Померла Ніна Матвієнко

Діана Олійник

Українська співачка та акторка Ніна Матвієнко померла у неділю, 8 жовтня. Вона не дожила буквально двох днів до свого 76 дня народження.

Про смерть мами повідомила у соцмережі її донька, Тоня Матвієнко.

— Мама померла..., — написала Тоня Матвієнко.

Відео дня

Українська співачка та акторка Ніна Матвієнко народилася 10 жовтня 1947 року у селі Неділище Житомирської області у багатодітній родині, де було 11 дітей.

Мати, Антоніна Ільківна, мала співочий талант, могла співати в три, навіть у 4 голоси. Наприкінці 1970-х років Ніна Матвієнко записала диск із материними піснями.

Закінчивши інтернат, Ніна Матвієнко спочатку влаштувалася помічницею кранівника на одному із заводів Коростеня. В 1966 році поїхала до Києва в студію українського хору ім. Г. Верьовки. В 1968 році закінчила вокальну студію при хорі. Відтоді – його солістка. У 1979 р. вона стає Заслуженою, а в 1985 році – Народною артисткою України. В 1988 році їй присуджено Національну премію імені Тараса Шевченка, а в 2006 році – найпочесніше звання нашої держави – Герой України. Членкиня Спілки кінематографістів України (1989).

У 1971 співачка одружилася з художником Петром Гончарем — сином українського скульптора, художника і збирача старожитностей і українського вжиткового мистецтва Івана Гончара. Петро відвідав концерт Матвієнко в Києві (1968) і сказав, що вона буде його дружиною. Згодом їх познайомив Лесь Харченко із квартету «Явір».

У 1972 році народила сина Івана, за ним Андрія, а потім Антоніну. Сини пішли шляхом батька і стали художниками. У 2005 році, у віці Христа, Іван несподівано вирішив піти в ченці і здійснив постриг. Антоніна продовжує справу матері, її все частіше можна зустріти на великих сценах. На ювілейних концертах, присвячених 60-літтю Ніни Матвієнко, вони співали разом.

У 1975 році Матвієнко заочно закінчила філологічний факультет Київського університету ім Шевченка і активно займалася літературною творчістю.

У 2003 році її біографічна книга «Ой виорю нивку широкую» вийшла у видавництві Українського центру народної культури «Музей Івана Гончара». У книзі подано пісенно-музичний матеріал із власного репертуару (понад 250 народних пісень і творів українських композиторів — колядки і щедрівки, веснянки, пісні до Зелених свят, купальські та петрівчані, жниварські й обжинкові, весільні, колискові, поховальні, жартівливі й танцювальні, псалми, історичні та станові пісні, пісні про кохання, родинне життя…).

2004 р. вийшла книга спогадів Ніни Матвієнко «Уже так не буде, як є». У 2010 році співачка записала вступне слово до аудіокниги Блаженнішого Любомира «Дорога до ближнього».

У репертуарі співачки багато народних пісень, серед них обрядові, ліричні, гумористичні, пісні-балади, українські пісні XVII—XVIII сторіччя. З Ніною Матвієнко співпрацювали відомі вітчизняні композитори сучасності.

Зіграла в телевиставах («Маруся Чурай», «Катерина Білокур», «Розлилися води на чотири броди»), художніх фільмах («Солом'яні дзвони», «Пропала грамота»), в радіовиставах («Політ стріли», «Кларнети ніжності»). Співачка озвучила ряд науково-популярних, хронікально-документальних кінофільмів, кілька теле- і радіопрограм. 1984 року брала участь у створенні українського мультфільму «Колискова». 1988 року був знятий відеофільм за участю Ніни Матвієнко «Русалчин тиждень». Серед авторських театрально-режисерських робіт акторки музичний спектакль «Під сонцем» (1997), а також грандіозне музично-сценічне дійство «Золотий камінь посіємо ми» (1998). Крім того, Ніна Матвієнко 1995 року зіграла 16 вистав з американським театром La Mama E.T.C.