Оксана Марченко побудувала будинок для п'ятьох дітей, які ледь не згоріли у пожежі

Життя з чистого аркуша

Шість років тому Зоя втратила чоловіка: раптова смерть через серцевий напад. Жінка залишилася одна з чотирма неповнолітніми дітьми і в очікуванні п'ятого: в той момент вона була на п'ятому місяці вагітності. Тоді їй не хотілося жити. Але впадати у відчай не можна було: треба було дбати про дітей. Щоб прогодувати велику сім'ю, вона часто працювала у дві зміни, на місцевому хлібозаводі пекарем. А ще підробляла – робила випічку на замовлення. Це крім нелегкої праці по господарству, в якому корови, кури, великий город ... Жили не надто багато, але гідно, дружно і музично. Все село знало, що в цій сім'ї все чудово співають! Дві старші дочки здобули вищу освіту і почали працювати, середні – Аня і Яна – ще вчаться, син Вітя, який народився вже після смерті тата, готувався стати школярем в цьому році. Сім'я жила в маленькому дерев'яному будинку. Але навесні цього року трапилася нова біда: 12 квітня, вночі, їх будинок згорів.

В ту ніч Зоя працювала на хлібозаводі, дві дочки були в Житомирі, а троє дітей спали вдома. Прокинувшись від запаху гару, діти ледь встигли вибігти на вулицю. За словами сусідів, будинок згорів практично миттєво. Коли Зоя повернулася після нічної зміни, побачила лише обвуглені стіни. «Думала тільки про те, як добре, що діти живі», – зізнається вона. У той страшний ранок на руїнах свого будинку, не розуміючи, як жити далі, Зоя зустріла свій 43-й день народження ...

Звичайно, сусіди намагалися допомогти Зої і її дітям. Зібрали одяг і речі першої необхідності, прихистили молодших на час. Але постійно кочувати по знайомих сім'я не могла. Кілька місяців жінка ночувала під відкритим небом, а діти спали в теплиці.

«Інша б на її місці опустила руки, зламалася, – каже дочка Зої, Лена. – Але не наша мама. Сама вона могла б ночувати на цих руїнах, готувати їжу на багатті, якось перебиватися. Але вона розуміла, що для молодших сестер і брата потрібен будинок. Ми з сестрами якось можемо забезпечити себе, а молодші живуть з нею. Кинути роботу вона не могла, бо треба було їх годувати. І вона почала сама по ночах копати траншею під фундамент нового будинку».

Кожен день після 12-годинної зміни на хлібозаводі Зоя брала в руки заступ і копала ... Пізніше Оксана Марченко назвала цей яр «траншеєю відчаю». За два місяці Зоя просунулася дуже мало. Своїми силами вирішити питання з житлом було нереально. І незрозуміло, як би зустріла Зоя з дітьми холоди, якби редактори проекту «Время строить» не побачили в мережі відео пожежі ...

«У цьому випадку питання – допомагати чи ні – не стояло. Звичайно, допомагати, – каже лідер команди проекту «Время строить» Оксана Марченко. – Пережити таку пожежу, втратити все, що було нажито, бачити, як твої діти ночують в теплиці... Ми могли очікувати чого завгодно – відчаю, зневіри, розгубленості. А побачили жінку, яка усміхається, яка з усіх сил намагається сама вирішити проблему, яка з оптимізмом дивиться в майбутнє, тому що здаватися – не можна. Вона – приголомшливий приклад української жінки! І, звичайно ж, ми вирішили допомогти цій родині».

Час сюрпризів

Команда проекту спроектувала і побудувала для сім'ї Трікуцевих новий будинок – з еко-матеріалів, з використанням енергоощадних технологій. Кожна деталь в ньому продумана так, щоб і Зоя, і її діти відчували себе тут максимально комфортно. Щоб знизити витрати на утримання великого будинку, на другому поверсі зробили автономне опалення. А ще – у Зої буде вибір: використовувати газове опалення або топити дровами.

Поки на ділянці Трікуцевих кипіла робота, сім'я вирушила в країну, відому своєю співучістю і кулінарними шедеврами – в Грузію. Тут вони познайомилися з місцевими музикантами, дегустували страви грузинської кухні і загадали найзаповітніші мрії, пов'язавши стрічки на дерево бажань. Пізніше дівчата зізналися, що, не змовляючись, загадали одне і те ж: щоб з'явився новий будинок. Незважаючи на приїзд знімальної групи і початок будівельних робіт, їм до останнього не вірилося, що мрія збудеться. І дуже хотілося, щоб мама, яка все життя дбала про них, не покладаючи рук, нарешті і сама змогла жити спокійно і щасливо. Бажання почали збуватися вже в Грузії: команда проекту передала Зої документ про те, що її кредит, взятий на лікування доньки, повністю погашений. Вона більше не має боргів перед банком! Зоя довго не могла повірити добрій новині. Останнім часом вона отримувала тільки погані.

Головне бажання, яке дівчата загадували в Грузії, про власний будинок, зусиллями команди проекту і сотень добровільних помічників теж збулося. Повернувшись, Зоя і її сім'я побачили новий – просторий, світлий, затишний будинок, де їх чекало багато сюрпризів і подарунків. На першому поверсі - спальня Зої і величезна вітальня з музичними інструментами, які особисто допомагав вибирати продюсер і шоумен Олексій Потапенко (Потап). «Мистецтво не горить! – посміхається Потап. – Я, як музикант, розумію дівчат, які переживали, що згоріли всі ноти й інструменти. Але, якщо вже ми змогли відновити будинок, то будуть і інструменти, і музика!»

У центрі вітальні – давня мрія Зої, великий круглий стіл. Такий же, як той, який дочка Олена подарувала мамі напередодні пожежі. Зоя хотіла зібрати за ним усю родину в свій день народження.

Вперше у кожного члена цієї родини з'явилася своя кімната. Дівчат вразило не тільки нове вбрання, яке вони виявили в шафках своїх кімнат, а й справжні скрині з приданим! Відомий дизайнер Катерина Шаховська пошила для Яни, Олени та Ані розкішні вечірні сукні, а для Галі – дивовижну весільну. Маленькому Віті, який мріє стати поліцейським і захищати хороших людей, подарували маленький автопарк – велосипед і дитячу машину з написом Policе. Для всієї сім'ї приємним сюрпризом стала бібліотека на другому поверсі. А ще тепер у дітей є нові ноутбуки.

Але найбільшим сюрпризом для голови сім'ї, Зої, стала секретна кімната – міні-пекарня. Адже героїня – чудовий пекар. До створення міні-пекарні Оксана Марченко підійшла дуже відповідально. Допомогти вибрати найбільш функціональний і якісне обладнання вона запросила Андрія Дромова – відомого шеф-кухаря і ведучого програми «Готуємо разом» на «Інтері». А пізніше Оксана стала першим покупцем в новому кафе «У Зої» і попросила господиню зберегти на пам'ять перші 5 грн заробітку, отримані за каву і булочку.

«Я дуже вдячна Оксані Михайлівні і всім, хто допомагав будувати наш будинок за все, що вони для нас зробили, у мене не вистачає слів, щоб висловити свої емоції, - каже Зоя Трікуцева зі сльозами на очах. - У мене ноги підкосилися, коли я побачила на місці нашого згарища такий гарний будинок. Мені досі здається, що все це - сон. Стільки уваги, стільки доброти я не бачила до себе, напевно, ніколи в житті. Щиро Дякую!"

А жителі Андрушівки вдячні проекту за те, що тут тепер є своє власне дерево бажань, як у Грузії. Однак одним деревом команда проекту не обмежилася: тут розбили новий сквер. «Раз ми будуємо будинок, будуємо нові стіни, чому б не взяти і не побудувати новий сквер? – згадує зірковий помічник Олексій Потапенко (Потап). – Всі працювали синхронно, дружно і завзято. Буквально в лічені хвилини викопували ями, садили дерева, поливали і підв'язували їх, тут же ставили нові лавки, фарбували бордюри ... А посередині цього скверу – дерево любові і бажань. І всі, хто брав участь в цих роботах, дружно пов'язали на ньому стрічки. Це було дуже зворушливо!» І тепер кожен житель Андрушівки може прийти в цей сквер, пов'язати стрічку, подумати про свою найбільшу мрію, і вона – обов'язково збудеться.

Другий випуск масштабного реаліті-шоу «Час будувати» 10 грудня, і його повтор 11 грудня подивилися 9 млн. Глядачів (вся Україна, 4+). Для тих, хто пропустив програму в ефірі, відео є на сторінці «Время строить».

Проект триває! Який будинок побудує команда проекту і Оксана Марченко наступним героям реаліті-шоу? Які сюрпризи їх чекають, і хто із зірок прийде на допомогу? Дивіться вже в цю суботу, 16 грудня, о 20:30 на «Інтері» - третій випуск реаліті-шоу «Время строить».

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.