На судові засідання над прокурорами у Хмельницькому приходили активісти як із самого Хмельницького, так і з Тернополя. Люди приходили із плакатами “Прокурор+хабар=тюрма», «Не бійтеся, ми з вами», «Ніхто не забутий, ніщо не забуто»

Чимало справ із затриманням корупціонерів і досі нагадують, як жартують українці, риболовлю на телеканалі «Діскавері» — зловили, показали, відпустили. Однак є і корупційні справи, за які б до подій 2013-2014 років, навіть ніхто не брався би.
Це насамперед ті злочини, якими почали займатися новостворені Антикорупційне бюро (НАБУ), Антикорупційне агентство (НАЗК), Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП). На Тернопільщині представництв новостворених антикорупційних інституцій нема, однак деякі з них таки провели кілька операцій і на території Тернопільської області.

Накрили прокурорів

Так, наприклад, гучною справою стало затримання прокурорів у 2016 за підозрою у вимаганні 12 тисяч доларів (324 тис. грн.). Їх, за офіційною інформацією НАБУ, останні вимагали від мешканки міста Тернополя за припинення порушеного проти неї кримінального провадження. Затриманню передували обшуки, яких  на Тернопільщині провели понад 40. Врешті, фігуранти справи (наразі всі вже екс — прим. ред) перший заступник керівника Тернопільської місцевої прокуратури Володимир Соколошин, старший прокурор прокуратури Тернополя Павло Хоменко, керівник Тернопільської місцевої прокуратури Віталій Сідоров, заступник прокурора Тернопільщини Іван Антюк та адвокат Ростислав Молень опинилися на лаві підсудних. Справу розглядали у Хмельницькій області. Далі — розпочались каруселі із поверненням судом обвинувального акту прокурорам САП. Мовляв, не доопрацювали. Змінились і міри запобіжного заходу.

Врешті, справа на сьогодні знову у судах — в червні 2018 року суд розпочав розгляд апеляційних скарг як сторони обвинувачення, так і фігурантів справи на ухвалу суду І інстанції, якою той вкотре повернув обвинувальний акт у САП через його невідповідність вимогам КПК України. Обвинувачені ж екс-прокурори хотіли закриття кримінального провадження загалом.

Ловили на Тернопільщині і менш іменитих осіб, і більш. Утім, реально «сидить» мало хто: або обходиться штрафом, або справа на віки вічні засідає у судах, або ж закривається, про що неодноразово писала «RIA плюс». Так, в принципі, і по усій Україні. Як показує дослідження Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, проведене спільно з соціологічною службою Центру Разумкова на тему корупції, абсолютна більшість населення (80%) вважає боротьбу з корупцією в Україні неуспішною, причому 46% — повністю провальною. Успішність у боротьбі з корупцією вбачають 15%, причому лише 2,5% оцінюють цю боротьбу як цілковито успішну. Згадуване дослідження опубліковане у січні 2018 року.

Задля боротьби співпрацюють

Офіційно тими структурами, які борються із корупцією, на Тернопільщині є СБУ, Управління захисту економіки в області ДЗЕ НП України, прокуратура. Займаються боротьбою і громадські організації. Нерідко перші та другі співпрацюють.

— Прокуратура співпрацює з антикорупційними організаціями. Найбільш результативною є співпраця із Всеукраїнським рухом проти політичної корупції «Під контролем», — каже начальник відділу прокуратури області Наталія Штурма. — За їхніми матеріалами розпочато ряд справ про правопорушення, пов’язані з корупцією: стосовно депутатів Тернопільської міськради, двох керівників комунальних структур обласної ради, суддів.

З початку року, за інформацією прокуратури, правоохоронцями складено і скеровано до суду 94 протоколи про вчинення правопорушень, пов’язаних з корупцією. З них судами, за участю прокуратури, розглянуто 72. До посадовців застосовано штрафи на загальну суму понад 35 тисяч грн.

Втім, чи не найбільше на слуху в області робота таких громадських організацій як ВО «Автомайдан», «Самооборона Майдану» та інші, завдяки яким жителі області дізнаються про статки посадовців області та про порушення, які фігуранти справ намагаються заминати. А також активісти долучаються до акцій, протестів, що виникають в Тернополі чи області через дії влади та певні рішення.

- Чи є успішною боротьба з корупцією? То як з якої сторони дивитись, бо ні одна громадська організація, і навіть НАБУ і САП не може підмінити собою суд, — каже голова тернопільського «Автомайдану» Ігор Василів. — На жаль, система вміє «порішати» навіть потрібного суддю. Але зміни є! Вони не такі, яких би ми хотіли, але вони відбуваються! От якщо взяти поліцію, то вона вже не є таким каральним органом, як була. Вони вже не поводяться, як боги і царі. Принаймні, я такого не бачу. Таки вони бояться десь потрапити в камеру, потрапити на очі активістам п’яними — дивіться, що у 2014-15 році ми постійно ловили п’яних «мєнтів» за кермом, зараз вже такого нема. Увага суспільства дає своє. Якщо кожен буде в своєму руслі хоч щось робити, воно зміниться.

Корупція — не безсмертна

Найгучнішими хабарницькими справами на Тернопільщині, на думку пана Василіва, було теж затримання НАБУ у 2016 прокурорів області та міста. Активісти «Автомайдану» присвятили не мало часу як фігурантам справи, влаштовуючи різні акції, показуючи їхні статки та зв’язки, так і судовому процесу.

— Зараз нам кажуть, а їх всеодно не покарали, — каже пан Василів. — Але треба розуміти, що все-таки суди ідуть далі, апеляції ідуть. І мені з одного боку радісно, що все-таки НАБУ і САП, хоч вони, виходить, і зробили багато помилок у цій справі, але вони хоча б подають апеляції. Адже ми знаємо, що державний орган може забути подати апеляцію. Гарно спрацювали у нас і по затриманню заступника міського голови Володимира Камінського. Але тоді прокуратура перекваліфікувала справу із неправомірної вигоди на зловживання службовим становищем, і закінчилася справа штрафом. Є багато речей, які розчаровують, але загалом ситуація змінюється.

Як приклад змін, Ігор Василів називає нещодавнє ухвалення Радою Закону про Антикорупційний суд. Каже, що появи такого суду ціла низка громадських організацій, і зокрема «Автомайдан», добивались 2,5 роки.

- Ми підіймаємо дуже багато тем, проблем, — додає пан Василів. — Але влада нас не чує! Вже менше прислухаються, як, наприклад, того ж 2014. Тим не менше, зміни є. Наприклад — патрульна поліція: забудьте про її непрофесіоналізм, бо їм ще треба багато вчитися, але як швидко люди звикли, що вони не беруть хабарів. Звиклося, що люди не дають, а вони не беруть. Принаймні я про таке не чув. Тому, коли кажуть, що подолати корупцію — нереально, бо то наш менталітет — не вірю. І в правоохоронних органах, і в інших структурах є люди, які хочуть змін.