Старовинні килими, про які писав Франко, розвішали біля його пам'ятника

Юлія НІКІТІНА

Унікальні подільські килими можна побачити на вул. Сагайдачного до дня народження Франка.

- Оскільки ми знаходимося біля пам'ятника Франку, тут ще й відбувається виставка килимів, - продовжує організатор. - Іван Франко один з перших, відвідуючи Тернопільщину описав ці старовинні подільські килими. До того ж, 27 черпня його день народження.

Також поряд усі святкові дні діятиме локація від Бункермузу.

Побачити килими можна біля пам'ятника Франку до Дня міста, 28 серпня.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.

Коментарі (3)

Центр виставка

Сьогодні у Тернополі

«Любов та захист»: у День батька військові показали світлини зі своїми дітьми

«На щиті» повертаються до рідного дому Герої з Тернопільщини Ярослав Іващук та Вадим Сліворський

Від зеленого зерна до ароматного напою: як у Тернополі працює виробництво свіжообсмаженої кави (Партнерський проєкт)

Порозкидали оздоблення та поламали квіти: хто вчинив наругу над могилою Героя, з’ясовує поліція

Тричі вдарив дверцятами авто по нозі: під час оповіщення травмували тернополянина

Дивитись ще

Звільнені з полону

Молилася і монахів просила молитися. Як мати на Тернопільщині три роки чекала сина з полону

«Це був жах. Але він мав вижити і повернутися». З полону звільнили Володимира Зварича

«Я є, я живий, я вдома…» З полону повернувся Олександр Ремпа з Підгороднього

Коментарі (3)

Anonymous

в людей ті килими в селах певне досі висять

0
Пустило

Тими селами, полями та лугами летіла парою баских коней запряжена легка бричка самбірським трактом до Дрогобича. Коні гладкі, пасені і здорові, візник крепкий, ситий і гарно зодягнений, бричка нова, чорно лякирована, тай сама подоба пана — статного, підсадкуватого мущини, в силі віку і здоровля, червоноліщього, з густим, чорним заростом на лиці, в гарнім, богатім строю, — все те дивно відбивало від нужденної подоби окружаючого краю і народа. Але певно вигляд їдучого пана і його повозу не був в більшій суперечности з виглядом заниділого, голодною смертю мручого Підгіря, як суперечні були думки і замисли того пана з думками пануючих довкола, що висіли немов у повітрю над тими бідними селами. Тут безпомічна розпука, почуття безвихідної загибелі, напів несвідоме бажання, хоч як небудь і чим небудь продовжити ще хоч на кілька днів те нужденне, мучене життя, а там... І.Франко.Борислав сміється. Геній,однозначно,стільки літ пройшло,а нічого не змінилось:пани такі самі статні,червонопикі,вгодовані,брички замінили крутими джипами,а народ який був,такий і залишився.

1

валерія Пустило

та бо люди як були жадні, так і лишились

0