Що робити і чого категорично не можна, рятуючи того, хто тоне

Часто шанси на порятунок потопельника без тренувань і сторонньої допомоги дуже малі. Більше того, рятуючи когось, людина може сама піти під воду.   

Минулого року на Тернопільщині потонули рибалка і 12-річний хлопчик. Нещастя сталось 11 липня. 12-річна дитина з двома друзями відпочивала на річці. Діти пішли купатись і якоїсь миті почали тонути. Їх помітив 60-річний рибалка, який сидів поруч. Чоловік кинувся допомагати юнакам. Одного витягнув, іншого виштовхав на мілину. Проте третього хлопчика дістати не зміг. Рятуючи хлопчаків, чоловік загинув сам.

З’ясувати, чи ця людина справді тоне

Що робити і чого категорично не можна, рятуючи потопельника, радить завідувач кафедри медицини катастроф і військової медицини медуніверситету, професор Арсен Гудима.

• Що стосується потопельника, то, передусім, потрібно розглянути послідовність надання допомоги – з моменту того, коли ми побачили людину, яка у воді і поводиться нетипово, – розповідає Арсен Гудима. - Тому, насамперед, потрібно з’ясувати, чи ця людина справді тоне.

Є три види утоплень, зазначає медик. Перше – класичне, коли людина розгубилась, бовтається у воді, втрачає сили і незвично поводиться. Тобто, ви переконались, що вона не відпочиває на воді і не робить розмірних рухів, які нагадують плавання.

• Класичне утоплення – коли людина йде на дно, надихається водою, яка потрапляє в  легені, - каже Арсен Гудима. – Такий постраждалий буде синього кольору. Оскільки дихання немає, кисень не надходить в організм, а серце ще деякий час скорочуватиметься, розганяючи темну, збіднену киснем кров.

Можливі ще два варіанта утоплення, каже медик. Перший – асфектичний. Коли людина в силу тих чи інших обставин може хлипнути води, вона потрапить на голосові зв’язки, які зімкнуться. Така людина у свідомості, але вдихнути-видихнути не може, як і видати якийсь звук.

Процес може тривати до 10-15 секунд

Такий потерпілий буде «німим» і може робити рухи, благаючи про допомогу. Піднімати їх догори, махати і привертати до себе увагу. Це триватиме доти, доки в такого потерпілого вистачить внутрішнього кисню до повної втрати свідомості. Якщо це відбувається за умов паніки, процес може тривати до 10-15 секунд.

• Третій варіант – людина помирає у воді, - каже Арсен Гудима. - В неї виникає рефлекторна зупинка серцевої діяльності. Це часто буває, коли під час купання верхній шар води теплий, а людина вирішила пірнути на глибину 2 м - там вода холодніша на 10 градусів і більше. Тоді рефлекторно виникає зупинка серця. Це фактично клінічна смерть.

Треба пам’ятати, що людина легша за воду, і вона спливе. Якщо ми виявили людину на воді, яка тоне, маємо надати їй допомогу.

ЩО РОБИТИ І ЧОГО НЕ МОЖНА,
рятуючи потопельника

• Рятувати людину, яка тоне, потрібно так, щоб не стати самим заручниками потопельника і не піти під воду.
• Якщо ви не вмієте добре плавати, у вас немає фізичних можливостей та плавзасобів – у воду краще не лізти, а кликати на допомогу тих людей, хто може це робити, або відповідні служби, які зобов’язані це робити. Скажімо, за кордоном кожне місце для купання атестується і сертифікується, і там є можливість викликати рятувальні служби в режимі реального часу. Якщо такого немає – у водоймі не дозволяється купатись.
• Якщо ви вирішили таки рятувати людину, наближатись до потопельника треба з якимось плавзасобом. Це може бути те, що під руками – порожня дволітрова пляшка чи кульок, в який ми набрали повітря і закрутили його. Так, щоб одна рука була з «поплавком».
• Транспортувати потопельника на воді надзвичайно важко. Якщо ви вирішили наблизитись до потопельника, треба зафіксувати місце, де він пішов на дно. У ставі це зробити важко, але, скажімо, на березі можна побачити якусь відмітку і означити орієнтир.
• Після того, як витягнули людину на поверхню, маємо чимшвидше доправити його до берега – тримаючи за будь-що – навіть за волосся чи попід пахви. Нетренованій людині це зробити надзвичайно важко. І часто шанси на спасіння без тренувань і сторонньої допомоги наближаються до нуля.
• Якщо маєте човен, то піднімаєте людину на плавзасіб. Потім треба очистити верхні дихальні шляхи і починати штучну вентиляцію легень – кожну 6-ту секунду робити вдих в тіло пацієнта, попередньо забезпечивши прохідність дихальних шляхів.
• Якщо є підозра, що людина травмувалась у воді, закидати йому голову назад небезпечно, можливо, у неї травма хребта.
• Під час транспортування по воді потопельника на берег, ми маємо робити реанімацію щонайменше вчотирьох. І ставитись до потерпілого так, ніби у нього апріорі пошкоджена голова. Одна людина, відповідно, завжди має підтримувати голову і шию.
• Витягнувши людину, ми обов’язково маємо покласти її обличчям до води. Відкрити йому рот, очистити ротову порожнину і вимочити воду, яка стікає. Решта води, яка не стікає, найімовірніше вже всмокталась в кров і дістати її нереально.
• Категорично не можна ставити людину на коліна, витискати чи витрясати з неї воду, робити інші рухи з перегинанням тіла. Це тільки марнування часу.
• При очищенні верхніх дихальних шляхів ми оцінюємо, чи людина дихає. Якщо ні – це вже стан клінічної смерті. Ми викликаємо швидку і просимо прийти когось на допомогу. З цього моменту починається реанімація шляхом натискання на грудну клітку.
• В потопельників є своя особливість реанімаційних дій. Перед тим, як ми натискаємо на грудну клітку, але констатували клінічну смерть, ми повинні зробити 5 рятівних вдихів, щоб освіжити повітря в легенях (це стосується тих, хто буде рятувати з числа цивільних громадян до приїзду «швидкої») і потім в співвідношенні 30 натискань до двох вдихів. В такому форматі працюємо до приїзду швидкої.
• Коли людина почне дихати, її потрібно перевернути у стабільне положення «на боці». Вона може отямитись і сказати, що з нею все добре. Але вона обов’язково підлягає госпіталізації, бо з водою до організму потрапляє дуже багато мікроорганізмів, які можуть до 3 годин дати невиліковну пневмонію. Мозок через гіпоксію може дати мозкові розлади.
• Коли постраждалий отямився, його обов’язково потрібно висушити і чимось накрити, бо він буде втрачати тепло.
   

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google