Віталій був дуже доброю дитиною, патріотом України. Він щиро вірив у перемогу добра, каже близька подруга родини Оксана Марчук. Жінка – вдова, її чоловік Михайло також загинув, захищаючи наш спокійний сон. Тому співрозмовниця, як ніхто інший, знає, як це пережити втрату рідної людини.

- Не можу описати словами батьківське горе – слова губляться. Віталій був дуже добрим, самостійним хлопцем. Навчався у морському училищі, зовсім юним підписав контракт. Він був великим патріотом. Батьки боялися, але це був його вибір. Вони ж молилися за сина та підтримували його. Коли приїжджав у відпустку, то казав, що все добре, що на нас чекає перемога, - розповідає пані Оксана.

За словами жінки, у Віталія за пів року мав закінчитися контракт. У нього було планів на життя. Але не встиг... 

- У день, коли трапилося нещастя, нічого не віщувало біди. Напередодні смерті він говорив з братом, а до мами додзвонитися не зміг. На світанку його не стало. Приблизно о 5 ранку. О сьомій годині місцевий військовий комісар разом зі старостою села вже були на подвір’ї мами Віталія. Вона дуже боляче сприйняла цю страшну звістку, - ледь промовляє жінка.

Пані Оксана не може підібрати слів. Віталій був у морзі, що у Волнавасі. Нині його тіло везуть додому… Життя, яке тільки почалося, згасло заради кожного з нас. Боляче, дуже боляче, каже співрозмовниця.

«Шановні краяни! Закликаємо Вас гідно, з пошаною зустріти загиблого під час військової служби в зоні ООС, військовослужбовця 35 бригади Морської піхоти Збройних сил України ВІТАЛІЯ СОБКА. 28 серпня між 7.00-9.00 годинами, кортеж з тілом буде прямувати за маршрутом: Кременець-Вишнівець-Лози-Бодаки-Маневе-Снігурівка-Передмірка-Великі Кусківці-Борсуки-Нападівка. Похорон відбудеться в с.Нападівка 29 серпня», - ідеться на офіційній сторінці Лановецької районної державної адміністрації.

Прийти та провести побратима в останню дорогу закликає і голова ГО «Ато Лановеччини» Стефан Брек.

- Ми маємо зустріти загиблого Героя на межі із Рівненської областю, - розповідає пан Стефан. – Знаю, що Віталій підписав свій перший контракт у 18 років. До цього навчався у морському училищі в Києві. Йому ще жити й жити...

Редакція «20 хвилин» висловлює щирі співчуття родині загиблого. Нехай з Богом спочиває.