Від «Москви» до «Галичини»: чим приваблював культовий ресторан біля Ставу? Є відео 90-х

Ми продовжуємо серію публікацій про культові заклади Тернополя, яких вже немає.

Спочатку була "Москва"

Спорудили готель у середині 80-их років. Чому спочатку назвали його саме «Москва», нам знайти не вдалося. Є лише версії старших тернополян, про те, що це міг бути добрий жест у бік влади, до того ж деякі ресторани тоді вже називали на честь міст, до прикладу, «Тернопіль» чи «Тирасполь», а окремої згадки вартує ресторан «Росія» (розташовувався на Східному масиві).

До слова, сам готель спорудили на місці, де раніше була досить болотиста місцевість. Але краєвиди з готелю дійсно вражали, адже збудували його біля Тернопільського ставу, неподалік від лісопарку «Загребелля»

І фактично одразу ресторан приєднали до ряду «елітних». Він мав свою публіку, а грати тут вважали за честь тернопільські «лабухи». Новий готель, новий ресторан і відсутність такого засилля закладів стали причиною миттєвої популярності «Москви».

Хоча, як пригадують старші тернополяни, чимось особливим ресторан похизуватися не міг, окрім зручного розташування. Але там полюбляли відпочивати, особливо вечорами.

Чому перейменували?

Вже на початку 1990-их років готель перейменували, і він носив, і продовжує носити назву «Галичина». Сталося це через обурення самих тернополян, адже вже наприкінці 1980-их років проукраїнські настрої в містах набирали оборотів і існування готелю з назвою «Москва» на Західній Україні було неприйнятним.

За однією з версій, «Галичиною» готель назвали через те, що по річці Серет, біля якої і знаходився ресторан, проходить кордон, що ділить Тернопільщину на Галичину та Поділля.

Окремої згадки заслуговують і музиканти. Їхня майстерність приваблювала відвідувачів. Ви можете оцінити рівень виконання у відео нижче. Це відео 1990 року зняли у ресторані «Москва».

А ще у період розквіту ресторанної музики в 1960-1980-их роках радянська система вимагала звітності. Тому ресторанні колективи щоденно заповнювали і здавали рапортички. У них вказували назву творів та авторство. Щомісячно ресторани сплачували авторам пісень та інструментальних творів, що прозвучали, винагороду. Представники управління культури контролювали та вимагали точності.

Вже наприкінці 1990-их років, ймовірно, через засилля нових, сучасніших закладів харчування, ресторан «Галичина» потроху почав згасати. Коли саме його закрили, інформації нам віднайти не вдалося, але тернополяни пригадують, що ще всередині 2000-их там час від часу грали весілля.

Зараз і приміщенні колишнього ресторану розміщені магазини. А готель «Галичина» продовжує функціонувати.

А ви бували в ресторані «Галичина»? Яким його запам’ятали? Пишіть у коментарях.

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google