"Лікарі сказали: треба переривати вагітність. Я могла зробити найбільшу помилку в житті": історії тернополянок про аборти

Ольга Турчак

За статистикою МОЗ у минулому році українки зробили понад 75 тисяч абортів.
Важко сказати що переживає жінка в момент, коли позбувається дитини. Що може призвести до такого кроку? Чи, можливо, інших варіантів на той момент зовсім не було...
Журналісти "20 хвилин" розпочинають цикл соціальних публікацій під назвою "Вибираю життя".

Перед публікацією першого матеріалу з циклу ми розмістили на нашому сайті лист журналістки до жінок з проханням розповісти свою історію. Прочитати його можна за посиланням тут.

Наше звернення отримало десятки коментарів. Проте, на цю тему говорити зможе не кожен.

Перший лист ми отримали від тернополянки Софії (ім'я змінено з етичних міркувань прим.ред. )

Відео дня

"У мене мала бути двійня"

- Я тоді завагітніла вперше, - розповідає жінка. - На 12-му тижні в мене відкрилась кровотеча. Поклали в лікарню. УЗД показало, що у мене має бути двійня.

Після огляду Софії сказали, що один плід завмер ще чотири тижні тому...

- Одна дитина завмерла ще на 8-му тижні. Друга дитина була жива, - пригадує вона. - Для мене це було шоком. Кілька днів ніхто толком нічого не казав. Я не могла повірити, що це сталось зі мною. Врешті, лікарі зібрали консиліум, оглянули мене і винесли вердикт: треба робити "чистку".

Жінка каже, що від цих слів була просто шокована, адже друга дитина була жива.

"Померла одна дитина, то інша теж не житиме"?

- Мені поспіхом пояснили, щось типу: раз одна завмерла, значить у іншої теж є якісь вади, мертвий плід буде розкладатися, крім того дитина все одно народитися не зможе, бо знаходиться далі... - каже Софія. - Я хотіла розпитати детальніше, чи можливі якісь варіанти, але завідуюча відділенням дуже грубо мене обірвала, мовляв, якщо я відмовляюся робити чистку, то це мої проблеми, вони з себе відповідальність знімають, до побачення. Після того я ще намагалася поговорити з лікуючим лікарем, але він тільки тупив погляд, так ніби йому було соромно...

Пригадувати відчуття після цих слів Софії важко. Каже коротко - біль, розпач, страх...

- Я не могла так просто здатись, - продовжує тернополянка. - Дуже важливою в той момент була підтримка рідних. Свекруха відвела мене на прийом до знайомого професора. Він сказав, що нічого страшного немає: подібні випадки досить часті і раніше, коли не було УЗД про це просто ніхто не знав, адже завмерлий на такому ранньому терміні плід мумізується і легко виходить при родах, його навіть не помітно.

"Доньці зараз 16"

- Так, ризики були. Проте, в сім'ї ніхто навіть не озвучував позицію робити аборт. Хоча інтернет тоді лише починався, я все ж пошукала інформацію і знайшла багато підтверджень словам професора: таке буває часто і не є катастрофою, - каже Софія.

Пологи були важкими. Але дівчинка народилась здоровою. Зараз їй уже 16.

- Я досі не розумію, чому тоді лікарі у лікарні сказали робити чистку, чому брехали мені, який у них з того був інтерес. - Говорить Софія. - Вони просто перестраховувались, чи розраховували на дяку від операції. Після того я з великою недовірою ставлюся до лікарів. Розумію, що не всі однакові, та все ж завжди консультуюсь у декількох спеціалістів, шукаю варіанти...

"Слухайте своє серце"

Софія розповідає, що в її основних життєвих цінностях - сім'я із дітьми, тому як би могло скластись життя після переривання вагітності уявити не може.

- Я не знаю чи взагалі мала би дітей і змогла би насолодитися материнством. Чи не мучило би мене все життя сумління... , - каже вона. - Можу порадити жінкам, які опинилися в подібній ситуації: ніколи не робити поспішних висновків і дій. В мене є багато знайомих, яких лікарі лякали різними діагнозами, а врешті все було добре. Треба слухати своє серце і не падати духом. В житті не буває випадковостей.

Згодом ми опублікуємо інтерв'ю з лікарями, психологами, священниками та соціологами на цю тему. Стежте за хештегом #вибираю_життя.