, то потрібно було фантазувати і розвивати уяву, який він може бути. Важко було озвучувати віршовані казки, бо з одного боку треба триматися рими, а з іншого боку – подати це як розповідь.

- А найважче було озвучувати слова автора, бо саме за ним стоїть завдання ввести в курс, де відбувається дія, голосом треба намалювати картинку. Важко було вийти на кульмінацію, важко донести мораль і мету саме дітям, - зазначила співрозмовниця.

Як каже художній керівник проекту, автори казок дали творчій групі повну свободу в роботі.

- Це навіть добре, що автори не говорили дітям, як саме вони хотіли б, щоб озвучили їх персонажів, хоча ми радилися з авторами, як краще подати їхні твори, - каже Надія Шамрик. - Діти мали своє бачення. Бо при прочитанні казки дитиною, може знайтися щось інше, навіть таке, чого автор не закладав в текст. І саме ці діти дали цим казкам нове життя, вони «оживили» їх своїми голосами.

Довідка

Ініціатива реалізована за підтримки заступника міського голови Леоніда Бицюри, в рамках проекту «Скарби файного міста», за сприяння компанії ELEKS Ternopil та підтримки БО «Благодійного фонду «Єднання поколінь», за співпраці «Ух Радіо», «Вуличне Радіо», театральної школи-студії «Мельпомена», Тернопільської Центральної дитячої бібліотеки, Молодіжного центру розвитку "МІСТ" та «Програми транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна 2007-2013». Запис здійснено учасниками медіа лабораторії ПК «Березіль» Medialab Ternopil.

Стежте за новинами Тернополя у: Facebook, Telegram, Instagram, Viber та YouTube.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.