Скандал у Коропці: люди проти закриття лікарні. А влада каже, що це треба було зробити давно (ПРОДОВЖЕННЯ)

Із 20 січня 2020 року колишній комунальний медичний заклад Коропецької селищної ради перейшов на фінансування Національної служби здоров'я України та став комунальним некомерційним підприємством "Коропецька лікарня Коропецької селищної ради". 

Раніше тут надавали стаціонарно-поліклінічну допомогу. Після переформатування заклад став фактично поліклінікою. До слова, у Коропці мешкає понад 3 тисячі людей, а лікарня обслуговувала жителів і сусідніх сіл.

Проте зараз медустанова існує лише на папері. Насправді ж вона  припинила свою діяльність через звільнення усіх працівників. Ті пішли, бо більше не могли працювати без зарплат. Останні гроші отримали ще наприкінці березня. 

Частина працівників звільнились ще у березні, бо знали, що фінансування немає. Із 30 залишилось 10. Тим, хто надіявся, що лікарню збережуть, пощастило менше. Вони працювали ще до кінця травня. А коли зважились на звільнення, то ні зарплати за два місяці, ні розрахункових виплат не отримали. 

Більше читайте у матеріалі "У Коропці звільнилися всі працівники лікарні. Директор просить небайдужих зібрати гроші їм на зарплати"

Кого лікували в медзакладі

- Різне було. У мене брат якось впав із трактора та побився - потрібна була допомога. То її надали тут швидко та якісно, - розповідає мешканка пані Галина. - Батьки старші за віком, то лежали не раз у стаціонарі. Якщо треба аналізи якісь здати - то добре, що на місці можна, адже до райцентру понад 30 кілометрів. Особливо добре, якщо зважати на те, що в селі багато старших людей. У багатьох діти за кордоном. То якщо потрапляє в лікарню, так хоч сусіди прийдуть провідати, а якщо за 30 кілометрів, то ж туди щодня їздити буде?!

Як розповідає керівник закладу Степан Дворський, за 2019 рік у стаціонарі пролікували 294 людини,  проведено 3413 ліжкоднів. У лікарні є 10 ліжкомісць. Стоматологи прийняли 4354 людини за рік, а у лабораторії виконали за рік понад 50 тисяч аналізів. 

До 1 квітня тут  був стаціонар, лабораторія, фізкабінет та стоматологічний кабінет.

1 квітня КНП "Коропецька лікарня" уклала контракт з НСЗУ на співфінансування із громадою. ОТГ має дофінансовувати бюджет лікарні на 40%. Лікарня уклала угоду лише на єдиний пакет послуг “Амбулаторно-поліклінічна допомога". За ним отримала смішне фінансування - 3 562 гривні на місяць. Цих коштів не вистачає навіть на зарплату однієї медсестри, каже керівник закладу.

Угоду укладав лікар, який звільнився

Цікаво, що на момент підписання договору з НСЗУ заклад мав іншого директора - Тріщук І.Д. А вже за тиждень, з 8 квітня у лікарні з'явився інший керівник - Степан Дворський. Попередній очільник, за словами працівників, звільнився раптово - за станом здоров'я.

Заклад, до слова, ще у квітні отримав найменше в області фінансування від НСЗУ. У травні директор Дворський в інтерв'ю місцевим ЗМІ бідкався, що грошей катастрофічно не вистачає.

- Перші рахунки я отримав вже  вкінці квітня. До того мені було відомо лише, що договір з НСЗУ уклали, і тому лікарня продовжує існувати. Крім того, в кінці березня було скорочення персоналу. У лікарні залишився денний стаціонар, стоматологія, - каже Степан Дворський. - Спочатку там було 30 працівників, частину скоротили та виплатили їм усю зарплату. Залишились працювати 10 чи 11 людей. Два місяці люди працювали без зарплати, а 2 червня і вони написали заяви на звільнення. У перший місяць, коли працівникам не прийшли зарплати, вони все ще розраховували на те, що щось зміниться. Міністр обіцяв відновити субвенцію. Якщо фінансування було б таким, як до 1 квітня, то лікарня могла спокійно функціонувати. У селищній раді кажуть: грошей нема, а якби були - казначейство не пропустить.

Два місяці, які люди працювали без зарплат, припали на час карантину. Тому роботи було мало. Усі працівники були на роботі, але приймали лише екстрені випадки. Планові процедури не проводили. Весь персонал був на роботі, запевняє керівник.  

Зараз працівникам лікарня заборгувала майже 300 тисяч гривень.

35 гривень на лікування одного пацієнта

Заклад уклав договір лише на один пакет послуг "Надання вторинної спеціалізована і третинна високо спеціалізована медична допомога дорослим і дітям, включаючи реабілітацію і домедичну допомогу”. На все виділили 3 562 гривні на місяць.

Керівник лікарні каже, що надсилав запит на НСЗУ із питанням: “Як розраховували вартість лікування однієї людини”. У відповідь прийшло: "Читайте в постанові Кабміну". 

- Мені дали офіційну відповідь, що оплачують 100 пролікованих випадків на місяць, - каже керівник медустанови. - Я запитував, на основі яких даних зроблено такі розрахунки, бо ж цих коштів не вистачає ні на що. У постанові - просто набір математичних формул. На 35 гривень що можна зробити? Це треба полікувати хворого і заплатити зарплату медикам. Ми приймаємо в місяць значно більше людей.

"Лікарю треба було закрити вже давно"

А от у влади зовсім інша думка. Кажуть, що заклад утримувати нераціонально.

Як пояснює начальник управління охорони здоров'я Тернопільської ОДА Володимир Богайчук, лікарні давали рік на те, щоб підготуватись до заключення інших пакетів надання допомоги. 

- Головний лікар чому не підписав угоду на пакет про надання стаціонарної допомоги? Тому що в лікарні немає обладнання. А як вони можуть надавати якісну допомогу, якщо у них немає передумов для цього, - каже пан Богайчук. - Я переконаний, що лікарню треба було закрити вже давно. Тому що важлива ефективність надання допомоги, її рівень. Це наприклад, коли хворий потрапляє в лікарню - йому роблять нормальне обстеження, проводять усі необхідні процедури. А по тому всьому там лікувались два чоловіки, які мали там бути. Всі інші мали б лікувались амбулаторно. 

Щоб укласти угоди на інші пакети послуг, є вимоги до закладу. Для того, щоб мати фінансування на надання стаціонарної допомоги, у лікарні має бути апарат ШВЛ, апарат УЗД, рентген-апарат та інше обладнання. У коропецькій лікарні їх немає. А гроші на те, щоб закупити, громада не виділяє.  

- Висновок кінцевий такий, що НСЗУ дали їм 3,5 тисяч гривень на місяць. По якій причині? Тому, що вони вважають, що за ту роботу, яка була попередньо, не можна заплатити більше грошей, - продовжує Володимир Богайчук. - Вони собі жили “припіваючи”. Потім їм дали рік і сказали: “Колєги, якщо в вас не буде того, того і того, то ми з вами не укладемо угоду, бо немає елементарних вимог. 

За словами Володимира Богайчука, ситуація не єдина в області, але якщо заклад береться переходити на угоди з НСЗУ, то моє проводити відповідні кроки. 

- Ідентична ситуація була в лікарні в Заложцях. Вони об’єднались з сімейною медициною і зараз працюють нормально: надають допомогу, лікують. Радянський Союз закінчився. Лікувальні заклади отримують кошти за фактом надання допомоги. Кошти йдуть за пацієнтом. Нема пацієнта - нема коштів.

Немає пацієнтів у лікарні, або просто немає звітів про надану допомогу? Наразі питання відкрите. Запит на надання цієї інформації журналісти "20 хвилин" надіслали і в НСЗУ.

Ми продовжуємо стежити за ситуацією та обов'язково напишемо продовження цієї історії. Далі буде.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.