Сусідські війни за шматок землі

Викорчувані кущі, знищені клумби та грядки з цибулею – таку картину побачила біля свого будинку днями тернополянка Любов Гуменюк. Ділянка під будинок, яку жінка обробляла ще з 90-х, потрапила за «чужу» огорожу. Сусід довів – з ним тягатись не варто.
Допомагали відстоювати сусідові «правду» працівники міськради, нарікає пані Гуменюк. Обурена сусідка не збирається опускати руки.
- Ми живемо у будинку, де два власника, - розповіла у редакції Любов Гуменюк. - У мене, і у сусідів – рівні частини у будинку, що над самим яром, на вул. Енергетичній У Тернополі. Власник іншої частини будинку Роман Б. буквально перегородив вулицю ще у 90-х. Це призвело до того, що вода з цілої вулиці стікала під мою частину.

Зверталась до суду і в міськраду
Жінка ще у 1998 р. скаржилась до міськради на незаконність дій сусіда. Однак чиновники її запевнили - дозволу на такі роботи йому не давали. І порадили звертатись до суду.
Аби врятувати будинок від руйнування, пані Гуменюк звернулась до міськради, щоб дозволили зробити підпірну стіну. Однак від чиновників отримувала відмовки. Тим часом на фундаменті з’явився грибок і він почав руйнуватись, переконує пані Гуменюк.
- Я зробила підпірну стінку біля свого будинку, - продовжує пані Любов. - Тоді викликала комісію з відділу архітектури міськради. Спеціалісти встановили, що є необхідність облаштування цієї підпірної стінки. У 2000 р. міськрада затвердила виконане будівництво з умовою, що до сусіднього будинку буде під’їзд. Я цю умову виконала.
У той час почались проблеми із сусідом і він почав судитись за землю (фактично подвір’я – прим. ред), каже тернополянка. У 2002 р. Апеляційний суд «поділив» спірні 0,06 га землі між ними: кожна із сторін отримала по 274 кв. м., а 51,72 кв. м, на яких влаштовано заїзд до спірної ділянки, залишив у спільному користуванні. Аби обоє сусідів могли заїжджати з вулиці Енергетичної, пан Б. мав зняти частину металевої огорожі (тієї, якою він перегородив вулицю), знести частину самовільно збудованого гаража на спільній ділянці. Рішення суду чоловік не виконав до сьогодні.
- Аби облаштувати діляночку з підпірною стінкою, я привезла 30 машин чорнозему, зробила огорожу, - каже жінка. – І ця ділянка була у моєму користуванні 17 років. Торік у квітні я звернулась до міськради зі всіма документами, щоби узаконити її. Певний час справа не зрушувалась з місця, і я звернулась у прокуратуру. Згодом дізналась, що сусід хоче узаконотити цю саму ділянку. Вона йому потрібна тільки для того, аби не виконувати рішення суду.
Тоді жінка написала заяву до міськради і попросила врахувати, що між нею та сусідом суд поділив землю. І рішення суду вже давно вступило у дію. Жінку неодноразово викликали на засідання різних комісій і, як вона стверджує, чинили тиск.

Чиновник кричав і погрожував
- Питанням «допомоги» сусіду займався один з високопосадовців міськради (прізвище журналістам відоме – прим. ред.), - продовжує пані Любов. – Звідки я його знаю? Виконувати рішення суду неодноразово приїжджали судові виконавці. Під час однієї із спроб біля нашого будинку посадовець з’явився власною персоною. З криками та погрозами він заявив, щоб виконавці нічого не робили, бо ця земля буде сусіда. І ті, зауважте, нічого більше і не робили. На моє запитання, чому вони не виконують рішення суду, мені відповіли, що не можуть, бо… не мають чим проводити відеозйомку.
29 листопада 2013 р. відбулась сесія міськради. Її рішенням жінці відмовили в оренді землі. Згодом на сайті міськради пані Гуменюк побачила, що ту ж земельну ділянку віддали сусідці – дружині Б. під городництво.
- Я запитала у земельному відділі, чому саме так трапилось, - додає пані Гуменюк. – А мені чесно відповіли, що через вплив та сприяння оцього високопосадовця. Хоча, звісно, довести я цього не можу.
Відтак, міськрада віддала землю сусідам попри рішення суду. У Держінспекції сільського господарства, куди поскаржилась пані Гуменюк, дали відповідь – рішення на сесії міськради ухвалили без врахування рішення суду. Окрім того, у пояснювальній записці до проекту землеустрою йдеться, що на цій ділянці є будинок, якого в реальності немає.
- Але ж, відповідно до ст. 124 Конституції України та ст. 14 Кодексу Адміністративного судочинства України судові рішення, які набрали чинності, є обов’язковими для виконання по усій території України (фото документу є у ред. – прим. ред.), - нарікає тернополянка. – А невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність.
Наразі жінка в суді оскаржує рішення міськради.
Кореспонденти хотіли почути думку і сусіда – пана Б. Однак, чоловік категорично відмовився спілкуватись з журналістами. Мовляв, з 2009 року власницею будинку є його екс-дружина, тож він не має ніякого стосунку до цієї справи. Пані Б. коментувати ситуацію також відмовилась.
Поцікавились ми і в земельному відділі міськради, чи брали їхні співробітники участь у підготовці проекту рішення від 29.11.2013 р. за заявою громадянки Л. Гуменюк щодо надання їй двох соток землі поблизу будинку. У запиті поцікавились, яким був висновок спеціалістів з цього питання. Наразі чекаємо відповіді чиновників, які готові згодом опублікувати.


Коментар
Василь КОГУТ, юрист:
- Жінці, якщо вона вважає дії міськради щодо виділення земельної ділянки незаконними, варто за допомогою адвоката правильно визначитись з точки зору матеріального і процесуального законодавства, і подати позови у суд стосовно дій громадянки Б. чи громадянина Б., рішень міськради. І тільки судові рішення, які вступлять у законну силу, дадуть можливість встановити правду і добиватись її виконання. Якщо пані Гуменюк хоче, аби рішення Апеляційного суду від 2002 року таки виконали, то їй треба з’ясувати, чому воно не виконане і якщо проблема у зміні власника будинку, то їй варто позиватись  уже до нової власниці будинку.
 

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.