Старовинні килими, про які писав Франко, розвішали біля його пам'ятника

Юлія НІКІТІНА

Унікальні подільські килими можна побачити на вул. Сагайдачного до дня народження Франка.

- Оскільки ми знаходимося біля пам'ятника Франку, тут ще й відбувається виставка килимів, - продовжує організатор. - Іван Франко один з перших, відвідуючи Тернопільщину описав ці старовинні подільські килими. До того ж, 27 черпня його день народження.

Також поряд усі святкові дні діятиме локація від Бункермузу.

Побачити килими можна біля пам'ятника Франку до Дня міста, 28 серпня.

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google

Коментарі (3)

Центр виставка

Сьогодні у Тернополі

Якою була синагога Тернополя та що тепер на її місці (ВІДЕО)

Суд у справі Івана Марчука: відповідач не зміг пригадати, як Ігор Апостол підписував договір

Помер ветеран медичного університету, професор Василь Файфура

Марченко — за ґрати, помічниці — штраф: чим завершилася справа нардепки з Тернопільщини

У Тернополі прощаються з випускницею педуніверситету Вікторією Видаш

Дивитись ще

Звільнені з полону

Між тишею та надією: у Бережанах відбулась акція на підтримку зниклих безвісти і полонених

Головні новини Тернополя та області за тиждень: дивіться відео

«Бог почув мої молитви»: на Тернопільщині матір дочекалась сина після чотирьох років полону

Коментарі (3)

Anonymous

в людей ті килими в селах певне досі висять

0
Пустило

Тими селами, полями та лугами летіла парою баских коней запряжена легка бричка самбірським трактом до Дрогобича. Коні гладкі, пасені і здорові, візник крепкий, ситий і гарно зодягнений, бричка нова, чорно лякирована, тай сама подоба пана — статного, підсадкуватого мущини, в силі віку і здоровля, червоноліщього, з густим, чорним заростом на лиці, в гарнім, богатім строю, — все те дивно відбивало від нужденної подоби окружаючого краю і народа. Але певно вигляд їдучого пана і його повозу не був в більшій суперечности з виглядом заниділого, голодною смертю мручого Підгіря, як суперечні були думки і замисли того пана з думками пануючих довкола, що висіли немов у повітрю над тими бідними селами. Тут безпомічна розпука, почуття безвихідної загибелі, напів несвідоме бажання, хоч як небудь і чим небудь продовжити ще хоч на кілька днів те нужденне, мучене життя, а там... І.Франко.Борислав сміється. Геній,однозначно,стільки літ пройшло,а нічого не змінилось:пани такі самі статні,червонопикі,вгодовані,брички замінили крутими джипами,а народ який був,такий і залишився.

1

валерія Пустило

та бо люди як були жадні, так і лишились

0