Про це розповіли рідні загиблих воїнів під час заходу «Єдина родина»,  що проходив на Тернопільщині 18-20 серпня. В останній день зустрічі громадські організації, у які об’єднались  рідні загиблих хлопців у різних куточках країни, психологи, духівники, представники влади зустрілись для спілкування в обласній філармонії. Днем раніше учасники заходу молились та спілкувались у Зарваниці.

- Тернопільщина прийняла на захід «Єдина родина» 235 осіб родин загиблих, - каже   директор департаменту соціального захисту населення Вадим Боярський. -  Крім того,  беруть участь і близько 100 осіб  родин загиблих учасників АТО з Тернопільщини. Загалом, ми – друга область, яка перейняла естафету для того, щоб зібрати родини, поспілкуватись, підтримати. Першою була Чернігівщина. 

Наступною областю, котре прийматиме родини, має стати  Харківщина. Принаймні,  першопрохідці такого заходу сподіваються на це. 

- Наша мета – об’єднати родини, дати психологічну, юридичну допомогу, об’єднати родини, - каже волонтер Єдиного волонтерського центру, одна із ініціаторок заходу «Єдина родини України», який відбувся у Чернігові. – Потрібно, щоб родини зрозуміли свої проблеми і щоб могли відстоювати свої інтереси. Ми започаткували цю справу і хочемо, щоби такі зустрічі пройшли у всіх областях країни. Наразі ми сподіваємось, що цю естафету перейме  Харків. Там є  потужна волонтерська організація, на яку ми сподіваємось і яка підтримає ці сім’ї. Бо, з досвіду скажемо, якщо  у родин загиблих немає підтримки ззовні, вони не розуміють, чому до них ніхто не йде. Ми ж роз’яснили, що не треба чекати. 

 

Окрім підтримки одне одному, яку безпосередньо отримають учасники на таких заходах, тут обговорюють і свої спільні дії. 

- Нашу  громадську організацію «Єдина родина Тернопільщини», яку я очолюю, ми організували у квітні,  - каже мама загиблого на Сході Андрія Питака, Мирослава Питак. – Об’єднались задля достойного вшанування пам’яті загиблих, допомоги родинам у вирішенні матеріальних проблем, і просто для того, щоби ми могли збиратись разом, поговорити про наших дітей. Бо нам ніколи не набридає слухати одне одного і розказувати в сотий раз одне і те саме. Окрім того, у нас є спільні плани. Наприклад,  у міськраді наразі діє робоча група щодо виділення землі під Меморіал загиблим воїнам російсько-української війни.

Особливі емоції, за словами Мирослави Питак, викликала у неї делегація з Луганщини. Адже саме на цій землі загинув її син. 

- Я їздила у квітні в Лисичанськ, - додає вона. - Мене там добре всі зустріли, вони для мене стали рідними. Ці люди не з газети і телебачення знають, що таке війна – вони пекли хліб, прали одяг нашим бійцям, вони несли цю важку нішу на своїх плечах у непростих умовах.