Ми прийшли, аби подякувати йому за все і помолитись: як Тернопіль прощається з Богданом Левківим
- На панахиду у Будинку жалоби, що на Микулинецькій, прийшли сотні людей. Великий зал не може вмістити всіх
- Недуга виявилась сильнішою: колишній очільник міста не зміг впоратись з повторним інсультом.
Тернопіль прощається з колишнім міським головою Тернополя Богданом Левківим.
Панахида розпочалась о 19.00 26 листопада у Будинку жалоби, що на вул. Микулинецькій. Великий зал не в змозі вмістити всіх охочих попрощатись з екс-мером.
Тут чимало нинішніх політиків, посадовців усіх рівнів, відомих у місті людей та пересічних тернополян, які прийшли, аби промовити слова молитви за душу новопреставленого Богдана.

— Це була дуже проста людина, яка навіть на своїй посаді чула нас, тернополян, які йшли до нього зі своїми проблемами, — поділилась з нами пані Марія. Жінка каже, зверталась до тодішнього очільника міста вже з відчаю. Хоча зізнається — й не надто сподівалась потрапити на прийом до мера. Тим більше, що він вислухає і допоможе. — А він допоміг. Ми після того бачились кілька разів. Він той, з ким хотілось привітатись. Зараз я прийшла разом з донькою, аби помолитись за спокій його душі і вкотре сказати дякуємо.
Богдан Левків останніми роками був не надто публічною особою. Він вийшов на пенсію і намагався максимально присвятити час родині та близьким друзям. Про це розповів його колишній підлеглий пан Петро.
— Не можу сказати, що ми великі друзі, і бачились мало не щодня, особливо останнім часом, але досить часто зідзвонювались, а коли зустрічались, ми мали що згадати, — поділився пан Петро. — Поспівати нашої, української, — він в тому був майстер. Пригадати кумедні випадки і щиро посміятись – навіть із самого себе – так треба вміти. Він був щирим…
Зустрічей суттєво поменшало, коли в Богдана Левківа стався перший інсульт, розповів пан Петро. Окрім того, колишній міський голова мав інші серйозні недуги. Проте намагався не втрачати сили духу. На жаль, другий інсульт став для нього фатальним. Подолати недугу Богдан Левків уже не зміг.

— Він один з небагатьох, якщо згадувати ту каденцію міськради, кому із задоволенням і щиро хотілось подати руку, — каже колишній колега Богдана Левківа. — У нього була чи то феноменальна пам’ять на дати, чи дуже крутий записник, де були занотовані важливі дати, дні народження знайомих — близьких і не дуже. Навіть оці вітальні кілька слів напередодні свят – вони додавали тепла…

Нагадаємо, про те, що Богдан Левків відійшов у вічність у 71 рік, стало відомо 25 листопада. Помер колишній очільник міста у лікарні.
Богдан Левків став міським головою у 2002 році — висуванець «Нашої України» тоді набрав понад 48 відсотків голосів тернополян.
До того як очолити місто, він працював головним інженером, начальником виробнично-технічного відділу обласного побутового управління, начальником відділу з якості Центру стандартизації і метрології, інструктором організаційно-інструктурського відділу, головним інспектором контролю за дотриманням цін і правил торгівлі міськвиконкому, директором однієї з фірм міста та секретарем міськради. До речі, він мало не єдинй з мерів, який не нажив за час каденції шалених статків. І донедавна їздив на старенькій «Ниві». Після роботи у міськраді вийшов на пенсію і, як сам жартував, бавив онуків.

Довідка
Богда́н Євге́нович Ле́вків народився 22 лютого 1950 р. у Тернополі. Помер 25 листопада 2021 р. Український господарник, громадсько-політичний діяч.Заслужений працівник сфери послуг України (2005). Депутат тернопільської міської ради 2-ох скликань (1994—2002). Міський голова Тернополя (2002—2006). Навчався в ЗОШ №25, Тернопільському вищому професійному училищі сфери послуг та туризму. Закінчив технологічний інститут побутового обслуговування у Хмельницькому у 1973 р.
Працював у Тернополі: головним інженером, начальником виробнично-технічого відділу обласного побутового управління (1973—1987); начальником відділу з якості Центру стандартизації і метрології (1987—1990); інструктор організаційно-інструктурського відділу, головний інспектор контролю за дотриманням цін і правил торгівлі міськвиконкому (1990—1991); директор ТОВ «Ремвзуття» (1991—1998); секретар міськради (1998—2002).
Квітень 2002—2006 — міський голова Тернополя.
Відзнаки
Відзнака Прем'єр-міністра України (2003).
Грамота Папи Римського (2002).
«Людина року — 2002» у Тернопільській області.
Редакція «20 хвилин» щиро співчуває родині, друзям, колегам та всім городянам. Пішла у засвіти Людина з великої літери, яка була і завжди залишатиметься частиною Тернополя. Світла вам пам’ять і Царство небесне, Богдане Євгеновичу…
Читайте також:
Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google
Господь забирає кращих...
Вічна Вам пам,ять,п.Богдане...