Тернополянка про пандемію в Іспанії: навіщо на пляжах малюють квадрати та як там діє карантин

Те, що було в березні – це справді страшно: не можна було навіть «погуляти» на спеціально пристосованому для цього балконі-даху, поділилась тернополянка. Та розповіла, чи зараз відчуває карантин курортне містечко в Іспанії.

Від опівночі на вулиці ані душі – там починає діяти щось на зразок українського надзвичайного стану та комендантської години. Кафе, ресторани, школи і садки працюють. Щоправда, аби сходити на концерт, потрібно залишити персональні дані та номер мобільного. Як живе курортне містечко в Іспанії, поділилась тернополянка Наталка Олексик.

Ми розпочали проєкт, у якому розповідатимемо про життя за умов пандемії та карантину в різних країнах Європи і світу – як це бачать тернополяни, які проживають в тих країнах. Сьогодні - про життя в курортному містечку Іспанії, поблизу Аліканте.

Читайте також Тернополянка про карантин в Польщі: ПЛР, не виходячи з машини - і жодної живої черги чи контакту.

Вийшли на двір без серйозної причини – штраф 600 євро

Тернополянка Наталка Олексик до Іспанії переїхала три роки тому разом з родиною. Оселились у містечку Торрев'єха — місто та муніципалітет в Іспанії, яке розташоване на узбережжі Коста Бланка в провінції Аліканте. Якщо порівнювати з українським територіальним розподілом – це як наш райцентр.

- Те, що було в березні – це справді страшно, бо, насамперед, було непередбачувано, - поділилась тернополянка про початок пандемії COVID в Іспанії. -  Всім сказали сидіти вдома – чітко дотримувались правил. Вийшли на двір не в той час або не за правилами – штраф 600 євро.

З дому можна було вийти лише під приводу прогулянки із собакою або піти в продуктовий магазин чи аптеку. Причому закупитись можна було лише в своєму районі. За цим пильно стежили і перевіряли документи. Опинився без нагальної причини в іншому районі – штраф.

Працювали лише ті, хто забезпечували життєдіяльність міста, а також двірники, недовго будівельники, але й ті невдовзі сиділи вдома. Держслужби працювали, але звернутись до них можна було або онлайн, або поштою, або телефоном. Працювали й волонтери, але вони мали при собі спеціальний документ, який дозволяв пересуватись вулицями.

Прогулянки – чітко за графіком

– У місяці жорсткого карантину працювали ще люди на полях і збирали урожай, а також працівники фабрик, де переробляли і фасували продукти, – поділилась Наталка Олексик. – Звичайно, поліція, медики. Все. Решта сиділи вдома.

Не можна було вийти навіть на балкон-дах, на яких іспанці, скажімо, сушать білизну чи виходили подихати свіжим повітрям. За дотриманням порядку стежили за допомогою квадрокоптерів. Місто закрили: ні заїхати, ні виїхати.

– Після 2, 5 місяців жорсткого локдауну наше містечко потроху почало оживати: поступово відчиняли ресторанчики. А людям розписали графік прогулянок – вийти на променад можна було лише в певні години. Скажімо,  зранку старші і літні. Потім кілька годин для прогулянки призначали дорослим з дітьми. Потім – лише дорослим. Все чітко по годинах, аби менше людей «пересікалось».

Як почалась 2 хвиля – суворого карантину немає. Навіть якщо в Мадриді,у  столиці, його більш-менш дотримуються, на курортах є суттєве послаблення.  

- У нас, наприклад, від опівночі і до 6 ранку виходити на вулиці не можна, - розповіла пані Наталія. – Хіба є дуже нагальна потреба вийти на вулицю. Але для цього повинно бути якесь підтвердження. Скажімо, якщо йдеш з роботи – має бути посвідчення.

Водії у громадському транспорті відгороджені від пасажирів пластиковою перегородкою

Дискотеки – єдине, що не працює

У решту годин все працює, в т.ч. школи і садки. Маленькі дітки, до 3-4 рочків, - без масок, дорослі їх мають одягати на вулицях і в громадських місцях.

– Старші діти до школи ходять через день, як і в Україні, в класах вдвічі менше дітей, – поділилась пані Наталія. – У школах вони ходять в масках. Я теж відвідую вечірню школу, де вивчаю іспанську мову – на заняттях у масці. А на підлозі спеціально намальовані крапки, де можуть стояти столи. Перегородок немає, але при вході тобі міряють температуру. Зрештою, як і всюди – на кожному кроці.

У березні, з початком пандемії, вийти на двір можна було лише в масці, рукавичках і, що обов’язково – в головному уборі. Зараз - лише в масках.

- Дискотеки – це єдине, напевне, що у нас не працює, - розповіла Наталка Олексик. -  У ресторан заходиш в масці. Зняв, поїв, одягнув, вийшов. Не пізніше 23-ої год, аби до опівночі вже бути вдома. Навіть цілодобові крамниці тепер стараються зачинитись до опівночі.

Кінотеатри, театри – все працює. Щоправда, надто масових гулянь організовувати не можна. Хочеш піти на концерт – будь ласка. Але придбав квиток – мусиш обов’язково зателефонувати за певним номером та повідомити свої ім’я, прізвище, номер мобільного та місце й ряд, де сидітимеш. Це у разі, якщо хтось захворів на COVID, – аби дослідили та вчасно ізолювали всіх контактних.

На пляжі досі малюють «квадрати»

На пляжі у курортному містечку маски не обов’язкові. Коли тривав курортний сезон, а він закінчився у вересні, весь пляж був «розграфлений» зеленими канатами на квадрати 4х4. У цьому квадраті могла перебувати лише одна сім’я – не більше 4 людей. За цим пильно стежили.

– Навіть коли сезон закінчився, і канати прибрали, відпочивальники все одно малювали на піску квадрати 4х4 – там їм сподобалась вигадана схема, - поділилась Наталія Олексик. – До нас досі їдуть туристи. Фактично Іспанія сказала: якщо буде серйозний ріст захворюваності на COVID - будемо посилювати обмеження. Поки все працює, і хворих мало. Але люди чітко дотримуються правил.

Усі, хто захворів на COVID, але офіційно працював, сплачуючи податки і маючи страховку – оплата лікування йде коштом страховки. Лікування нелегалів чи тих, хто не мав медичної страховки – мусять прийти в поліклініку і оформити її. Незначна температура, слабкі симптоми – лікуються вдома. Стан погіршився – госпіталізація.

– Немає страховки – мусиш лікуватись власним коштом, - поділилась пані Наталія. – Тут з цим строго. Проте тим, хто через COVID втратив роботу чи перебуває у скруті – дуже допомагають. Тут є кілька організацій – Карітас, Червоний хрест і місцева іспанська асоціація – вони приводять двічі на тиждень продуктові набори, «хімію» та предмети першої необхідності.

Набори допомоги: можна прожити місяць

Такий набір двічі на тиждень отримує і родина тернополянки. На сім’ю з чотирьох осіб вони отримують два «бананових» ящика: там курка, м’ясо, в тому числі шинка, стейки яловичини і свинини, крупи, макарони, олія, яйця. Сир та їхні «закрутки» – каші, квасоля. Цілий ящик овочів – від картоплі з морквою – до баклажанів з помідорами. А ще чимало фруктів – апельсини, банани, лимони, яблука та мандарини.

– Нам такого набору фактично вистачає на всю родину на тиждень-два точно, – каже пані Наталія. – А ще дають набір «хімії» – рідкий засіб для прання, ополіскував, засіб для миття підлоги, хлорка, шампунь і гель для душу. Мінімальний пакет документів потрібно занести в міськраду – і люди отримують допомогу в певний день і в певну годину. Хто не може прийти і забрати – їм привозить додому спеціальний відділ поліції або волонтери.

Тих, є у списках, підтримують й іншим чином. Скажімо, нещодавно родині тернополянки телефонували та пропонували пройти безкоштовне щеплення від грипу. Щоправда, лише після консультації з лікарем.

– Якщо зараз йдеш без маски, штраф 100 євро – вшестеро дешевше, аніж було на початку пандемії, – поділилась пані Наталя. І, сміючись, додала, – тут, як йдеш містом – як не українську мову чуєш, то російську. Туристів наших багато, заробітчан. Тут захворюваність дуже низька. Проте, не всюди в Іспанії така ситуація. Є певні зони, де діють суттєво суворіші правила.

Зараз курортне містечко вже живе Різдвяним духом – прикрашають ялинки та розвішують новорічну ілюмінацію. Трохи дивно вона виглядає поруч галасливими компаніями людей у футболках та шортах, які п’ють каву на терасах місцевих кафе. А як інакше, – вдень температура повітря підіймається до +28. Чим не Різдво?)

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.