Ірина Бойко працює психологом в хоспісі у с. Плотича, що на Тернопільщині, де допомагає пацієнтам зі смертельними хворобами та їхнім родичам.
Психолог переконує, що найголовніше - це не залишати рідних наодинці, навіть якщо спілкуватись стає важче.
Обійми та дотиковий контакт - найкраще, що може підтримати людину в такому важкому випадку, розповідає психолог.
Люди у стресі стають дуже вразливими, часто, навіть беззахисними і найважливіше, що може бути в такі моменти для них, - це знати, що вони не самі. Не обов’язково навіть про це їм казати. Інколи достатньо буде просто взяти за руку або обійняти і провести з ними трошки часу.
- Є різні механізми психіки, які вмикаються, коли людина стикається зі стресом, - продовжує пані Ірина. - Коли людина чує, наприклад новину про те, що у неї загинув хтось з близьких або новину про свою чи когось з близьких важку хворобу, то одразу думають: “Це не зі мною, тут якась помилка”, - це механізм заперечення.
За словами психолога, людям важко сприйняти втрату, бо вона змінює життя.
- Коли з життя йде хтось дорогий, то люди розуміють, що їх життя вже не буде таким, як раніше. І не знають самі як поводитися в цьому випадку, - говорить Ірина, - Ми падаємо духом, плачемо, страждаємо. Страждання, як і щастя, - то частина нашого життя. І його теж потрібно вміти пережити. І розуміти, що це є нормальним для кожної людини.
Серед фраз, які є не дуже доречними в розмові, психолог виділяє “я тебе розумію”, “я знаю як тобі важко”, “все буде добре”, “мені дуже шкода”. Натомість завжди можна сказати: “Я розумію, що тобі боляче, але я не знаю як”.
- Знаєте, є така фраза “розділене горе - півгоре”. Є різні типи людей, але кожному дуже допомагає розмова, - продовжує Ірина. - В випадку важкої втрати дуже важливо не так підтримати словами когось з близьких, як просто вислухати його. В таких випадках дотик до руки, якісь легкі обійми мають більшу ціну, ніж багато слів.
Коли ваша близька людина плаче - поплачте з нею, якщо сидить і мовчить - то помовчіть. Бути з тим, хто горює - це вже багато, не залишати його та не дозволяти замикатися в собі.
- Є такі випадки, коли людина в своєму горі ізолюється від всього світу, - продовжує Ірина Бойко. - Найважливіше - це не дозволяти залишатися рідним в такому стані, старатись повернути до роботи, до спілкування з оточуюючими.
Психолог зазначила, що у випадку, якщо хтось має важке горе і не може впоратися з ним самостійно, то найкращий варіант звернутись за професійною допомогою до психолога або психотерапевта.
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 49 від 4 грудня 2024
Читати номер
кобра
Ігор Буда
стандартно відповідаю "Але не всі до того доживуть". Чогось жахаються, хоча хворію я.
Оксана Коваль
Pukhovska Nataliia