Колишні гіганти: що тепер?

Потужності “Текстерно”, “Оріону”, комбайнового та фарфорового заводів, “Ватри” були розраховані на масштаби Союзу. Тепер кожне з цих, колись великих підприємств шукає свій шлях. “Інформація конфіденційна...” Зацікавленість “RIA плюс” долею колишніх місцевих заводів-гігантів цілком зрозуміла, адже там працювали тисячі тернополян. До того ж, з Обласного відділення статистики на інформаційний запит кореспондента “RIA плюс” щодо даних про сучасні обсяги виробництва місцевих заводів надійшла відповідь: “...на підставі Закону України “Про державну статистику” (ст. 21) первинні дані, отримані органами державної статистики від респондентів, є конфіденційною інформацією”. Через таку реакцію напрошувався висновок, що на заводах діється щось таке, про що не хочуть казати тернополянам. Врешті у держадміністрації нам повідомили, що за сукупним валовим доходом усіх підприємств область досягла рівня лише 1995 р. Змінилися і мають прибутки На ВАТ “Ватра” створили корпорацію приватних підприємств, котрі перейшли в основному на виробництво промислового світло-технічного обладнання. — 1,5 року тривала реорганізація та реструктуризація підприємства, відтак тепер це — Об’єднання світлотехнічних підприємств “Корпорація “Ватра”. До його складу входять 9 приватних підприємств та ВАТ “Ватра”. Воно тільки керує основними фондами і надає послуги фірмам, які входять у корпорацію, — каже президент корпорації Роман Яремчук. — Модель нашої реструктуризації — нова в принципі. Впроваджуючи її, ми керувалися науковими підходами, прораховували усі ризики. Вже є результат: 2003-й — перший рік, коли ми стали прибутковими. Майже 50% обсягу продукції заводу орієнтовані на ринок Росії. За І півріччя вироблено продукції на 16 млн 640 тис. Це 117,8% відповідно до показника минулого року за такий самий період. На “Оріоні” зосередилися на виробництві високоякісної, конкурентоздатної продукції, яка йде в основному на експорт. Відтак завод сконцентрував свої потужності на менших площах, віддавши зайві орендарям. Основною спеціалізацією підприємства є засоби радіозв’язку. Там започаткована програма технічного оновлення засобів радіозв’язку правоохоронних органів та оснащення зв’язком швидкісної лінії Укрзалізниці Київ-Львів. На 2004 рік ВАТ “Оріон” отримав держзамовлення на суму більше 6 млн грн на виготовлення радіостанцій. Однак, за словами голови правління ВАТ Романа Карпика, 70% виробів йдуть на експорт. Рішення про реструктуризацію ВАТ “Тернопільський завод “Оріон” прийнято ще у 2003 році. Процес наразі триває. Комбайновий — “завис” У найгіршому становищі, як повідомив нам начальник управління промисловості, енергетики, транспорту та зв’язку ОДА Леонід Наноцький, опинився ВАТ “Тернопільський комбайновий завод” — один з провідних виробників бурякозбиральної техніки та інших сільськогосподарських машин і товарів широкого вжитку. За останні 20 років підприємство освоїло виробництво більше 20 типів нових машин для різноманітних сільськогосподарських робіт, наприклад, комбайн “Збруч”. Торік у Росію було продано 81 такий комбайн. Один комбайн коштує близько 230 тис. грн. Без пільгового кредитування та лізингу український селянин не може його купити, тому “латає” стару техніку. Контрольний пакет акцій ВАТ “Комбайновий завод” досі належав лізинговій компанії “Украгромашінвест”. Оскільки вона не була зацікавлена у розвитку підприємства, у цьому році було вирішено шукати нового власника. Відтак, згідно з указом президента, з 1 квітня 2004 року контрольний пакет акцій ВАТ “Комбайновий завод” мав бути вилучений зі статутного фонду лізингової компанії і до 1 травня реалізований. Однак це рішення було опротестоване. Оскільки невизначеність та судова тяганина тривають досі, тому навіть ті, хто вкладав гроші в завод, поки робити цього не наважуються. Відтак виникли проблеми і з фінансуванням підприємства, і з обсягами його виробництва. У червні було вироблено продукції лише на 452 тис. грн. За І півріччя обсяги виробництва заводу, як повідомили в ОДА, склали лише 24,9% від минулорічних показників за такий самий період. Наразі, аби зберегти кадри і обладнання, завод не зупинятимуть. Він працюватиме на третину потужностей. Поставили на модернізацію Найбільший в Україні виробник бавовняних тканин ВАТ “Текстерно” залишається лідером вітчизняної легкої промисловості, повідимили в ОДА. У жовтні 2002-го на комбінаті — нові власники. На “Текстерно” взялися за переобладнання виробничої бази. Для розробки сучасних видів тканин навесні 2003 р. створили дизайн-студію, обладнану цифровою технікою. З часу появи інвесторів у підприємство вкладено близько 30 млн грн. А у 2004 році інвестиції вже склали близько 60 млн грн. ВАТ “Тернопільський завод штучних шкір “Вінітекс” виробляє штучну шкіру та плівкові матеріали. Підприємство, як повідомили в ОДА, має власну експериментальну базу. Упродовж кількох останніх років воно є лідером серед вітчизняних виробників штучних шкір, призначених для оббивки сидінь у пасажирському транспорті. Продукція заводу вогнебезпечна, має позитивні санітарно-гігієнічні висновки та необхідні підтвердження. Її замовляють Львівська, Південна, Південно-Західна залізниця, ряд вагоноремонтних заводів та пасажирських вагонних депо. Нині на заводі триває модернізація. Спеціалізації підприємства це не змінить, але дозволить перейти до виробництва продукції європейського рівня якості. У 2004 р. там реалізовують інвестиційний проект. Буде створено спільне україно-польське підприємство “Вінісан”. Іноземні інвестиції складуть $0,5 млн. Отже, хоча колишні заводи-гіганти й втратили свій статус, все ж закривати їх ніхто не планує. А кроки, здійснені їх працівниками, спрямовані на нарощування виробництва. Позиція влади “Відроджувати їх ніхто не буде...” Петро Хома, начальник Тернопільського обласного управління економіки ОДА: — Відроджувати колишніх гігантів ніхто не буде. Насамперед, там застаріле обладнання. Щоб його поміняти, необхідні чималі кошти. А їх немає. Техніка, яку там виробляли, теж застаріла. Потрібні сучасні технології. Навіть якщо ми й знайдемо інвестора, який візьметься, наприклад, за комбайновий завод, йому не знадобляться ті площі, де діяло старе виробництво. Якщо раніше визначальним критерієм економічної потужності Тернопільщини був аграрно-промисловий потенціал, то зараз — підприємництво. Торік в області діяло більше 4-х тисяч суб’єктів малого підприємництва, які реалізували продукції на суму майже 720 млн грн. На них і робитимемо ставку. Микола Білорус, заступник начальника головного управління з питань переробної і харчової промисловості: — Кожне підприємство мусить шукати свою “родзинку”, інакше тепер йому не вижити. Треба братися за нові види продукції, оновлювати обладнання, впроваджувати нові технології, шукати ринки збуту.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.