Осадко Ганна Володимирівна Учасниця проекту "Рейтинг керівників-жінок"

Народилася 4 червня 1978 року в Тернополі.
Закінчила Школу Мистецтв та філологічний факультет Тернопільського державного педагогічного університету ім. В. Гнатюка.
У 2001-2002 роках працювала викладачем української мови для іноземних студентів у Тернопільській медичній академії.
З 2003 року – літературний редактор видавництва «Навчальна книга – Богдан».
У 2004 році захистила дисертацію на тему «Знакові образи-символи як стильові чинники українського символізму (на матеріалі творчості Петра Карманського).
Кандидат філологічних наук.
Авторка 10 дитячих книг, що вийшли друком у видавництвах «Яблуко» і «Богдан»,
а також 3 поетичних збірок ( «Та, що перевертає пінгвінів», 2009; «Знаки приватної пунктуації», 2010; «Лаванда & Розмарин», 2011).
Збірка «Та, що перевертає пінгвінів» стала лауреатом літературної премії «Благовіст».

Наукові праці друкувалися у журналах «Мандрівець», «Studia methodologica», «Наукові записки», у колективній монографії «Міжнародні горизонти і компаративістичний дискурс сучасних літературних студій». Поетичні й прозові тексти - у журналах «Дзвін», «Дніпро», «Київська Русь», літературному часописі International Poetry Review (vol. XXXVI, Number 2, Fall 2010), (Нью-Йорк), поетичній антології «Червоне і Чорне» (100 українських поеток ХХ століття) та ін.

Проілюструвала понад 30 художніх книг, з-поміж яких:
пластилінові книги «Рибне місце» (Р.Скиба), «Пластилінові загадки» (Г.Осадко), скляна книга «Перевіршики» ( Р.Скиба).
Графічні ілюстрації до книжок Джаклін Вілсон: «Історія Трейсі Бікер», «Дитина-валіза», «Зірка з ліжка та сніданку», «Опівночі»; Оксани Думанської: «Яка зарадити Марійці?», «Бабусина муштра»; Іван Андрусяка «Вісім днів із життя Бурундука»; «Коник, равлик і зозуля: Японські поети-класики дітям».
Розписую посуд, виставка «Пляшка віршів» експонувалася 2010 року у Львівському Музеї Скла.
Декілька слів про себе:

Традиційна жіноча теза про «дім-діти-робота» присутня, та не домінуюча.
Внутрішня стихія-вітер, улюблений художник - Пітер Брейгель, поет - Наталя Білоцерківець, колір - бузковий, напій – какао, фрукти – черешні, країна - Бельгія, улюблена пора року - бабине літо.
Як типова близнючка, навчилася поєднувати непоєднуване. Вчуся бути щасливою. Інколи – вдається)
«Мене змалку жахали тези про те, що «художник мусить бути голодним», «поет - нещасним», і на додачу - регулярно відчувати «муки творчості». Признаюся чесно, якби я відчувала муки творчості, я би ЦИМ не займалася. Я ж не мазохістка, врешті... І ще - віршів на світі багато-багато (хороших чи поганих віршів - це вже питання третє), а щасливих людей у світі - мало. Тому я хочу побажати - і вам, і собі - простого, земного, дотульного, затишного ЩАСТЯ!
А щастя для мене - це спокій, внутрішня гармонія і любов».

(ІЛЮСТРАЦІЇ МОЖНА СКОПІЮВАТИ ТУТ:
https://illustrators.ru/users/id39659/portfolio
https://www.bohdan-books.com/author/show_583/