“Україно, ти потрібна мені!” Тернопільський семінарист написав вірш, який сколихнув соцмережі

Відео вже отримало понад один мільйон переглядів, 25 тисяч вподобань, 59 тисяч поширень, сотні коментарів у “Фейсбук”, 5358 переглядів на YouToube. Користувачі дякують поетові за такі зворушливі слова, які проймають до сліз.

Переймається долею країни

Автор вірша - тернопільський семінарист Богдан Фесик. Він родом із Залізців. Вчиться на четвертому курсі Тернопільської вищої духовної семінарії ім. Патріарха Йосифа Сліпого. Каже, вірші почав писати ще, коли навчався у старших класах у школі.

Поезію “Україно, ти потрібна мені!” Богдан написав після першого туру виборів Президента України.

- Я віддавна переймаюся тим, що відбувається в Україні. Мені це небайдуже, воно мене болить і хотілося тим поділитися, - каже Богдан Фесик. - Я патріот своєї Батьківщини і те, що я можу зробити для неї, роблю через вірші.

Щасливий, що його почули

Минулого року Богдан Фесик почав записувати свої вірші на відео.

- В мене є товариш, який також пише вірші, і коли я побачив, що він записує їх, кажу: “Андрію, поможи мені. Я теж хочу”, - каже Богдан. - Я вирішив робити подібне, тому що, мені здається, що я цілком не можу передати той зміст і ті відчуття, які вклав у текстовий варіант. Я хочу передати емоції і те, як я пережив цей вірш, так мені легше.

Вірш про Україну Богдан Фесик записав біля Тернопільської Катедри. Каже, це місце для нього особливе.

- Зазвичай я записую вірші в приміщенні або десь неподалік місця навчання, - розповідає поет. - А цей вірш я хотів записати у інший спосіб. Було нелегко, бо у той день, коли знайшовся час його записати, здійнявся сильний вітер. І я дуже хвилювався, щоб він не позначився на звуці, але все вийшло! Я не переймався тим, скільки це відео отримає переглядів, репостів і лайків. Я хотів опублікувати те, що в мене на серці і щасливий, що так багато людей переглянули відео і мене почули.

Пише про те, що відчуває

Поезія Богдана Фесика не має визначеної тематики. Він каже, що пише про те, що відчуває.

- Наприклад, сьогодні я закохався і маю певні відчуття, мені приходить думка і я стараюсь про це написати, - розповідає поет. - Наступного дня я побачив дитину з інвалідністю - це мене розчулило, я швиденько прийшов до дому, взяв листочок і ручку і написав про свої переживання.

До записів своїх поезій на відео Богдан  спеціально не готується.

- Якщо чесно я дуже спонтанний, написав вірш, загорівся, перечитав, відчув, кажу товаришу:”Йдемо записувати”, - розповідає він. - І скажу чесно, йду записувати і ще до кінця не знаю, як буду читати. Просто сідаю перед камерою і все відбувається.

У доробку Богдана Фесика вже назбиралося чимало віршів, зараз поет працює над тим, щоб видати збірку.

"Україно, ти потрібна мені"

Привіт, Україно, я довго вагався.
Я довго писав ці маленькі слова.
У тебе уже не один закохався.
І в декількох з них вже була булава.
Ти дуже красива, моя Україно.
Й своєю красою дивуєш весь світ.
Тебе вже давно відібрати хотіли.
Наразі ж воюють за Крим і за схід.
Моя найдорожча, за тебе вмирають.
За тебе лягають в холодній землі.
Яку ще країну так сильно кохають?
За кого ще роблять речі такі?
Країно моя, я молюся до неба.
Я вірю, що ти ще свого досягнеш.
Що хлопці, оті, що померли за тебе.
Гордитися будуть тобою без меж.
І вибори прОйдуть, і стишаться клятви.
Й побачим, хто вірним лишився тобі.
Країно моя, ти найкращого варта.
Лише не пропадь! Ти потрібна мені.

Богдан Фесик (с)

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google