Сьогодні, 23 травня, День Героїв - свято пам’яті борців за волю України

День Героїв або Свято Героїв — щорічне свято в Україні, встановлене на честь українських вояків — борців за волю України, передовсім, лицарів Київської Русі, козаків Гетьманської Доби, січових стрільців та вояків Армії УНР, УПА та діячів ОУН. В сучасному вигляді відзначається в останню неділю травня.

Історія
У 1941 році Другий Великий Збір Організації Українських Націоналістів постановив щороку, 23 травня, святкувати День Героїв. Свято було приурочене до сумного дня 23 травня 1938 року, коли в Роттердамі було вбито Євгена Коновальця. Було також обумовлено, що саме у травні пішли з життя «кращі сини України XX століття»: Микола Міхновський, Симон Петлюра та Євген Коновалець.

До здобуття Україної незалежності свято святкувалося підпільно, з проголошенням незалежності у 1992 році почало набувато розголосу. Для зручності, святкування було перенесено на остаттю неділю травня.

Станом на 2011 рік не є офіційним державним святом.

Сьогодні День Героїв святкується передовсім у Галичині, де до нього приурочуються офіційні урочистості. Націонал-патріотичні організації домагаються встановлення Дня Героїв офіційним державним святом. 

Події
1430 — у битві при Комп'єні бургундці взяли в полон Жанну д'Арк, котру згодом вони продали англійцям.
1592 — у Венеції інквізиція арештувала італійського філософа Джордано Бруно, звинуваченого в єресі
1666 — за рішенням Православного Собору розстрижений і підданий церковному прокляттю протопоп Аввакум Петрович. Початок церковного розколу в Московському царстві
1877 — проголошена повна незалежність Румунського князівства від Оттоманської імперії
1927 — У містечку Сейлз (штат Луїзіана) агенти ФБР розстріляли машину, у котрій знаходились Бонні Паркер та Клайд Берроу
1949 — у Бонні проголошено створення Федеративної Республіки Німеччина
1953 — на протязі 48 годин в Литві арештовані та депортовані майже 37 тисяч селян, що не вступили в колгоспи;
1984 — головний лікар США оголосив пасивне паління шкідливим для здоров'я;
1988 — прощання Мішеля Платіні з великим футболом;
2006 — Сербія визнає результати референдуму про суверенітет Чорногорії;
2008 — відкрита 46-та станція Київського метрополітену — «Червоний хутір»

Народились
1707 — Карл Лінней, шведський природодослідник, творець системи класифікації рослинного і тваринного світу, перший президент Шведської АН († 1778);
1917 — Едвард Лоренц, американський математик і метеоролог, один із творців теорії хаосу;
1923 — Алісія де Ларроча, іспанська піаністка з Каталонії
1951 — Анатолій Карпов, російський шахіст, 12-й чемпіон світу;
1951 — Антоніс Самарас, грецький політик
1966 — Еліна Абакарова — аріхтекторка, художниця.
1972 — Рубенс Барікелло, бразильський автогонщик, пілот Формули-1;
1982 — Андрій Башко, білоруський хокеїст

Померли
1173 — Єфросинія Полоцька, полоцька княжна, зачислена до лику святих;
1857 — Оґюстен-Луї Коші, французький математик;
1938 — Євген Коновалець, голова проводу українських націоналістів (з 1927). Вбитий агентом НКВС Павлом Судоплатовим;
2009 — Но Му Хен, президент Республіки Корея в 2003-2008 рр. 

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google