Мешканці с. Острів потерпають від сусідства з костомельним заводом.
Люди скаржаться на постійний сморід та погіршення самопочуття, бо на території заводу, що неподалік людських хат, в даний час гниє близько 4 тис. т тушок та залишків мертвих свиней.
Чиновники обласного рівня констатують: ситуація критична, але завод закривати не можна, бо тоді гори залишків опиняться у ярах, посадках і річках. А це призведе до епідемій та екологічної катастрофи. Єдиний вихід – привести туди інвестора, оновити виробництво і запустити його роботу на повну потужність. Але поки підприємство в непривабливому для інвестора стані, звертаються до всіх можливих і дотичних структур столичного рівня, аби дали гроші і завод хоч трохи привели до пуття та оновили обладнання.
Читайте також: На Лановеччині знову конфлікт навколо свинокомплексу
Що ж робити, доки на державному рівні вирішуватимуть проблему? Єдиним виходом станом на сьогодні є обробка спеціальною речовиною для проведення біодиструкції, кажуть ветеринари. Тоді залишки перегниють за допомогою корисних бактерій. Це зменшить і запах, і проникнення в грунт. Але для цього знову таки потрібні кошти.
Через сморід нема життя
На сморід з костомельного заводу мешканці с.Острів, що за 10 км від Тернополя, скаржаться вже багато років.
Про чергову проблему зі смородом з Тернопільського державного заводу з виробництва МБК "Ветсанзавод" у с. Острів на сайт "20 хвилин" у понеділок, 26 вересня, написали мешканці цього села.
Поблизу Тернополя гори свинячих трупів! – написали читачі і опублікували й фото звалища тушок свиней. - В селі Острів ось таке можна побачити просто зараз – це так звана утилізація від костомельного заводу. Це ж просто якийсь жах! Невже нікому нема діла, що нас труять? Повинен же хтось відповідати за це?
На місце події виїхали журналісти. На територію заводу 26 вересня журналіста "20 хвилин" не пропустили. Мешканці села Острів, з якими ми поговорили цього ж дня, усі як один кажуть, що сморід з заводу їм надокучає уже декілька десятків років.
- Відколи цей завод побудували тут, от відтоді усе і почалось, - каже один з мешканців. - Мені уже 55 років, а завод запрацював, як я ходив у клас шостий. От відтоді цей бардак. Дохлятину туди звозять постійно і ніхто нічого з цим не робить. Цей сморід є цілий час. Просто інколи сильніший, інколи слабший. Залежно від вітру. Але це під боком, біля будинків людей.
Люди роками скаржаться до різних служб, вже не вірять, що щось зміниться.
- Смердить жахливо і це просто нестерпно, - каже мешканка Острова Наталія. - Ми це питання піднімали неодноразово, але проблема не вирішена. Нам постійно обіцяють - і влада, і з заводу, що щось зміниться, але рішень ніяких не приймав ніхто.
Стало ще гірше
Два роки тому до нас за допомогою звертались місцеві мешканці. Тоді тваринні залишки на території заводу спалювали. І окрім смороду, людей труїв ще й дим. Тоді журналісти «підняли на ноги» чимало інстанцій. Палити припинили. Але, як виявилось, ситуація відтоді лишень погіршилась.
Сільський голова пригадує: куди тільки не скаржились. І до керівництва районного, і обласного рівнів. До всіх можливих дотичних інстанцій. Проце ситуація щораз погіршується. Звертались і до голови облдержадміністрації Степана Барни. Невдовдзі з «області» прислали відповідь, що дали запит до Мінагропромполітики – напряму підпорядковується Міністерству аграрної політики. Це було в грудні минулого року.
Відповіді з міністерства нема ні в адміністрації, ні у сільраді.
Завод застарів – і морально, і фізично. Обладнання не змінювали з часу відкриття, а це 1977 рік. Грошей треба багато, а державне підприємство з таким обсягом і такими боргами не впорається, каже сільський голова.
До заводу рештки загиблих тварин звозять не лише тернопільські підприємства, а й франківські. Не прийняти не можуть, бо є договори з аграрними підприємствами. Переробити не мають змоги і потужностей. Тому це все гниє просто неба, каже сільський голова.
Скільки точно зараз є залишків тварин на території заводу – у сільраді не знають. Кажуть, підприємство навіть ваги не має. Тобто, фірми привозять гниль і рештки, кажуть скільки там є. Підприємство приймає, згідно з «паперами». А фактично там завжди більше.
Село, до речі, не має від такого «сусіда» ані копійки. Доки немає об’єднаної громади, навіть податки залишаються у районі.
Запах знищити можна. Потрібні гроші. А їх нема
На сьогоднішній день завод перебуває в катастрофічному фінансовому стані. Припинили держфінансування. А із заводом підписані договори на постачання, щоб унеможливити їх розповсюдження по території області. Про це повідомив начальник управління безпечності харчових продуктів та ветеринарії головного управління Держпродспоживсужби у Тернопільській області Олександр Дністрян.
За результатами засідання готується лист голові Держпродспоживслужби України з проханням висвітлити ситуацію на засіданні Уряду. Зокрема, - перед міністром сільського господарства про стан заводу і з вимогою повернути державне фінансування іта виділити кошти для поточного ремонту та модернізації обладнання.
Станом на 27 вересня, з 8 котлів, які мали б переробляти сировину, в робочому стані – три, яким під силу переробити 9 тон сировини за два дні. На даний момент на території заводу назбиралось близько 4 000 т рештків. Крім того, котли морально і технологічно застарілі. Не можуть в повній мірі забезпечити переробку свинарства.
Всі дотичні до проблеми структури надали свої висновки, каже чиновник. Недофінансування – найбільша проблема. Але закрити завод немає змоги. Бо тоді 1,5 тис. т відходів «осядуть» у ставках, річках і ярах. А це загрожує виникненням епідемій. Поширюватимуться хвороби серед людей і тварин.
У 2013 р. вже вдалось уникнути епідемій та екологічної катастрофи. Тоді на завод приїжджали експерти і всі залишки, які були на території острівського підприємства, обробили спеціальною речовиною для проведення біодиструкції.
Аби запросити спеціалістів, потрібно, щоб керівництво заводу клопотало про можливість проведення таких заходів у зв’язку з ситуацією, що складалась. Оскільки це державне підприємство, мусить бути знову таки державне фінансування.
Коментар
Тарас ЮРИК, 36 р., народний депутат (БПП):
Ми виїжджали на місце з нардепом Миколою Люшняком, який є представником аграрного комітету. Завод не можна закривати. Подібна ситуація склалась на Львівщині. Об’єми місцевих виробників ростуть і щомісяця тонни матеріалу мусять кудись дівати. Тому потрібно знайти механізм, аби завод повноцінно працював. Наразі щодо проблеми із заводом створена комісія в облдержадміністрації. Ми також звертатимемось до правоохоронних органів, аби перевірили, чи за всю продукцію, яку туди звозять, оплачують. Обов’язково будемо проговорювати про цю ситуацію в міністерстві, адже це держпідприємство. Разом з ними щукатимемо механізм виходу з цієї ситуації.
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 19 від 7 травня 2025
Читати номер