СЗЧ під час війни: тюрма, «дисбат» чи є альтернатива ув’язненню?

• Понад чотири тисячі вироків за СЗЧ винесли суди в Україні від січня 2025 року, з них десята частина — у Тернопільській області.
• Санкція статті передбачає позбавлення волі на строк до 10 років. На Тернопільщині майже всі засуджені отримують реальні тюремні строки.

Правила щодо самовільного залишення військової частини від початку повномасштабного вторгнення змінилися кардинально. 

Три доби — і вже кримінал із реальним строком у тюрмі від п’яти років. На Тернопільщині суди масово відправляють військових у колонії за самовільне залишення частини під час воєнного стану. Але є один законний механізм, який дозволяє уникнути судимості та повернутися до служби. Чи працює він на практиці — і що кажуть у ВСП про «відмову через віру», дізнавалися «20 хвилин». 

Що змінилося

Наразі закон передбачає єдину можливість уникнути в’язниці. Про те, як це працює на практиці, розповіли «20 хвилин» у Тернопільському зональному відділі військової служби правопорядку. 

— Якщо до 2022 року закон передбачав дисциплінарну та адміністративну відповідальність за короткострокове СЗЧ, зараз за понад три доби відсутності — настає кримінальна відповідальність, — повідомив «20 хвилин» помічник начальника відділу з правової роботи Тернопільського зонального відділу військової служби правопорядку Дмитро Гаврішко. 

Якщо військовий повертається на службу протягом трьох діб, питання вирішується адміністративно або дисциплінарно. Але якщо відсутній довше — проводять службове розслідування, відкривають кримінальне провадження за ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України.

— За самовільне залишення частини понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану, настає вже кримінальна відповідальність. Повторююся: три доби, а не 10, як було до повномасштабного вторгнення, — наголошує Дмитро Гаврішко.

«20 хвилин» неодноразово повідомляли про те, як суди на Тернопільщині карають тих, хто пішли в СЗЧ. 

Ми аналізували вироки судів у Тернопільській області. Більшість засуджених отримують реальні п’ять-шість років тюрми. За півроку ми побачили лише один, коли військовому замінили реальний термін у колонії дисбатом. 

Писали ми і про те, що понад 50 військових звільнили від криміналу за самовільне залишення служби. 

Що з доплатами і стажем

Суди зараз фактично позбавлені можливості призначати покарання за СЗЧ нижче мінімальної межі, пояснює Дмитро Гаврішко та зауважує, що зараз існує один законний механізм уникнення кримінальної відповідальності. 

Військовослужбовець, який здійснив СЗЧ вперше, має можливість повернутися до військової служби добровільно. 

Для цього він повинен звернутися до військової частини, у якій має бажання продовжити службу, а командир має погодитися його прийняти. Після чого військовослужбовцю видають письмову згоду щодо подальшого проходження служби.

Військовослужбовець із цією письмовою згодою звертається до слідчого, якщо йому відомо, у якому провадженні перебуває справа, або до підрозділу Військової служби правопорядку. 

Розглянувши письмову згоду командира, готують клопотання до суду. Суд зазвичай виносить ухвалу, якою зобов’язує військовослужбовця протягом 72 годин повернутися на службу до військової частини, що видала письмову згоду.

— Законодавство чітко прописує: якщо військовослужбовець скористався цим правом і повернувся на службу, кримінальне провадження закривають, і його звільняють від кримінальної відповідальності, — пояснив Дмитро Гаврішко. 

— Суд виносить ухвалу про зобов’язання військовослужбовця повернутися до військової служби, каже Дмитро Гаврішко. — Його відновлюють у списках особового складу, поновлються всі види забезпечення, зокрема грошове, надбавки та пільги.

Період перебування у СЗЧ  не враховується ні у вислузі років, ні у періодах для присвоєння військового звання, ні у будь-якому забезпеченні. За цей період військовослужбовець не отримує види забезпечення, стаж, вислугу років, надбавки, кажуть у ВСП.

Чому пішли у СЗЧ і що зараз

Військовослужбовець П. (ми не називаємо даних з питань безпеки, адже герої публікації зараз несуть службу — прим. авт.) пішов у СЗЧ близько двох років тому. Це відбувалося в період активного контрнаступу. І як він пояснив в той момент для нього були незрозумілі вказівки, що в свою чергу призвело до суперечок із командуванням.

— Я перебував вдома, не переховувався, був на контакті зі своїм слідчим з ДБР, який проводив розслідування кримінального провадження щодо мене, — розповів П. — Я отримав письмову згоду від нашої тернопільської бригади територіальної оборони.

З цією письмовою згодою, за словами військового, він звернувся до слідчого, який, у свою чергу, подав клопотання до суду. Суддя виніс ухвалу про повернення військовослужбовця до військової частини, з якої він отримав письмову згоду. Відтоді чоловік близько року служить у новій бригаді після застосування 401 статті Кримінального кодексу України. Жодних претензій чи стягнень щодо нього немає.

Самовільно залишив службу і тернополянин В. Він, як розповів журналістці, планував перевестись з однієї частини до іншої. Але до нового місця служби не доїхав. І його, відповідно, подали у СЗЧ.  

— У моєї дружини були серйозні проблеми зі здоров’ям, тому я не поїхав до бригади, а рвонув до неї, — розповів В. — Фактично майже місяць перебував у СЗЧ. Коли дружині стало легше, я звернувся до іншої бойової частини і отримав письмову згоду на службу в них. І тепер я вже рік тут служу сапером.

Процедура повернення до військової службу після СЗЧ працює, кажуть наші співрозмовники. Ухвала суду чітко встановлює, що кримінальне провадження припиняється, а військовослужбовець зобов’язаний прибути на службу у конкретну частину.

Також, є й ті, кого розшукали військовослужбовці ВСП та працівники поліції і які не мають ще письмової згоди командирів. Таких військових направляють до батальйонів резерву, де з ними працюють фахівці, а також представники інших бойових бригад проводять співбесіди, допомагаючи повернутися на службу. У цьому випадку  враховують їхні бажання. 

Тих, хто категорично відмовляється служити, доправляють до слідчих, а згодом їм обирають запобіжний захід у рамках кримінального провадження за ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України. 

Як карають втікачів

Після вчинення військовослужбовцем СЗЧ, а також нез’явлення його вчасно без поважних причин на службу у разі звільнення з частини, призначення або переведення, нез’явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу, його можуть притягнути до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності, залежно від рівня суспільної небезпечності вчиненого діяння, кажуть у ВСП. Кримінальна відповідальність за вчинення СЗЧ передбачена статтями 407 та 408 Кримінального кодексу України. 

За відсутності ознак кримінального правопорушення, за вчинення СЗЧ передбачена адміністративна відповідальність за статтею 172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення. 

Крім того, військовослужбовців можуть притягнути до дисциплінарної відповідальності у разі встановлення в його діях порушення обов’язків, визначених статтями 11 та 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.

Релігія не дозволяє брати зброю 

У соцмережах нерідно піднімається шум з гнівними коментарями щодо тих, хто заявляє, що не може служити за релігійними переконаннями. Мовляв, не можуть брати до рук зброю і служити, та говорять про альтернативну службу. 

Про подібний випадок «20 хвилин» писали у листопаді 2024 року. Віктор М. переконував суд, що є віруючим, і що саме з релігійних переконань не може брати до рук зброю. Але отримав три роки тюрми. Апеляційний суд залишив в силі вирок першої інстанції. 

У травні 2025 року ми писали, що належність до певного релігійного об’єднання, віровчення яких не дозволяє виконувати будь-яку військову службу, не є підставою для ухилення від мобілізації та уникнення кримінального переслідування. Так постановив Верховний суд.

Детальніше читайте: 

Верховний суд: служитимуть всі — незалежно від віросповідання

За законом, всі військовослужбовці, навіть члени релігійних організацій, зобов’язані проходити службу. При цьому їм можуть пропонувати посади, які не передбачають прямого контакту з противником — адміністративні чи тилові. Це питання може враховуватися щодо таких людей та їхніх релігійних переконань, кажуть у ВСП.

— За Конституцією, вони зобов’язані захищати державу під час воєнного стану, і релігійні переконання не є підставою для звільнення з військової служби, — пояснив Дмитро Гаврішко. — Раніше існувала альтернативна небойова служба для строковиків, але нині такого виду служби в Україні немає. Закон про мобілізацію не передбачає звільнення військовослужбовців, які за релігійними переконаннями відмовляються брати зброю.

За наявною інформацією кількість людей, які приєдналися до релігійних організацій під час дії воєнного стану в Україні, різко зросла буквально за рік-півтора, кажуть у ВСП.

— Важливо нагадати, що, наприклад, Свідки Єгови в Україні можуть і повинні проходити службу щодо захисту Батьківщини. Якщо Україна опинилася б під контролем рф, правовий статус таких осіб був би вкрай несприятливим.

Поцікавилися ми також у ВСП, чи траплялися випадки, коли у СЗЧ пішли військовослужбовці-жінки. За словами Дмитра Гаврішка, таких випадків на Тернопільщині не було за час повномасштабного вторгнення. 

Цифра

У 2025 році близько 40 вироків винесли суди Тернопільщини за самовільне залишення військових частин. Усі засуджені отримали реальні терміни покарання у місцях позбавлення волі.

 

Читайте також: 

Суд на Тернопільщині відправив солдата на п’ять років до в’язниці

 

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.