Дехто вважає розсилку картинок на свята - щирим вітанням, а хтось - навпаки - дратується та вважає такі повідомлення проявом неповаги.

“Ці картинки вже стали минулим століттям”, - контент-менеджер Юлія Дутка

- Не люблю заготовлені відповіді, тому часто не реагую на такі привітання зі святами. Особливо дратують в робочих чатах, коли телефон весь день розривається від навали картинок. Виняток лише родичі старшого віку, які не в курсі, що ці картинки вже стали минулим століттям. Як на мене, краще написати кілька слів особистого привітання, а не займатись такими дурницями.

“З цими привітаннями люди стали формальними”, - волонтер Оля Дячишин

 - Мене особисто вони дратують, зараз є можливість поспілкуватись з людьми на будь-якій відстані, і для цього не потрібно витрачати великі кошти. Люди стали формальними, ці привітання без душі. Краще декілька слів від себе, або голосове повідомлення, а найбільше я люблю отримувати  відеопривітання.

“Ігнорувати вітання, навіть масові і схожі на спам, вважаю грубим”, - піарник Світлана Чернецька

    - Ціную щирі персоналізовані вітання, написані суто мені, але не бачу проблеми в тому, що хтось хоче розіслати картинки всьому списку друзів. Можливо, для когось це нагода раз в рік знайти привід поспілкуватись з тим, хто в нього в друзях давно і з ким зник контакт. Сама нікого не вітаю, лише відповідаю на вітання. Але ігнорувати вітання, навіть масові і схожі на спам, вважаю грубим. Все ж людина надіслала це вітання для вас з свого списку в кілька тисяч чоловік. Виняток - групові чати. 

“Краще подзвонити чи написати листа”, - кухар Іса Онбаши

- Мене це не дратує. Просто ця опція показує людей не найкращим чином, наче відмітився і все. Краще вже подзвонити, або взагалі передати усю святковість різдвяним листом - це, мабуть, найкращий варіант.

“Про себе дякую їм”, - журналіст Михайло Курдюков

  - Якщо за логікою, то добра частина друзів - це ті, кого я бачив один-два рази, а то й зовсім не зустрічав. Ще з частиною я веду виключно робочі листування. Решта, це реальні люди, які постійно присутні у моєму житті. Що цікаво, гіфки та картинки надсилали якраз перші дві категорії людей. Тобто справжнісінькі віртуальні друзі. Питання: "Яка їм взагалі є справа до мене і чому, власне, вони мають витрачати свій час на написання привітання?" Але вони виділили одну-дві хвилини і відправили, щось на зразок "З Новим 2019 роком!", або скопіювали і надіслали забавний віршик про те, як круто бути рожевим поросям. Добре, про себе подякував їм. Сам зі святами у мережі не вітав нікого. Тим більше картинками і гіфками, оскільки це правда не щиро. Але у кожного ж свої переваги.

А ви вітаєте друзів у такий спосіб? Як ставитесь до розсилки картинок на свята?

Пишіть у коментарях.