Військовий, родом з Тернопільщини, отримав нагороду від Залужного

Військовослужбовця Інженерно-позиційного полку нагороджено нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Золотий  хрест».

Івану 36. Світлі, блакитні очі. Мужній голос. Щира посмішка. Волосся почала вкривати сивина. Побратими по-доброму називають його велетнем або ведмедем, хоча позивний самі дали — «Малюк». І не дарма. Іван найвищий і найбільший військовий нашої частини.

Нещодавно солдат Іван, за проявлену мужність і успішне виконання завдання під час бою, був нагороджений нагрудним знаком Головнокомандувача «Золотий хрест». Про це повідомили в Інженерно-позиційному полку.

Мобілізували у перші дні вторгнення

— Я родом із Чортківського району, що на Тернопільщині. У свій час я 8 років жив та працював у Англії, а згодом переїхав до Польщі. Взимку 2022 року був на Батьківщині і мав повертатись закордон. Широкомасштабне вторгнення застало мене вдома. І практично вже у перші дні я був мобілізований до лав ЗСУ, — розповідає військовий.

2022 рік змінив життя Івана . Живучи у Європі чоловік й гадки не мав, що невдовзі буде захищати рідну державу від російського агресора. Наразі більше ніж півтора року солдат Іван є водієм-машиністом екскаватора одного із підрозділів інженерно-позиційного полку Командування Сил підтримки Збройних Сил України. 

Не простим завданням було одягнути та взути воїна, адже він зростом 2 метри й 6 сантиметрів, а розмір взуття – 50-ий. Чимало спецодягу доводиться шити під замовлення. З бушлатом допомогли волонтери. Берці теж шукали захиснику: знайомі одну пару передали з Америки, а іншу — рідні з Англії.

Періодично воїн перебуває на ротаціях. Разом із побратимами він виконує бойові завдання на різних напрямках нашої держави.

Спочатку війна і перемога

— Не легко говорити про війну. Інколи й важко підібрати слова, щоб її описати. Протягом цього часу усі ми навчились цінувати життя і тих, хто довкола. Війна дала мені ще більше друзів. Побратими стали рідними. Де б на ротаціях ми не були розкидані, але постійно намагаємось підтримувати зв'язок і по можливості допомагати один одному, — розповідає захисник.

На питання про що мріє воїн, Іван каже: «Насправді, я не думаю, що буде потім, не будую грандіозних планів. Спочатку війна і перемога, а потім — будуть плани та мрії. Мабуть, думки кожного, хто нині бореться, є про те, щоб вижити. Також ми хочемо, щоб вижила наша країна і щоб була вільною державою. Тому й така велика ціна сьогодні платиться за нашу свободу».

Реакція соцмереж

Під дописом чимало коментарів від тих, хто знає Івана.

Ольга Барна написала: Пишаюсь нашим випускником Іваном! Дякую за захист! Нехай усі Небесні сили тримають захист над ним та над його побратимами!

Наташа Бондаренко написала: Як приємно висилати радісні смайлики під знайомими фото ! Господи, бережи всіх захисників ! Ваня супер!!!

Наталія Баленко написала: Мій чудовий сусідський хлопчина. Я пишаюся ним. Хай Господь завжди буде поряд з ним.

Тетяна Домінік пише: Пишаємося нашим Іваном!!! Він справді, дуже хороша і добра людина!!! Скорішого повернення додому!!!

Нагадаємо, раніше «20 хвилин» повідомляли про військового з Чортківської громади, який отримав відзнаку «За честь і відвагу».

Читайте також:

Героя з Тернопільщини нагородили «Золотим Хрестом» від Залужного

Разом з побратимами утримував наступ росіян поблизу Бахмута: історія кулеметника з Чортківщини

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.