Чи бояться тернополяни коронавірусу: що про нього знають. Опитування

"Все потрібно робити організовано": Євгенія, 43 роки

- Скільки людей, стільки й думок. Багато чого залежить від засобів масової інформації, як це подадуть людям. Якби людей привезли на Тернопільщину, мені було би не лячно, але це все потрібно робити організовано, поселити їх в окремий заклад і надати допомогу. Основними захистами захисту для мене є миття рук та носіння масок. Я думаю, що Україна готова до боротьби з коронавірусом. 

"Страшно за свою країну": Назар, 34 роки

- Слава Богу що я нічого не знаю про коронавірус, бо якщо ще почати думати про це напевне можна збожеволіти. Так, мені страшно, але страшно за свою країну, бо в мене вже така думка, що ми ніколи ні до чого не готові і ніколи не передбачуємо ситуації. Людина не має знати все на світі. Я навіть не хочу цікавитись, який штамп грипу мутував і що з цього вийшло.. Але я людина і те що відбулося в Україні - це соромдля самих нас Українців. Так країну  не об'єднати. Тому зараз що ми можемо найліпше це припинити панікувати і почати вимагати від влади та відповідальних людей дій, дій щоб вірус не потрапив в Україну. Вимагати якісного пропускного режиму на кордонах, в аеропортах. Додаткові заходи безпеки ніколи зайвими не будуть. 

Непроінформованість вражає" Галина 21 рік. 

- Якщо говорити про реакцію людей, то звісно я ставлюся негативно. Непроінформованість людей мене вражає. Сама я захищаюся від вірусів, носячи маску. Щоправда я думаю, що від цього вірусу вона навряд чи може захистити. 

"Влада робить, що хоче": Славік, 58 років

- По телебаченню дивився про коронавірус, але дуже мало що знаю, бо дуже багато ще невідомо про нього. Справа не в тому чи було би мені лячно, якби людей поселили біля Микулинців. Річ в тім, що влада нас не повідомляє про свої дії. Вони роблять що хочуть. Впринципі, вони можуть так чинити, але мають повідомити людей про свої дії наперед. Проте вони нічого не говорять.

"

"Як Бог дасть, так і буде": Марія, 54 роки 

- Щодо останніх подій з коронавірусом, то мені все рівно і зовсім було б не страшно, якби з Китаю людей привезли на Тернопільщину.  Я не боюсь, що в нас може бути коронавірус. Як Бог дасть, так і буде.  Якщо має бути біда – то вона буде. 

"Хотілося б повернути час назад" Наталія, 32 роки

- Страх це завжди причина незнання. Ми боїмося невідомого. А якщо воно ще й підгодовується страшними кадрами з телевізора, то тривога тільки зростатиме. Мені, як мамі страшно за здоров'я своєї дитини. Я переживаю навіть, коли це проста нежить. Але хотілося б повернути час назад і, щоб ситуація з евакуйованими українцями з Китаю була зовсім іншою. Звісно є велика надія, що Україну обмине цей вірус. Але, швидше за все, у нас буде ще один шанс показати свою людяність і співчуття, коли повертатимуться наші з Італії. Надіюсь, цього разу соромно не буде нікому.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.