Обережно, ностальгія! Тут знаходила натхнення творча «богема» Тернополя: чим вражало кафе «Муза»

Ми продовжуємо серію публікацій про «культові» заклади Тернополя. І в цьому матеріалі розповімо про заклад «Муза», або ж «Літературно-музичне кафе», як його офіційно називали.

Про заклад нам охоче розповів відомий тернопільський журналіст Сергій Сінкевич. Висловлюємо йому щиру подяку за теплі спогади.

Коли заклад відкрили, пан Сінкевич не пригадує, але пам’ятає точно, що в 80-их він вже працював.

Як все починалося

«Музу» відкрили на місці колишнього ресторану «Тирасполь» – дуже популярного закладу у 80-их роках. А до того в приміщенні функціонувала їдальня №1 загального користування.

– Творчі люди, архітектори, письменники, журналісти полюбляли туди навідуватися, – розповідає він. – Випити сто грамів, поспілкуватися, обмінятися думками. Все це відбувалося в «Музі».

У цьому кафе все було просто і в плані інтер’єру, і відвідувачів, адже гостями закладу були найчастіше прості тернополяни. Ціни тут «не кусалися», тому народ і любив це місце.

Туди не ходили вечеряти, чи влаштовувати світські посиденьки.

– Канапки, салат «Дністер», трохи горілки – от і весь набір для спілкування, — пригадує співрозмовник.

Персоналу хоч було й небагато – один бармен і дві офіціантки, але вони пам’ятали всіх постійних відвідувачів, а тому не рідко від офіціантки звучала фраза: «Вам як завжди?».

– Атмосфера була дуже сімейною. Дуже часто місця на всіх не вистачало, але ми могли просто підійти до барної стійки, замовили і спілкувалися там, — каже пан Сергій.

Можна було курити

У «Музі» можна було курити. Як пригадує Сергій Сінкевич, дим в закладі стояв хмарою. А шпалери  були обтягнуті специфічним матеріалом і просякнуті запахом диму.

Заклад існував до кінця 90-их. Ймовірна причина закриття «Музи» - приватизація і зміна формату.

Саме в цьому кафе зародилася ідея створити літературне об’єднання «Західний вітер» у 1992 році, до нього увійшли відомі письменники та поети Василь Махно, Борис Щавурський, Гордій Безкоровайний, Віталій Гайда. Учасники угрупування вражали модерновими поглядами у поезії і стали справжнім прикладом поетичного покоління 90-их років.

Ще один цікавий факт про «Музу». Її інтер'єр оформлював відомий тернопільський художник, учасник всеукраїнських і закордонних виставок Олег Курдибаха.

Своєрідну естафету перейняв заклад «Пінгвін» і на деякий час став прихистком для тих же поетів, журналістів, художників, тощо.

Творчі тернополяни старшого віку і досі з ностальгією згадують ці заклади та кажуть, що заміни їм і досі не знайшли.

А ви бували в «Музі»? Якою її запам’ятали? Пишіть в коментарях.

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google