Окупована спадщина: тернополяни доторкнулися до «кам’яних вишиванок» Нової Каховки

• Замість полотен з різнобарвними нитками – цементно-піщаний розчин, а голки – спецобладнання. В арт-просторі Na Пошті відкрили мандрівну і стендову виставку «Окупована спадщина: кам’яні вишиванки Нової Каховки».
• Журналісти «20 хвилин» долучилися до заходу і дізналися, як то вишивали генетичний код нації на камені.

Нова Каховка – місто, яке ніби вкрили мереживом. Ще у 50-х роках сотні житлових будинків та ряд закладів культури, освіти у Новій Каховці оздобили завдяки творчості та винаходу художника-бойчукіста Григорія Довженка. Саме він започаткував техніку різьблення по сирому тиньку, яка допомогла реалізувати ідею створення вишиванок на кам’яних будівлях.

До 24 лютого 2022 року «кам’яні вишиванки» Нової Каховки – 180 будинків, 2000 квадратних метрів унікальних різьблених орнаментів. Та чи вціліли вони, перебуваючи понад рік у лапах ворога? Питання, яке і досі залишається без відповіді….

Закодоване місто

Організаторами заходу є Тетяна та Єлизавета Євсеєві. Вони – архітекторки з Нової Каховки, які займалися відновленням і популяризацією своєї ексклюзивної спадщини – орнаментальних панно на будинках, які вони назвали кам’яними вишиванками. Зі слів Єлизавети Євсеєвої, ця виставка – спроба розвінчати радянські міфи про культурну спадщину Нової Каховки і навіть за сотні, тисячі кілометрів від міста показати його красу.

— Ми хочемо показати, як 70 років тому, попри складний повоєнний час, українські художники та архітектори створювали унікальні вироби, унікальне місто на Півдні України. Сплеск такого мистецтва відбувся у Новій Каховці. Й нині місто залишається унікальним, оскільки зберігає ці течії. Для Нової Каховки це свідчення того, що це українське місто з європейською культурою, — розповіла пані Єлизавета.

Вперше виставку показали у Львові в травні 2022 року. Співорганізаторка, голова громадської організації «Новокаховське товариство культурної спадщини» Тетяна Євсеєва каже, матеріал зібрали за місяць.

— Так, напередодні повномасштабного вторгнення ми готувалися до святкування 70-річчя міста. Мали представити всю красу наших «кам’яних вишиванок», але росія вирішила по-іншому. Увесь архів по Новій Каховці, уся документація, яку ми відпрацьовували, лишилися в тимчасово окупованому місті. Ви навіть не уявляєте, скільки там краси. Ми з Лізою почали видзвонювати наших тих, кому проводили екскурсії, приїжджали журналісти. Пишемо їм: «Ви ж знімали? Є гарні фото у високій якості, щоб на банер повісити?» Нам так набрали майже з усієї України фото і зробили цю виставку, — згадує архітекторка.

Чи не найбільше мистецької краси у мирний час можна було побачити на Новокаховському Палаці культури. Монументальне оздоблення будівлі увійшло в історію українського мистецтва. Орнаментальне панно з павою на фронтоні паркового фасаду стало найбільшим мозаїчним від Довженка. Але безповоротно втрачене внаслідок пожежі.

Кожна кам’яна вишиванка у Новій Каховці має власну символіку. П'ять панно з кам'яними вишиванками у тимчасово окупованому місті пошкоджені через затоплення після підриву російськими військовими Каховської ГЕС та обстріли.

— Найбільше ми переживаємо за літній театр, який був повністю затоплений після підриву Каховської ГЕС. Та будівля, яка пішла під воду до самого верху. Це перша робота Григорія Довженка у Новій Каховці. Декоративні деталі плавали. Їх ми бачили на поверхні. Їх знаходили ті, хто там лишився, за два-три кілометри від літнього театру. А от що саме зі структурою кам’яних ліплень ми знати не можемо, — розповіла Єлизавета Євсеєва.

Аби присутні у залі могли не лише побачити, а й доторкнутися до «кам’яних вишиванок» на виставці представили зменшені копії візерунків зі стін тимчасово окупованого міста. Щобільше, один з візерунків зобразили на «польовому шевроні» для захисників України, що також представили на заході.

Відчули місто на відстані

Дізнатися більше про культурну спадщину Нової Каховки у залі зібралися чимало переселенців та тернополян. Частина присутніх наголошують, про унікальне мистецтво чують вперше. Щобільше, донедавна думали, що вишиванки – суто картини та вони ніяк непов’язані з будівництвом.

— Я ніколи не замислювалася, що ліпнина або ці вишиванки на будівлях можуть бути настільки важливими. У повсякденному житті більшість з нас навіть не звертає увагу на це, не боремося за збереження при реставрації. Лектори мені відкрили очі на нашу велику культуру. Я сподіваюся, вишиванки Нової Каховки вціліють і ми після Перемоги поїдемо родиною на екскурсію. А, якщо навіть у ході звільнення їх пошкодять, то впевнена, архітектори зможуть відновити красу, - каже тернополянка Орися.

А ось інша глядачка Марина не з чуток знає про вишуканість та цінність кам’яних вишиванок. Дівчина все життя прожила у Новій Каховці й згадує, що навіть на уроках образотворчого мистецтва щось схоже малювали.

— Я пам’ятаю, як у школі ми малювали своє рідне місто. То деякі однокласники просто зображали пейзажі, вулиці Нової Каховки. А ми з подругою малювали будинки та ці вишиванки. Якщо чесно, раніше думала, що це звичайна, гарна ліпнина. Навіть і уявити не могла, що так можна гарно назвати «кам’яні вишиванки», — розповідає дівчина. — Приємно, що навіть у тимчасовому місці для проживання, говорять про моє рідне, про місто, де залишилася моя душа, частина рідних. Чекаємо повернення і будемо все разом відновлювати.

Загалом стендову виставку «Окупована спадщина: кам’яні вишиванки Нової Каховки» презентували у понад 10 містах України. На цьому новокаховчанки зупинятися не збираються. Вони переконані, цю красу української культури має побачити весь світ.

Читайте також:

Тернопільські студенти відтворили історичні сцени до річниці створення УПА

Балкони бібліотеки в центрі ремонтують за 300 тисяч: хто і що саме там робить

Фасад будинку біля ЦУМу відремонтували: який вигляд має тепер

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.