Обіцяв тернополянці 18 тисяч за "неякісні ліки": як журналісти "20 хвилин" шахрая шукали

• Вона купила ліки кілька років тому, а зараз ще й відправила гроші шахраям, які переконували, що можна чекати компенсацію за те, що вони були неякісні.
• Тернополянка Оксана (ім`я змінено на вимогу — прим. ред) віддала останні заощадження, бо повірила: з держустанови зможуть їй допомогти.
• Про нову шахрайську схему та як не стати її жертвою, розповідають юристи. Ми поспілкувались з "держпрацівником", який видурив кошти. Що він сказав?
• Читайте і скористайтесь порадами, як не "прогоріти" і розрізнити аферу. 

— Напевно, вони спеціально обирають людей, які опинились у складних обставинах, щоб їх "добити". Мене знайшли в момент, коли гроші, як ніколи, були потрібні, а вийшло так, що я ще й віддала своє, — розпочинає розповідь тернополянка Оксана. Ім'я жінка попросила змінити, адже каже, що соромно за те, що могла повірити в нісенітниці незнайомців та перевести їм гроші. 

Кілька років тому жінка замовляла ліки в онлайн-магазині однієї із відомих фармацевтичних компаній. Замовила одну упаковку, але спробувати їх так і не наважилась, викинула нерозпакованими кілька місяців тому. Але з того часу до неї постійно телефонували з цієї компанії: то лікуванням цікавились, то ліки докупити пропонували.

Але останній дзвінок просто увів в розпач. 

"Отримаєте 18 тисяч, але переведіть спочатку п'ять"

— Перший дзвінок я отримала кілька днів тому. Чоловік одразу представився: Дмитро Сергійович Зорін, юридична особа, інспектор Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України. Сказав, що телефонує із приводу нібито відкриття кримінальної справи по фіктивній фірмі "Біофарм" чи то "Біофарма". А так як я є в клієнтській базі, то хочуть від мене заповнення якоїсь анкети. Нібито будуть повертати по 18 00 грн. Людям які постраждали матеріально, а також фізично,  — розповідає тернополянка. 

Жінка каже, що довіру викликало те, що чоловік працює в такій серйозній установі. Хоча і жодних документів не пересилав. Мовляв, через карантин усе в телефонному режимі. 

—  У мене питали особисті дані, нібито для заповнення анкети та формування документів на повернення коштів. Телефонували з такого номера: 093 268 84 72 і сказали бути на зв'язку три дні. Якщо я відмовляюся від співпраці, то буду писати якесь пояснення, не знаю правда кому, — ділиться вона. — З одного боку, це було досить переконливо, бо я справді реєструвалась в тій компанії, тай прізвище моє той чоловік знав. Думала, хочу допомогти... І можливо, в інший момент я б не повірила. Але тоді гроші були дуже потрібні...

Щоб жінка могла отримати буцімто 18 тисяч гривень, їй треба було сплатити "судовий збір": дали адресу суду, дали "номер виконавчого провадження" та номер картки. Остання зареєстрована на "Алфіорова Артема Сергійовича". Не надто схоже на переказ судового збору... Але шахрай розслабитись не давав... Після того, як пані Оксана перевела кошти, дзвінки продовжувались та почастішали. 

Майже 4 тисячі за "страховий поліс" 

— Дзвонила ще жінка, яка представилась працівницею "Ощадбанку", дзвонила жінка, яка представилась працівницею казначейства. Мене просили заплатити 3800 гривень за страховий поліс. Бо казали, що банк не може інакше гарантувати збереження коштів, щось там ще про хакерські атаки, віруси і так далі. Це насторожило, бо по-перше, я могла це зробити лише в Києві, а по-друге, мені ще нічого не компенсували, а я вже маю з власної кишені віддати невідомо кому майже п'ять тисяч, — розповідає тернополянка. — Коли я попросила час, щоб подумати, шахрай вже погодився і на те, щоб я оплатила кошти тут, у Тернополі, і на те, щоб я перевела 2 700 гривень, а ще тисячу він сам заплатить за мене. Сказав, що більше не може, бо сам має маленьку зарплату. 

Жінці сказали "бути на зв`язку" впродовж трьох днів. "Дмитро Сергійович" попередив, що може бути і не в зоні доступу, але згодом обов`язково сам зателефонував. І не раз... 

Жінка ж звернулась за допомогою в редакцію "20 хвилин", бо помітила щось неладне. Каже, хочеться попередити інших людей, аби не велись на ці "схеми", та й самій переконатись, чи справді це "розвод". 

"Розвод на бабло" 

Аби перевірити, чи є такий працівник у Виконавчій службі Києва, ми пробували додзвонитись в установу. На офіційному сайті — десять контактних номерів, але на жоден з них нам не відповіли: то оператор каже, що "зв'язок встановити не вдалось", то просто ніхто не відповідає. До слова, на сайті чимало коментарів на те, що додзвонитись до виконавчої служби просто неможливо. 

Телефони, з яких дзвонили до пані Оксани, ми перевірили з допомогою додатку Getcontakt, де про той чи інший номер користувачі залишають відгуки. Вдалось дізнатись, що телефон преставниці банку та казначейства записані під іншими іменами. 

А от пана "Дмитра" хтось охарактеризував, як розвод пенсіонерів на бабло... 

Фармацевтична компанія до цього не має стосунку

За коментарем щодо ситуації ми звернулись у пресслужбу банку, з якого нібито дзвонили до пані Оксани. Питання адресували на електронну адресу, яка вказана для комунікації зі ЗМІ. Але наразі зв'язатись із пресслужбою не вдалось. Ми додамо відповідь  до матеріалу, одразу, коли отримаємо.

Чи має взагалі компанія судові справи чи рішення про відшкодовувати коштів своїм клієнтам, ми спробували з'ясувати у Шевченківському районному суді, який теж згадував шахрай в розмові. У телефонній розмові журналістці "20 хвилин" повідомили, що зараз спеціаліст із зв'язків з громадськістю в декретній відпустці, а більше звернутись за пошуком тої чи іншої справи немає до кого.

У реєстрі судових справ даних знайти не вдалось, бо компаній з подібною назвою надто багато, а місце реєстрації тої чи іншої фірми ніде зазначено не було. 

Звернулись ми і безпосередньо до однієї з фармацевтичних компанії з питанням, чи був у них судовий позов про відшкодування клієнтам компенсації за неналежну якість ліків. 

 — Справа в тому, що компаній із такою назвою є кілька, якщо йдеться про нашу, то ні, жодних таких рішень у нас не було. Ймовірно, це справді дії шахраїів. Просимо усіх клієнтів бути уважними, можливо вам варто звернутись в інші фірми,  — сказали представники компанії АТ "Біофарм". 

У іншій компанії ТОВ "Біофарма" кажуть, що мали схожі звернення з цього приводу. А на офіційному сайті навіть публікували заяву, щодо цих випадків. 

 — Наприкінці березня нам стало  відомо про декілька злочинних схем, в які втягують покупців нашої продукції. Прохання до всіх не піддаватись на провокації, не передавати невідомим особам інформацію про Ваші фінансові рахунки та не перераховувати їм кошти,  — коментує керівник департаменту комунікації ТОВ "Біофарма" Олексій Денисенко.  — Я маю вас запевнити, що жодних судових рішень, про які ці люди згадують, немає. Наша продукція відповідає якості, і немає ніяких підстав до відшкодувань. Жодним чином із цим ми не пов`язані, і просимо усіх наших клієнтів бути обачними щодо дзвінків незнайомців. 

У "Біофармі" просять в разі надходження підозрілих дзвінків – звертайтесь до Національної поліції або на гарячу лінію свого банку. 

Тернополянка втратила сто тисяч 

І справді у березні було відомо про те, що жертвою схожої схеми стала пенсіонерка з Тернополя. 

 — На початку червня жінці зателефонував незнайомий чоловік, назвався представником центрального банку і повідомив про те, що, згідно з рішенням суду, вона може повернути витрачені кошти ще й отримати моральну компенсацію. Не роздумуючи, тернополянка погодилася на умови, запропоновані невідомим. Спочатку перекинула на чужу банківську картку оплату судового збору, далі перераховувала кошти за якісь сертифікати, страхові збори, в пенсійний фонд. Словом, пройдисвіт щоразу вимагав кошти, придумуючи нові види платежів. Останню проплату пенсіонерка зробила уже позиченими грошима,  — йдеться в публікації за 16 червня. 

За словами заявниці, колись вона була активною користувачкою маркетингових клубів. Замовлення робила регулярно з надією виграти обіцяні призи. Проте не пощастило, а придбаний товар був низької якості. На початку червня жінці зателефонував незнайомий чоловік, назвався представником центрального банку і повідомив про те, що, згідно з рішенням суду, вона може повернути витрачені кошти ще й отримати моральну компенсацію. Не роздумуючи, тернополянка погодилася на умови, запропоновані невідомим. Спочатку перекинула на чужу банківську картку оплату судового збору, далі перераховувала кошти за якісь сертифікати, страхові збори, в пенсійний фонд. Словом, пройдисвіт щоразу вимагав кошти, придумуючи нові види платежів. Останню проплату пенсіонерка зробила уже позиченими грошима. Повідомляли раніше в ГУНП в Тернопільській області. 

"Ви займаєте мій час, мене клієнти чекають"

Під виглядом клієнтки наша журналістка зателефонувала за номером, із якого телефонували до пані Оксани. На дзвінок відповіли не одразу. 

Чоловік запитав ім'я, прізвище, запитав, хто дав йому цей номер, але оскільки зв'язок був дуже поганим, попросив зателефонувати дещо пізніше. До слова, раніше ми повідомляли, чо часто телефонні шахраї можуть видурювати гроші, перебуваючи у місцях позбавлення волі. 

— Слухаю уважно. 

— Я б хотіла отримати кошти, бо теж замовляла ліки, як і моя подруга. Ви можете мені допомогти? 

— Ваша подруга отримала кошти? 

— Ні, вона лише очікує, але я теж хотіла б скористатись такою можливістю. 

— Скажіть, будь-ласка, її прізвище, і я передзвоню ще раз. 

— Шевченко Оксана. І ми з нею цікавились у Шевченківському суді чи є таке рішення, за яким мають відшкодовувати по 18 тисяч, в суді сказали, що немає такого рішення. 

— У Шевченківський районний суд ви звертались? 

— Так. 

Мовчання...

— А ще у Виконавчій службі, на Саксаганського м. Київ, нам сказали, що у них немає працівника Дмитра Зоріна. Ви ж там працюєте? 

— Не знаю, у нас купа відділів... Не знаю... Мені не повідомляли.

— Але ви ж отримуєте перекази грошей від людей? Як не знаєте...

— Я займаюсь оформленням документів, не переказом коштів. 

— А є офіційні документи, які підтверджують вашу особу? 

— Є.

— Надішліть будь ласка, я маю знати з ким спілкуюсь.

— Зробіть офіційний запит, надішлю.

— На яку адресу? 

— На нашу Виконавчу, Міністерство юстиції України. Хочете отримати інформацію, повідомлення з підтверджуючою інформацією — відправляйте запит, як тільки ви відправите запит, зразу відправляю вам всю інформацію. 

— Ми відправили запит. 

— Мгм. Зорін Дмитро Сергійович, ви зробили запит? Не знаю, мені ніхто нічого не повідомляв.

— Ви можете сказати, якими документами ви керуєтесь, коли вимагаєте переведення коштів від приватних осіб? Вам не шкода людей, які останні і чесно зароблені гроші вам віддають? 

— Мені не шкода, бо це держава. Ви зараз займаєте мій робочий час, у мене ще люди на оформленні. Дивіться: 23 стаття: "Розповсюдження інформації третім особам". До побачення 

— 23 стаття чого? 

— Кримінального кодексу України. До побачення. 

П.С. Стаття 23 ККУ  "Вина"

Виною є психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності, передбаченої цим Кодексом, та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності.

Як вберегтись від банківських шахраїв?

Правоохоронці звертаються до власників карткових рахунків:
• не повідомляйте ПІН-код картки та ні в якому разі не зберігайте паролі у гаманці чи разом з карткою;
• не повідомляйте ваші персональні дані ( номер картки, логін і пароль, cvv-код) третім особам, навіть якщо вони представляються працівниками банку.
Працівники банку ніколи не перевіряють ваші персональні дані. Окрім цього не потрібно розголошувати коди, які приходять вам на ваш мобільний номер, і не набирайте на вашому телефоні невідомі вам комбінації цифр. У разі, якщо ви підозрюєте, що спілкуєтесь з аферистами, завершуйте телефонну розмову та телефонуйте на гарячу лінію банківської установи.

Як не спійматись на гачок?

Зловмисники часто маніпулюють довірою людей. Від шахраїв не застрахований ніхто, тому завжди потрібно обдумувати свої дії та не піддаватись на маніпуляції, радить психолог Михайло Козюк

– В основі шахрайства є прості базові, на перший погляд, психологічні характеристики особистості та соціуму, - пояснює психолог. – Шахраї – це неабиякі психологи, часом вони просто «гуру» комунікації та різного роду психологічних технік впливу на людину. У природі кожного закладена довірливість до оточуючого середовища. Генетично людина соціальна без цього вона гине. Це природне явище. За необхідності вижити – довіряєш кожному. Не довіряйте «журавлю у небі». Проявіть певний рівень критичного мислення до того що вам розповідають.

Якщо до вас телефонують невідомі люди та представляються працівниками банку – краще покласти трубку.

– Найкраще за все, якщо вам телефонують і представляються банківськими працівниками, – покласти трубку і перетелефонувати самому, але на офіційний номер банківської установи, – радить Михайло Козюк. – Номери гарячих ліній банків є на їх офіційних сайтах. Там вже можна буде дізнатися, чи дійсно з вашою картою є проблема і як її вирішувати.

У жодному разі не можна надавати невідомим особам будь-яку персональну інформацію (паспорт, ІД код, доступна інформація у соціальних мережах, банківські рахунки та коди карток, тощо). Її не вимагають працівники банку. Намагайтеся не вступати в діалог із незнайомими людьми. Варто попередити своїх близьких про можливі схеми шахраїв. Особливо це стосується пенсіонерів. Саме пенсіонери найчастіше стають жертвами шахраїв. Також в групі ризику люди, які прагнуть швидких та легких грошей, люди, які постійно хочуть заощадити, жадібні. Такі часто стають жертвами шахрайств, пов’язаними з неіснуючими розіграшами призів, продажем надто дешевих товарів, тощо.

– Мисліть критично, не поспішайте, перевіряйте, проявляйте «підозрілість» до угод, взаємин, незнайомих осіб, уникайте «домовленостей на відстані» і буде Вам, і здоровий сон, і кошти у кишені. – каже поліцейський психолог. – Радьтесь і довіряйте компетентним, просіть підтримки та допомоги у рідних, звертайтеся зо допомогою до ліцензійних агентств, нотаріусів, адвокатських кантор. Якщо дотримуватись цих простих правил – ви не станете легкою здобиччю для телефонних шахраїв.
 

Юридична довідка 

Кримінальний кодекс України Стаття 190.

Шахрайство Ч. 2. Заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або таке, що завдало значної шкоди потерпілому, - карається штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк від одного до двох років, або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років.
 

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.