Тернопільський аеропорт готують до роботи

Там уже переходять на міжнародну систему координат, а згодом обіцяють переобладнати і саме приміщення аеропорту. Такими планами поділився директор комунального підприємства “Тернопільавіаавтотранс” Юрій Малецький. ВСЮДИ ПОТРІБЕН РЕМОНТ Отримані з обласного бюджету 1 млн 300 тис. грн, за його словами, дозволили летовищу за 2009 р. майже вийти з кризи. Так, вдалося пройти класифікацію IV класу. Відтак аеропорт готується приймати великі літаки. — Ця цифра характеризує довжину злітної смуги, — каже пан Малецький. — У результаті підтвердження IV класу у нас зможуть приземлятися такі літаки, як “Боїнг-737” та “Аеробус-320” із пасажирами до 180 чоловік. Нині тернопільський аеровокзал має пропускну спроможність 200 пасажирів за годину. Діє і пункт пропуску через державний кордон (таку домовленість із місцевою митницею уклали кілька років тому — прим. ред.). Проте сам аеропорт, за словами його директора, потребує чимало нового обладнання для переоснащення. ПЛАНИ СЕРЙОЗНІ Як стверджує пан Малецький, між “Тернопільавіаавтотранс” й однією із київських авіакомпаній тривають переговори про співпрацю. — Та фірма просить ще не розголошувати інформацію. Вона поставила перед нами ряд вимог з облаштування приміщення, — каже чоловік. — Саме тепер ми завершуємо облаштування VIP-залу і залу очікування. Нове народження очікує і на колишнє кафе “Політ”. Там і надалі можна буде купити гарячі напої, але наразі потрібно здійснити сучасний ремонт. Навіть туалетів, які відповідали б міжнародним вимогам, має бути хоча б три, наголошує директор. — За вимогами згаданої авіакомпанії, ми маємо також створити нові відділення, — додає Юрій Малецький. — Тепер саме ремонтують кімнати для митників та затриманих, а також для переговорів. Оновити треба санвузли й обладання для опалення. Втім, зовнішні зміни — не основне, мають відбутися новації й у роботі летовища. — Із 1 грудня 2009 р. фахівці почали оцінювати несучу спроможність летовища, — каже Юрій Малецький. — Уже до нового року затвердимо перехід на міжнародну систему координат WGS-84. Ремонтуємо і малий накопичувач для міжнародних перевезень, які плануємо здійснювати в Італію, Іспанію, Англію та Німеччину. Ці країни обрали невипадково, адже саме там — найбільша кількість заробітчан із західного регіону. Отже, як сподівається директор, літаки у прямому і зворотному напрямках не пустуватимуть. АЕРОВОКЗАЛ ПУСТУЄ Втім, поки що над летовищем літаків не видно. Приміщення, як бачив наш кореспондент, — у ремонтному пилі, із кімнат доносяться голоси робітників. Ремонт уже охопив усю будівлю, за винятком фасаду. До “обличчя” летовища, за словами пана Малецького, ще не бралися. Не проводили жодних робіт і на злітній смузі. Однак, як запевняють в аеропорту, вона збереглася майже у відмінному стані. — У нас немає жодного свого не те що літака, навіть вертольота, — скаржиться начальник відділу експлуатації наземних споруд аеропорту Володимир Кудлій. — Та техніка, що стоїть поряд зі злітною смугою, належить іншій компанії. Так нас поділили ще у 90-х: смуга — наша, а вертольоти — ні. Та час від часу ми все-таки зустрічаємо тут гостей — політиків та інших VIP-персон. Як розповідають працівники аеропорту, вони із нетерпінням чекають закінчення зими. Саме за цей період летовище мають повністю відремонтувати. Що ж до злітної смуги, то її модернізацію проводитимуть безпосередньо перед початком повноцінної експлуатації аеропорту. — Із поверненням підприємства до активного життя по-іншому почуватимуться і працівники летовища, — зауважує директор. — Вони нарешті отримуватимуть стабільну зарплатню, якої вже давно позбавлені. "ЛЕТОВИЩЕ У НАС БУДЕ, АБИ ТІЛЬКИ НЕ ЗАВАЖАЛИ..." Усі кошти, які, за програмою розвитку цивільної авіації, передбачили виділити з казни області у 2009 р., на летовищі вже освоїли. Причому більша частина суми пішла на погашення заборгованостей по зарплаті та на виконавчі провадження (летовище мало борги перед Пенсійним фондом та ін. структурами), стверджує голова облради Олексій Кайда. Тривають перемовини з фірмами-авіаперевізниками. До того ж, обнадіює те, що Мінтранс зацікавився відродженням нашого аеропорту. — Вони поставили перед нами певні вимоги. Їх ми й намагаємося задовольнити, — каже пан Кайда. — Потрібні ще кошти. Але перспективи є, і їх втрачати не варто. Тернопіль має унікальне географічне розташування. До Івано-Франківська, Чернівців, Рівного — майже однакова відстань. Трохи далі — Луцьк. Тобто добиратися сюди зручно жителям майже всього Західного регіону. Не скористатися цим, на його думку, — гріх. Тим паче, львівський аеропорт незабаром закриють на реконструкцію. Голова обласної ради наразі скаржиться, що кошти на програму розвитку цивільної авіації з обласної казни надходять пізно і несистематично. Так, перші вливання мали бути ще у травні, однак це сталося аж у серпні. — Ремонт уже йде повним ходом, — зауважив пан Кайда. — У Кабміні перебуває на розгляді пропозиція про передачу у комунальну власність державного підприємства “Трансавіа”. Воно ремонтує літаки та іншу техніку. Об’єднання двох підприємств сприятиме оптимізації роботи аеропорту загалом. Летовище стане, за словами голови, доволі прибутковим. Так, одна посадка літака внутрішнього рейсу даватиме 3 тис. грн. Якщо рейс міжнародний — 15. Крім того, існують ще й аеропортні збори. Львів, наприклад, встановив їх у розмірі 60 тис. грн. Тернополю, аби “розкрутитися”, спершу варто знизити планку до 40 тисяч. — Якщо ефективно задіяти всі склади, що є на території летовища, можна створити базу для здійснення вантажних перевезень, — додає Олексій Кайда. — Буде в нас аеропорт, аби тільки не заважали...

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.