"Ми свята собі влаштовували самі", - каже актор Тернопільського драмтеатру Іван Ляховський

— В нас не було прийнято святкувати День студента, — пригадує пан Іван.— Проте влаштовувати собі свята любили. Стипендія тоді була 28 рублів і, до речі, це менше за те, що давали студентам технічних навчальних закладів. На ці гроші ми могли собі дозволити взяти таксі від інституту до Голосіївського лісу під Києвом. Вистачало ще й на шашлики в місцевій колибі. Викладачі, пам’ятаю, дивувались, коли ми, голодранці, на таксі з інституту виїжджали.Запам’яталось пану Івану святкування здачі іспитів з акторської майстерності на другому курсі.— На вечір запросили народного артиста СРСР Гошинського, — розповідає пан Іван. — За столом нас з ним посадили поряд. Розпочався бенкет, всім налили чарки. І я виявив, що мій 250-тиграмовий гранчак заповнений по вінця. Впасти лицем в бруд перед людиною, якою захоплювався, дуже не хотілось. Я одним духом перехилив весь вміст чарки і відразу “закусив” цигаркою. Метр здивовано глянув на мене, а потім сказав: “Слово даю, хороший артист буде!”.Про те, який все-таки артист з нього вийшов, за словами пана Івана, може судити хіба-що глядач.

Стежте за новинами Тернополя у Facebook, Telegram, Instagram, Viber та YouTube.