Як "народжуються" агресори-насильники чи жертви. Психолог розповів, як правильно виховати дитину

Нещодавно ми розповідали шокуючу історію згвалтуваня тернополянки. Деталі у матеріалі: ""Їх було двоє, боліло все тіло": блогерка з Тернополя розповіла про зґвалтування. Як вберегти себе?"

І така історія не єдина. У кожній з них є дві сторони медалі: людина, яка стала жертвою, та людина, яка вчиняє це насильство. Коли воно може зародитись? Які фрази батьків можуть повпливати на формування ознак жертви і насильника ще в юному віці та як вберегти дітей від цього говоримо із психологом. 

- Поведінка як «агресора» так і «жертви»  формуються з самого народження і протягом усього життя, розповідає практичний психолог Михайло Козюк. - Крім індивідуальних якостей людини/дитини, на поведінку впливає "соціальне" в якому «кується» характер. І це відбувається з моменту народження дитини. Агресія, невдоволення і жертовність, зароджується в середовищі батьків чи дорослих, діти лише транслятори поведінки тих, кого наслідують, на кого рівняються, ким оточені.

Чому і як стають жертвами або агресорами?

Психолог пояснив, що на формування такої поведінки впливають навіть перші дні і місяці життя.

- Ще коли дитина з’являється на світ, вона шукає відповідь на питання, чи радий їй цей світ, чи хочуть її тут бачити. Без базової довіри до життя формується підозрілість, ворожіть, замкнутість, слабка комунікація, можлива емоційна нестійкість, - говорить пан Козюк. - Згодом - непереборне бажання «доводити» світу всю значущість, потрібність і впливовість.

Повпливати на такий тип поведінки можуть і такі фактори:

-  Наслідування сценарію. Агресія, невдоволення і жертовність зароджуються в середовищі батьків/дорослих, діти лише транслятори поведінки тих, кого наслідують, на кого рівняються, ким оточені.

-  Закритість, недовіра у спілкуванні. Часто ті, хто піддається насиллю, приховують це (до слова, потім усе з високою ймовірністю переростає в доросле сімейно/побутове життя). Жертви не розповідають, не просять допомоги. Чому? З дитинства формується переконання "мене немає кому чути, кому захистити, кому довіритись".

-  Грубе примушування до навчання і саморозвитку, нав’язування «ідеології», світогляду, власних мрій і колись нереалізованих планів.

Які фрази батьків можуть спровокувати насильство в майбутньому.

У сім’ї (як тато так і мама) говорять своїй дитині:

- Не жалійся/не ний/не будь «стукачем», ти повинен вирішити/вийти з конфлікту САМ.
- Та не звертай уваги, «забий», ігноруй, що тобі кажуть.
- А чого нікого, окрім тебе, більше не ображають, ти що не можеш «дати відпору»...
- Що ти такого зробив (ла), що з тебе насміхаються?
- Ти слабак (чка)? Та візьми себе в руки і «дай віддачі».
- Якщо ми тобі допомагатимемо, ти ніколи не навчишся сам(а) вирішувати свої проблеми.
- Я в твоєму віці прекрасно себе захищав (ла)....
- Все з часом пройде, ти як виростеш – навіть не згадаєш про це.

Яка роль дорослих формуванні агресії ?

Михайло Козюк каже, що безкарність та вседозволеність, латентність і безвихідь, розчарованість і відсутність тих хто може реально підтримати чи допомогти може бути загрозую для формування психічно-здорової людини.

- Вкрай важливо вирішувати конфлікти у юридичній площині. Не можна дозволяти безкарності. Цим, до слова, даємо поштовх до неадекватності у поведінці. Наприклад у відчаї підлітки беруться за холодну зброю чи впадають в «емоційні» крайнощі. - продовжує психолог. - Якщо ваша дитина просить про допомогу чи потребує її, - допомагайте! Вникніть! Візьміть участь! Важливо давати досвід в складній ситуації, я маю до кого звернутися за підтримкою. Я маю близьких людей. Я не сам, не сама.

Рекомендації для батьків/вихователів/педагогів. Чого не можна робити.
- Не давати зауваження агресору. Цим реально не впливаєте (самоусуваєтеся) від ситуації.
-  «Відстань», та у мене проти твоїх проблем,- взагалі «торба»
-  Не йдете у «колектив», щоб з’ясувати у чому справа. Ну якось незручно перед «вчителями» може я його ображу, або можу зробити ще гірше. 
-  Більше вірите вчителю, ніж власній дитині.
-  Коли є реальна загроза здоров’ю чи життю, - не звертаєтесь до правоохоронців. 

Що робити жертві,як нею не стати

Людям важливо навчитися не тільки як уникати насилля, а й як не виховувати насильника. Дбайте про самооцінку і самоцінність дитини і обов'язково про свою теж, - рекомендує психолог. - Вчіться вибудовувати психологічні кордони. Ви повинні будувати взаємини так щоб партнер чітко розумів, як з вами не можна.  І яка «санкція» за «порушення правил» буде. Агресор це як правило маніпулятор, який знає що ви «дозволити» принизити Вас знову.

Кожній дитині потрібна підтримка та розуміння. Вчіться чути та «висловлювати» свої потреби. Будуйте грамотний діалог з усіма членами сім'ї.  Переоцініть своє "smartжиття" у гаджетах, постійну заклопотаність (особливо дома). Правильно організуєте час, передбачте в ньому відверті розмови з сім'єю… щодня.

- Важливим фактором можуть бути конфлікти. Аналізуйте їх, - адекватно реагуйте на факти насильства усіх видів в себе дома. Тип поведінки в цих ситуаціях наслідує як дитина «агресор» так і дитина «жертва»., - продовжує Михайло Козюк. - Правильно реагуйте, якщо ви свідки насильства, - це також ваша справа, чи може цікавіше усе просто знімати на відео?

Довідка

Стаття 126-1 Кримінального кодексу України. Домашнє насильство

Домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи, -
карається громадськими роботами на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк до двох років.

В психології це дія або бездіяльність яка призводить до порушення психічної цілісності людини, її благополуччя,  втрати її психологічного  і фізичного здоров’я.
Супроводжується появою, часто довготривалого негативного психоемоціного стану, тривожністю, зниженням мотивації до життя, розчаруванням та неспроможністю захистити себе і рідних, психосоматичними розладами, депресивними станами, крахом цінностей. 
 Насилля,особливо сімейне має «наростаючий» характер. Людина яка допускає психологічне насилля, часто згодом застосовує фізичне. І чостота потім все збільшується.

Чи звертаються жертви насилля до поліції. Хто частіше чоловіки чи жінки.

Поліцією Тернопільщини за 10 місяців у 2020 році зареєстровано 5129 заяв і повідомлень про вчинення правопорушень та інших подій пов’язаних із домашнім насильством.
3768 звернення жіночої статі
105 – дітьми до 18 років (60 жіночої статі).
 

Телефони "гарячих" ліній для жінок, які стали жертвами насильства

• Гаряча лінія Національної Поліції -102
• Державний кол-центр з питань запобігання домашньому насильству 1547;
• Національна «гаряча» лінія з питань запобігання насильству в сім’ї, торгівлі людьми та гендерної дискримінації телефонуйте на номери: 
  116 123 (безкоштовно з мобільних телефонів) або 0 800 500 335 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів).
• У разі необхідності також надається правова допомога, звертатись на гарячу лінію координаційного центру з питань безкоштовної правової допомоги – 0-800 213-103.
• Тернопільський обласний центр соціально-психологічної допомоги «Родина»: м. Тернопіль, вул. Коновальця, 18, (0352) 28 79 29

Куди звернутись, якщо ви потрапили в складну життєву ситуацію

•  Тернопільський міський центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Адреса: м.Тернопіль. Вул. Медова,3
  Тел./факс  (0352) 23 – 55 - 92, 
•  Тернопільський обласний центр соціально-психологічної допомоги "Родина" Адреса: вул. Коновальця, 18. м. Тернопіль
  Електронна адреса: [email protected]
  Телефон: 0 (352) 28-79-29 
•  "Дім захисту життя" центр матері і дитини" (для матерів з дітьми до 3 років) Адреса: с. Тисарівка, Волочиський район, Хмельницька область. 
  Телефон: 097-79-96-081, 067-30-83-382, 068-64-77-448.
•  "Дім життя" - монастир францисканок, притулок для жінок, які опинились в складних обставинах. 
  Адреса: с. Драганівка, Тернопільський район.
  Телефон: 097-30-71-296, 096-82-84-713.
• БО "Відкрите серце" - для батьків з дітьми, які перебувають в складних життєвих обставинах. 
  Адреса: смт. Озерна, Зборівський район. 
  Телефон: 096-84-79-21.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.