Весняний призов 2021: які плани у червні на призовників? Розповідаємо про права та обов’язки юнаків

Фото з відкритих джерел

Із 16 000 юнаків, які цьогоріч підлягають призову на строкову військову службу, військкоматами Тернопільщини планувалось призвати до війська лише 500 юнаків.

За підсумками другого місяця призовної кампанії з Тернопільщини до лав Збройних Сил України та інших військових формувань направлено 328 придатних до військової служби осіб. Усі заходи призову відбуваються з дотриманням карантинних вимог та проведенням тестувань на наявність COVID 19, — повідомляють на офіційній сторінці Тернопільського обласного військового комісаріату у Фейсбуці. 

Протягом останніх днів травня ми отримували інформацію із різних джерел щодо затримання юнаків військкомами та примусове їхнє утримання на обласному збірному пункті без речей. Чи вважаються такі дії посадових осіб незаконними та які права мають призовники у таких випадках, розглядаємо далі. 

За даними судового реєстру по Тернопільській області, протягом останніх п’яти років суди притягнули 18 осіб до кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення, передбачене статтею 335 Кримінального кодексу – ухилення від призову на строкову військову службу. У вироках судді визнавали цих осіб винними у вчиненні даного кримінального правопорушення і зазвичай призначали їм покарання у виді обмеження волі на строк один рік. Одночасно “ухилянтів” у цих же вироках судді звільняли від відбування призначеного покарання із випробуванням і встановлювали їм іспитовий строк тривалістю один рік. Тобто обвинувачені зобов’язані періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу виконання покарань.

Хто і куди піде служити?

До армії призиваються юнаки віком від 18 до 27 років (1994-2003 років народження). Хлопці попередньо мають пройти професійно-психологічний відбір та медичну комісію. За станом здоров’я бути придатними до військової служби та не мати підстав на звільнення від призову чи відстрочки. 

Термін служби юнаків-строковиків складатиме 12 місяців – з вищою освітою або ж 18 місяців – без вищої освіти. Участі в Операції Об’єднаних сил (ОСС), яка змінила антитерористичну операцію на Сході країни, призовники НЕ приймають. 

За рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 28 серпня 2014 року (ред. введено в дію Указом Президента України від 24 вересня 2014 року № 744/2014), заборонено залучення військовослужбовців строкової служби до виконання бойових завдань на території проведення ООС.

Строковики проходитимуть службу винятково у місцях постійної дислокації військових підрозділів. Усіх їх спочатку відправлять в учбові центри і лише по закінченню терміну навчання розподілять по частинах.     

Військовий обов’язок

Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов’язком громадян України. 

Військовий обов’язок включає:

• підготовку громадян до військової служби;

• приписку до призовних дільниць;

• прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу;

• проходження військової служби;

• виконання військового обов’язку в запасі;

• проходження служби у військовому резерві;

• дотримання правил військового обліку.

Згідно з українським законодавством, призовники, які отримали повістку, зобов’язані прибути до призовної дільниці в термін, вказаний у повістці. При цьому, неотримання повістки з будь-яких причин не є підставою для ігнорування призову. Звідси випливає, що як тільки в країні оголошено про початок нового призову в армію, громадянам призовного віку дається десять днів на добровільну явку до територіального центру комплектування та соціальної підтримки. 

Поважні причини неявки – тільки форс-мажорні ситуації, як от:

• стихійне лихо;

• важка хвороба призовника;

• смерть близького родича (батьків, дружини, дитини, рідних брата, сестри, дідуся, бабусі) або близького родича дружини.

Будь-які інші причини не є достатньо вагомими і можуть бути прирівняні до ухилення від армії.

«До мене підійшли на вулиці, вимагали пред'явити документи і силоміць повезли в обласний збірний пункт. Я без речей, єдині документи, що були при мені, забрали. Що робити?»

Законодавство не дозволяє військкомам вимагати у призовників на вулиці або в іншому місці документи, щоби встановити особу. Така вимога може розцінюватися, як перевищення службових повноважень і є незаконною. 

Ніхто з військових не має права утримувати людину, не пускати чи перевіряти документи – цим правом наділені лише органи Нацполіції (тепер ще й Нацгвардія). Відтак із 01 серпня 2019 року, за дорученням міністра внутрішніх справ України Арсена Авакова, військовослужбовці Національної гвардії України виконуватимуть завдання з охорони громадського порядку у складі самостійних піших патрулів.

Слід зазначити, що під час проведення превентивних (попереджувальних – прим.ред.) поліцейських заходів на вулиці поліція або нацгвардійці зобов’язані повідомити особі про причини застосування до неї таких заходів, а також довести до її відома нормативно-правові акти, на підставі яких застосовуються такі заходи.

Поліцейські можуть перевірити документи у таких випадках:

• якщо людина схожа на громадянина, який перебуває у розшуку;

• якщо у поліцейського є підстави вважати, що ця людина скоїла або збирається скоїти злочин;

• якщо громадянин перебуває на території зі спеціальним режимом, на місці скоєння злочину або ДТП;

• якщо у людини є зброя, наркотики або інші заборонені речі.

Органи Національної поліція можуть затримати особу лише за певних обставин.
Просто так, щоби встановити особу громадянина, поліцейські, а тим більше військові, зупиняти нікого не можуть.

Тому будь-яка особа, в тому числі призовники, вправі нічого не говорити, не пред’являти жодних документів для встановлення особи, а найкраще одразу затребувати адвоката, і до його приїзду нічого не робити. І вже потім можна оскаржити дії і поліцейських, а тим більше військових, у суді.

Що таке альтернативна (невійськова) служба?

Громадяни України мають право на заміну виконання військового обов’язку альтернативною (невійськовою) службою. 

Альтернативна служба є службою, яка запроваджується замість проходження строкової військової служби і має на меті виконання обов’язку перед суспільством. Право на альтернативну службу мають громадяни України, якщо виконання військового обов’язку суперечить їхнім релігійним переконанням і ці громади належать до діючих згідно з законодавством України релігійних організацій, віровчення яких не допускає користування зброєю.

Альтернативну службу громадяни проходять на підприємствах, в установах, організаціях, що перебувають здебільшого у державній, комунальній власності, діяльність яких у першу чергу пов’язана із соціальним захистом населення, охороною здоров’я, захистом довкілля, будівництвом, житлово-комунальним та сільським господарством, а також у патронажній службі в організаціях Товариства Червоного Хреста України.

Строк альтернативної служби у півтора раза перевищує строк військової служби, встановлений для солдатів і сержантів, які проходять строкову військову службу.

Призовник має право на…

Відстрочку і звільнення від проходження військової служби. У яких випадках?

Право на відстрочку передбачено статтею 17 Закону України «Про військовий обов‘язок і військову службу», а право на звільнення від призову – статтею 18 цього Закону. 

Відстрочка від призову на строкову військову службу надається призовникам за рішенням районної (міської) призовної комісії за сімейними обставинами, станом здоров'я, для здобуття освіти та продовження професійної діяльності.

Відстрочка від призову на строкову військову службу за сімейними обставинами за їх бажанням надається призовникам, які мають:

1) непрацездатних батька і матір чи одинокого непрацездатного батька (одиноку непрацездатну матір) або непрацездатних осіб, під опікою, піклуванням чи на утриманні яких перебував призовник, або осіб, над якими призовник здійснює опіку чи піклування, якщо вони не мають інших працездатних осіб - громадян України, зобов'язаних відповідно до законодавства їх утримувати;

2) неповнолітніх рідних братів і сестер або непрацездатних рідних братів і сестер незалежно від їх віку, якщо вони не мають інших працездатних осіб, крім призовника, зобов'язаних відповідно до законодавства їх утримувати;

3) одинокого батька або одиноку матір, у яких на утриманні перебувають двоє чи більше неповнолітніх дітей, до досягнення старшим із них повноліття за умови офіційного працевлаштування призовника;

4) дитину віком до трьох років або дитину старшу трьох років, яка виховується без матері у зв'язку з її смертю або за рішенням суду;

5) двох і більше дітей;

6) дитину з інвалідністю;

7) дружину з інвалідністю;

8) вагітну дружину.

Відстрочка від призову на строкову військову службу за сімейними обставинами за власним бажанням може надаватися призовнику, який є особою з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

У разі якщо призову на строкову військову службу підлягають кілька синів одночасно, відстрочка може надаватися одному з них за їх бажанням з урахуванням пропозиції батьків на час проходження строкової військової служби братами, до звільнення в запас одного з них.

Відстрочка від призову на строкову військову службу за станом здоров’я на строк до одного року надається призовникам, які визнані під час медичного огляду тимчасово непридатними до військової служби.

Відстрочка для здобуття освіти на весь період навчання надається громадянам призовного віку, які навчаються:

• у закладах загальної середньої освіти III ступеня та професійної (професійно-технічної) освіти з денною формою навчання. У разі досягнення такими призовниками 21-річного віку відстрочка втрачає силу;

• у закладах фахової передвищої освіти з денною формою навчання, у тому числі під час здобуття початкового рівня (короткого циклу) та першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за програмами ступеневої системи освіти;

• у закладах фахової передвищої та/або вищої освіти з денною формою навчання, у тому числі під час здобуття наступного ступеня освіти;

• у закладах середньої або вищої духовної освіти з денною формою навчання;

• в інтернатурі, аспірантурі або докторантурі з відривом або без відриву від виробництва.

Право на відстрочку від призову на строкову військову службу для здобуття освіти також мають громадяни України, які в рамках міжнародних договорів України навчаються у закладах освіти інших держав.

Відстрочка від призову на строкову військову службу для продовження професійної діяльності надається:

• педагогічним працівникам із повною вищою освітою, основним місцем роботи яких є школи, за умови повного навантаження на займаній посаді, – на весь період їхньої роботи за спеціальністю;

• медичним працівникам, за умови повного навантаження на займаній посаді, – на весь період їхньої роботи за фахом у сільській місцевості;

• священнослужителям, які закінчили вищі або середні духовні навчальні заклади і займають посаду в релігійних організаціях, що діють за статутом/положенням, зареєстрованим у встановленому порядку, – на час виконання обов’язків священнослужителя;

• сільським, селищним, міським головам – на строк виконання ними цих повноважень;

• особам, які мають науковий ступінь кандидата/доктора наук та працюють на посадах за спеціальністю відповідно до групи спеціальностей галузі науки, з якої присуджено науковий ступінь, – на весь період їхньої роботи за цією спеціальністю;

• резервістам – на весь період служби у військовому резерві;

• поліцейським, особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту та працівникам Державного бюро розслідувань – на весь період їхньої служби;

• співробітникам Служби судової охорони - на весь період їх служби.

• тим, кому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення або стосовно яких кримінальна справа розглядається судом, – до прийняття відповідного рішення.

Хто звільнений від призову в мирний час?

Від призову на строкову військову службу в мирний час звільняються громадяни України:

• які визнані за станом здоров'я непридатними до військової служби в мирний час;

• які до дня відправлення на строкову військову службу досягли 27-річного віку;

• які виконали обов’язки служби у військовому резерві протягом строків першого та другого контрактів;

• батько або мати, рідний брат або сестра яких загинули, померли або стали особами з інвалідністю під час проходження військової служби або зборів військовозобов'язаних. Призовники, які мають право на звільнення від призову на цій підставі, можуть його не використовувати;

• які до набуття громадянства України пройшли військову службу в інших державах;

• які були засуджені за вчинення кримінального правопорушення до позбавлення волі, обмеження волі, у тому числі із звільненням від відбування покарання;

• яким після закінчення закладів вищої освіти присвоєно військові (спеціальні) звання офіцерського (начальницького) складу.

Гарантії призовників

Призовники користуються такими соціальними гарантіями: повним державним утриманням, медичним забезпеченням, грошовими виплатами, відпусткою, збереженням робочого місця. 

Яка відповідальність за ухилення від служби?

За неявку на призовну дільницю та ухилення від призову передбачено адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно.

Неявка у військкомат без поважних причин за викликом карається накладенням адміністративного штрафу. Штрафи цьогоріч виросли. Так, за першу неявку у військкомат доведеться сплатити від 510 грн до 850 грн, а за повторну неявку – від 850 до 1700 грн.

Відповідно законодавства призовники, яким надійшла повістка на прибуття до призовної дільниці для проходження призовної комісії, зобов'язані прибути в пункт і у строк, зазначені в повістці. Навіть, якщо за будь-яких обставин повістка не надійшла, громадяни призовного віку зобов'язані з'явитися до призовної дільниці в десятиденний термін з дня початку призову, а у разі неявки призовника без поважних причин, він несе встановлену законом відповідальність.

Коли ж призовник отримав повістку для відправлення до війська і вже вважається призовною комісією призваним, як правило, це буде розцінюватися як ухилення від військової служби.

Кримінальна відповідальність за ухилення від призову на строкову військову службу передбачена статтею 335 Кримінального кодексу України і карається обмеженням волі терміном до 3 років. 

Ми надіслали журналістський запит Тернопільському обласному військкомісаріату, у якому сподіваємося отримати відповідь на питання, якими ж способами вручаються повістки і коли повістка вважається належно врученою, яким чином визначається, в яку частину, рід військ потрапить юнак? Чи враховують його бажання? Скільки разів особа має ухилитись, щоб її було притягнуто до кримінальної відповідальності.

Слідкуйте за нашими матеріалами і не пропустіть бажаної статті.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.