Вбитого військового Руслана Романюка поховають 18 листопада у рідному селі (оновлено)

Ольга Турчак

Похорон Руслана Романюка, якого знайшли мертвим у місті Дніпрі розпочнеться о 10.30 в неділю, 18 листопада.
В останню дорогу військового проведуть у церкві, де його хрестили.
Односельчани розповіли про непросте життя Руслана.

- Тіло убитого воїна привезуть у суботу вечером, а похорон розпочнеться о 10:30 в Свято-Михайлівському храмі с.Білозірка, в якому Руслан Романюк приймав таїнство хрещення, - пише у соцмережі настоятель храму о.Олексій Філюк. - З покійним дідусем Серафимом чоловік любив приходити в цей храм молитися.

Інформацію про дату похорону підтверджують і в Тернопільському обласному військовому комісаріаті.

- Тіло транспортуватимуть як "Груз-200", відколи ми дізнались про страшну звістку - пропонували допомогу, думали може потрібно пальне, щоб привести його з Дніпра, адже в Руслана з рідних немає нікого, - каже сільський голова села Білозірка Володимир Горносум.

Як розповідають односельчани, зібравшись у відпустку додому, Руслана Романюка спіткала велика неприємність — його обікрали на вокзалі у Дніпрі. Він, залишившись без копійки та документів, звернувся у військкомат. Просив якоїсь допомоги з документами, грішми. Йому сказали чекати. Він і чекав, живучи на вокзалі майже тиждень. Якось рятували його волонтери, що приносили їсти. Саме волонтери і забили тривогу, коли вкотре прийшли погодувати і не знайшли його.
- У Руслана тут нема рідних, тідльки двоюрідна. Мати — давно в Росії. Сказала, що на похорон не приїде, - кажуть люди із с. Білозірка. - Загалом, коли він раніше дзвонив до односельчан, то казав, що вже хоче додому. Мовляв, на душі так неспокійно, так тяжко. Казав, що не знає, як добути до травня.

Нагадаємо, тіло військового Руслана Романюка з Лановеччини знайшли в закинутій будівлі у Дніпрі , в закинутій будівлі поблизу вокзалу. Відкрито кримінальне провадження за фактом навмисного вбивства.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.

Коментарі (3)

Сьогодні у Тернополі

Обірвалося життя Героїв з Тернопільщини Руслана Козара та Ярослава Поточняка

«А хто сказав, що я піду зі служби?» Історія 60-річного Костянтина Глінчікова, який повернувся з полону

Прильоти на Підгаєччині: пожежу вдалось локалізувати, громада без електрики

На Зборівщині є влучання в об’єкт інфраструктури

У Тернополі є влучання (оновлено)

Дивитись ще

Ми перевірили

Скільки коштують продукти на стихійному ринку: ми дізналися ціни та чи продадуть дешевше

Звільнені з полону

«А хто сказав, що я піду зі служби?» Історія 60-річного Костянтина Глінчікова, який повернувся з полону

Коментарі (3)

denis antivatnikov

я фигею..как украли доки он что с клафелинщиками пил..были уже задерживали..если украли то иди в полицию..комендатуру..всп...какие то временную справку и военкомат военник востанавливать..или еще что...я фигею..

0
Катя Харчук ( Шуфлін)

Чому люди приносили йому їсти , але ніхто не дав гроші на квиток додому? Чому? Ні, я не чекаю відповіді, і так все зрозуміло... Дуже шкода, що в такому великому світі людина, зіткнувшись з бідою, залишилась зовсім сама...

0
Александр

Он жил с бабушкой и дедушкой, которые умерли несколько лет назад.....яка мужня людина

0