Старовинні килими, про які писав Франко, розвішали біля його пам'ятника

Юлія НІКІТІНА

Унікальні подільські килими можна побачити на вул. Сагайдачного до дня народження Франка.

- Оскільки ми знаходимося біля пам'ятника Франку, тут ще й відбувається виставка килимів, - продовжує організатор. - Іван Франко один з перших, відвідуючи Тернопільщину описав ці старовинні подільські килими. До того ж, 27 черпня його день народження.

Також поряд усі святкові дні діятиме локація від Бункермузу.

Побачити килими можна біля пам'ятника Франку до Дня міста, 28 серпня.

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google

Коментарі (3)

Центр виставка

Сьогодні у Тернополі

Спорт, ігри та творчість: у Тернополі проходить сімейний фестиваль для дітей

За майже 10 мільйонів можуть продати стару зупинку на Львівській

У Теребовлі вдруге за рік зацвіли каштани

На кладовищі у Чорткові завершують облаштування меморіалу Борцям за волю України

Аварія перед обʼїзною Бучача. На місці поліція і швидка

Дивитись ще

Звільнені з полону

На цю мить чекало все село: після російського полону додому повернувся Сергій Єднак з Бучацької громади

У Тернополі відбудеться автопробіг на підтримку безвісти зниклих та військовополонених

У День Незалежності з полону повернувся Герой з Тернопільщини Сергій Бойчук

Коментарі (3)

Anonymous

в людей ті килими в селах певне досі висять

0
Пустило

Тими селами, полями та лугами летіла парою баских коней запряжена легка бричка самбірським трактом до Дрогобича. Коні гладкі, пасені і здорові, візник крепкий, ситий і гарно зодягнений, бричка нова, чорно лякирована, тай сама подоба пана — статного, підсадкуватого мущини, в силі віку і здоровля, червоноліщього, з густим, чорним заростом на лиці, в гарнім, богатім строю, — все те дивно відбивало від нужденної подоби окружаючого краю і народа. Але певно вигляд їдучого пана і його повозу не був в більшій суперечности з виглядом заниділого, голодною смертю мручого Підгіря, як суперечні були думки і замисли того пана з думками пануючих довкола, що висіли немов у повітрю над тими бідними селами. Тут безпомічна розпука, почуття безвихідної загибелі, напів несвідоме бажання, хоч як небудь і чим небудь продовжити ще хоч на кілька днів те нужденне, мучене життя, а там... І.Франко.Борислав сміється. Геній,однозначно,стільки літ пройшло,а нічого не змінилось:пани такі самі статні,червонопикі,вгодовані,брички замінили крутими джипами,а народ який був,такий і залишився.

1

валерія Пустило

та бо люди як були жадні, так і лишились

0