Підкинуті гранати, бійки і жива музика: чим ще запам’ятався «культовий» ресторан 90-их «Галактика»

Ілюстративне фото

Ми продовжуємо серію публікацій про «культові» заклади Тернополя. Цього разу мова йтиме про «Галактику» – заклад, що розміщувався на масиві «Дружба», на першому поверсі багатоквартирного будинку.

А розповів нам про цей культовий заклад колишній адміністратор «Галактики», а також депутат сьомого та восьмого скликань Верховної Ради Ігор Побер.

Закладом керував колишній бармен

До появи «Галактики», в радянські часи на тому місці функціонувало державне кафе «Огонёк». Як і всі заклади в період кінця 80-их, кафе переживало не найліпший період і в 89-му році його викупив Орест Муц, який пізніше стане відомим тернопільським політиком.

– В 80-их він працював барменом в одному з барів «Москви» (нині готель «Галичина» - прим. авт.), – пригадує ігор Побер. – В той період бармени та офіціанти досить непогано заробляли. Так, бармени та офіціанти в популярному закладі могли собі дозволити придбати радянський автомобіль.

Саме професія «бармен» була однією з перших для тернополян, котрі вже в 90-ті, стали кримінальними авторитетами, бізнесменами чи великими політиками.

– За Радянського Союзу молодим, здібним та талановитим хлопцям довіряли багато. І Муц був одним з таких. Наприкінці 80-их почався період кооперативів. Ореста Муца призначили директором «Огонька». Спочатку він переробив його під відеосалон, який також користувався популярністю, а пізніше в місті з'явилася потреба у ресторанах і Муц заклад перепрофілював знову.

Взяли на роботу, бо займався спортом

Відкрили «Галактику» у 89-му році. А в 91-му, адміністратором закладу призначили Ігоря Побера. Він в той період ще був студентом, котрий активно займається спортом.

– Моя посада називалася «Адміністратор», я стояв на вході до закладу і слідкував за порядком, тому що часи були непрості і в досить складних стосунках керівництво «Галактики» було з місцевими «авторитетами». Тому конфлікти були дуже часто.

Роботу чоловіку запропонували випадково. Він випадково зустрівся зі своїм знайомим у Центрі Тернополя і той запропонував молодому спортсмену непогану роботу, адже в «Галактику» шукали адміністратора.

Як пригадує пан Побер, заклад відкривали о 18 годині і щоб його відвідати стояв натовп, бо всім просто не вистачало місця. Хоча «Галактика» була розрахована орієнтовно на 60 відвідувачів.

В заклад не боялися ходити звичайні тернополяни, адже там все тримали під контролем.  Цінова політика була такою ж. як і в інших популярних закладах Тернополя.

Тут же була і жива музика, під яку можна було потанцювати.

– Як адміністратор я тоді отримував десять доларів у місяць. Спочатку платили радянськими рублями, потім карбованцями, але в доларах зарплата лишалася фіксованою.

Головною «фішкою» «Галактики» було те, що там не можна було курити.

– Пригадаємо, що це був початок 90-их, багато людей курили. Але Муц ввів правило, що курити не можна, – розповідає пан Побер. – Всі робили це на вулиці, але не в закладі. Компанії вже п’яних молодиків важко було важко пояснити це правило, адже можна було почути банальні «а хто ти такий»? На цьому підґрунті були конфлікти і навіть бійки.

Підкинули гранати, але не під те авто

В 1992 був випадок, який запам’ятали на все життя і працівники «Галактики» і мешканці багатоповерховго будинку, де вона розміщувалася.

Саме в тому році Орест Муц та його хороший знайомий бізнесмен Михайло Вербицький придбали авто однакової марки та кольору.

– Це були «Мерседеси», сталеві та міцні, – каже пан Побер. –  Бандити хотіли підірвати авто Муца, але в той день, ввечері біля чорного входу до «Галактики» свій автомобіль припаркував Вербицький і пішов по своїх справах.

Зловмисники підкинули під припаркований «Мерседес» гранати. Автомобіль підірвали і скло від авто долетіло аж до п’ятого поверху житлового будинку.

– Машина роздулася, як кулька, адже вибух був знизу, але її не розірвало. Хто саме підкинув гранати не знаю. Наскільки мені відомо, справа так і залишилася нерозкритою.

Поступово слава про заклад згасала. Можливо, через вибух, а можливо, через появу інших кафе та ресторанів. І в середині 90-их заклад остаточно «згаснув».

Орест Муц «Галактику»  продав місцевому бізнесмену, на прізвище Вальотник. Спочатку кафе займалася дружина бізнесмена, а пізніше його переробили на заклад «Пекін».

Зараз «Пекін» зачинений, а для приміщення шукають нових власників.

А яким ви запам’ятали «Галактику»? Пишіть в коментарях.

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google