Старовинні килими, про які писав Франко, розвішали біля його пам'ятника

Юлія НІКІТІНА

Унікальні подільські килими можна побачити на вул. Сагайдачного до дня народження Франка.

- Оскільки ми знаходимося біля пам'ятника Франку, тут ще й відбувається виставка килимів, - продовжує організатор. - Іван Франко один з перших, відвідуючи Тернопільщину описав ці старовинні подільські килими. До того ж, 27 черпня його день народження.

Також поряд усі святкові дні діятиме локація від Бункермузу.

Побачити килими можна біля пам'ятника Франку до Дня міста, 28 серпня.

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google

Коментарі (3)

Центр виставка

Сьогодні у Тернополі

Знову розрили біля «Універсаму»: що роблять цього разу?

Електромонтер впав із шестиметрової висоти й ледь вижив: як суд покарав його майстра

Тернопільщина втратила Героїв Андрія Іскоростенського та Володимира Дичка

Оренда квартир без ріелторів: чи реально знайти житло в Тернополі

Вдарив поліцейського гирею по голові. Суд конфіскував металевий спортінвентар

Дивитись ще

Звільнені з полону

Найтепліші обійми дому: з російського полону повертається захисник Олександр Ремпа

Наші вдома: з ворожого полону повернули 160 українських Героїв

Звільнений з полону військовий з Тернополя отримає 50 тисяч гривень

Коментарі (3)

Anonymous

в людей ті килими в селах певне досі висять

0
Пустило

Тими селами, полями та лугами летіла парою баских коней запряжена легка бричка самбірським трактом до Дрогобича. Коні гладкі, пасені і здорові, візник крепкий, ситий і гарно зодягнений, бричка нова, чорно лякирована, тай сама подоба пана — статного, підсадкуватого мущини, в силі віку і здоровля, червоноліщього, з густим, чорним заростом на лиці, в гарнім, богатім строю, — все те дивно відбивало від нужденної подоби окружаючого краю і народа. Але певно вигляд їдучого пана і його повозу не був в більшій суперечности з виглядом заниділого, голодною смертю мручого Підгіря, як суперечні були думки і замисли того пана з думками пануючих довкола, що висіли немов у повітрю над тими бідними селами. Тут безпомічна розпука, почуття безвихідної загибелі, напів несвідоме бажання, хоч як небудь і чим небудь продовжити ще хоч на кілька днів те нужденне, мучене життя, а там... І.Франко.Борислав сміється. Геній,однозначно,стільки літ пройшло,а нічого не змінилось:пани такі самі статні,червонопикі,вгодовані,брички замінили крутими джипами,а народ який був,такий і залишився.

1

валерія Пустило

та бо люди як були жадні, так і лишились

0