Після загадкової смерті породіллі родина рятує її синочка. Медики свою вину відкидають

Шокуюча історія про смерть молодої жінки у тернопільському пологовому будинку досі залишається без розв’язки. Після трагедії минуло вже два з половиною місяці, а питань досі більше, ніж відповідей.

Нагадаємо, що трагічний випадок трапився на початку липня. Пологи у Віти Ярмолюк проходили без ускладнень у міській лікарні №2. Вона та чоловік Михайло раділи народженню первістка. Однак через кілька годин після пологів стан породіллі різко погіршився. Її перевели в реанімацію, скликали консиліум з двох десятків лікарів, однак усе марно – жінка померла.

Чоловік був надзвичайно шокований тим, що трапилось та вже одразу заявив про халатність лікарів. За його словами, вони не надали вчасно медичну допомогу, натомість скарги на погіршення самопочуття списували на післяпологовий психоемоційний стан. Такої ж думки були і батьки жінки, які приїхали у Тернопіль з Миколаєва. Вони наполягали, що медики робили покійній невідомі ін’єкції. Родина прийняла рішення забрати тіло Віти на судово-медичну експертизу у Миколаїв. 

Зрушень немає, тривають експертизи

У родину покійної прийшла нова біда. Несподівано захворів і новонароджений син покійної. Більшу частинку свого маленького життя хлопчик уже провів у лікарні. А батьки Віти, які є офіційними опікунами дитини, і надалі продовжують боротися за його життя.

Зі слізьми на очах про стан дитини розповідає мама Віти Людмила Ярмолюк.

- Після похорону доньки ми забрали Давидка (так назвали хлопчика – прим. авт.) до себе в Миколаїв. Михайло був змушений поїхати на заробітки, - каже вона. - По дорозі ми чули, як малюк ніби тихенько стогнав, але думали, що це зумовлено тривалою поїздкою. Удома йому також було зле. Пізно увечері помітила на ніжці гематому, розміром у п’ятак. Ми не могли зрозуміти, що сталось, адже малюк ніде не падав, ніяких травм не було. Нагодувала, поклала спати, вночі дитина вже відмовлялась їсти і була дуже в’яла. Тож ми з чоловіком швидко зібрались і поїхали в лікарню.

За словами пані Людмили, лікарі довго не могли зрозуміти, що трапилось із малюком. Спочатку зробили йому промивання шлунку, бо він не міг самостійно випорожнитися. На ніжку зробили компрес. На наступний день у родини було заплановане хрещення дитини. Вони вирішили не відкладати таїнства і покликали священика в лікарню.

Малюк – у критичному стані

- Для мене це був як страшний сон, я постійно дивилась на ніжку онука і бачила, як вона починає синіти все більше, а набряк піднімався, - продовжує співрозмовниця. – Покликали лікаря. Одразу після обряду хрещення малюка перевели в реанімацію. Він був у критичному стані. Нам не давали ніяких прогнозів. Завідуючий реанімації за 25 років лікарської практики не бачив таких випадків. Спочатку нам сказали, що в Давидка сепсис, але потім поставили інший діагноз – емболія (гостре закриття просвіту кровоносної судини з порушенням кровопостачання тканини або органу, частіше зустрічається тромбоемболія – прим. авт.). Давидка ввели у стан штучної коми.

Миколаївські лікарі не зустрічались із такими випадками раніше, а тому консультувались зі столичними спеціалістами. Хлопчик був у реанімації десять днів.

- Я не покидала закладу ні на хвилину, весь час молилася, аби з ним все було добре, - додає Людмила Ярмолюк. – Дивилась на нього і говорила: «Ти впораєшся, ти одужаєш». Дякувати Богу, набряк почав спадати. Стан покращився, тому нас перевели вже в іншу палату. Я знаю, що і донечка постійно з нами. Вона ніколи нас не залишала і дуже хоче, щоб її синочок одужав.

Пов’язують із станом мами

Давидко у лікарні лежав півтора місяці. Тепер його забрали додому, але лікування продовжується. Приймання ліків розписане на весь день, постійно здають аналізи, дитина на обліку у гематолога.

- Для лікарів важливо знати, чому померла мама, адже тоді вони могли би обрати необхідну методику лікування, - зауважує вона.

Батьки Віти наполягають, що тернопільські лікарі свідомо приховують свою вину.

- Лікарі кажуть, що з донькою постійно хтось був, але це неправда, бо на пологах перебував її чоловік Михайло. Ніхто дві години до неї не приходив, - каже мати. -  Особливо обурює поведінка голови комісії з тернопільського управління охорони здоров’я Ольги Ярмолюк, яка вважає себе царицею та нахабно поводиться з людьми. Коли чоловік приїхав у Тернопіль і прийшов до неї, аби дізнатися про результати службового розслідування, вона сказала, що всі документи є, а потім через декілька хвилин – що їх нема. У лікарні, коли ми хотіли забрати облікову картку доньки після трагедії, вона викликала на нас поліцію, мовляв ми вкрали документацію. А ми нічого не крали, ми взяли те, що належало нашій дитині, адже хочемо знати правду, чому трапилось таке горе. Ми не будемо зупинятися і підемо до кінця, аби розставити всі крапки над «і».

Медики не коментують

Головний лікар міської лікарні №2 коментувати трагічний випадок відмовляється.

Слідчий у даній справі Дмитро Адамович говорить, що має результати судово-медичної експертизи з розтину, токсикологічну експертизу. Наразі призначена комплексна експертиза, яку поводить одне із обласних судово-медичних бюро України. Вона і встановить, чи винні лікарі у ненаданні кваліфікованої допомоги породіллі. Як правило, на такі дослідження потрібно щонайменше місяць.

«Для лікаря не менша трагедія, як для сім’ї»

Заступник начальника відділу охорони здоров'я та медичного забезпечення міськради Ольга Ярмоленко, яка є головою комісії, що проводить службове розслідування у лікарні, наполягає, що медики зробили все можливе, аби надати жінці допомогу.

- Протягом першої доби після трагедії ми оперативно зібрали інформацію у даному закладі, передали її в обласний департамент охорони здоров’я, а звідти – у же в МОЗ. Надалі протягом 14 днів ми маємо зібрати паталого-анатомічну конференцію, де розглядають дані історії хвороби пацієнта плюс висновок судмедекспертів після розтину. Ми останнього не маємо, тому нічого більше зробити не можемо.

Для надання медичної допомоги у лікарні працював консиліум.

- Для нас усіх питання: що трапилось? Це комунальний заклад, лікарі використовували всі препарати відповідно до протоколів надання медичної допомоги, - наголошує вона. – Для лікаря, яка приймала пологи – це не менша трагедія, ніж для родини померлої, ми всі переживаємо.

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google