Чекали на квартиру понад 20 років! Кому з воїнів на Тернопільщині дали кошти на придбання житла

11 липня у Тернопільській військовій адміністрації вручили сертифікати на перерахування коштів для придбання житла особам, які брали участь у бойових діях на території інших держав, зокрема на території Афганістану, а також членам їхніх сімей.

Від 1 млн 200 тисяч гривень до 2 млн 850 тисяч гривень на придбання житла отримали 14 особів з інвалідністю І-ї та ІІ-ї групи, які брали участь у бойових діях на території іншої держави. 

Виділили 27 млн гривень

Загалом же сума виплат для жителів Тернопільщини становить 27 млн. 

Представник Тернопільської обласної організації «Українська спілка воїнів Афганістану» Василь Когут говорить, що сума для кожної родини залежить також від складу сім’ї.

— Якщо чоловік, який отримує кошти, одружений, то сума виплати розповсюджується і на його дружину. Також сума залежить і від того, чи є в отримувача неповнолітні діти. На повнолітніх дітей не розповсюджується нарахування коштів. І навіть якщо він став на чергу, коли ще діти були неповнолітні, а на час отримання коштів діти досягли повноліття, ця сума віднімається, — каже він.

Додає пан Когут, що, можливо, цього року Кабмін ще виділить кошти на придбання житла для наших воїнів, адже ще 15 осіб чекають у черзі.

Чекав кошти на квартиру 23 роки

Серед тих, хто отримують кошти, є такі, хто зараз захищають нашу державу. 

Один і них —  голова Бучацької районної організації Української спілки воїнів Афганістану, зараз сержан 1-ї Галицької бригади Національної гвардії України, Володимир Пішко. Чоловік до кінця не вірив, що отримає кошти в час війни.

— Я дуже радий, що нам надали ці кошти. Думаю, їх достатньо, щоб придбати житло. Чекав ці кошти 23 роки, адже в чергу став ще у 2000 році, — розповідає чоловік.

Про заслуги батька Ігоря Присяжного, який вже не вперше бере участь у бойових діях, також поділилася донька Ірина. Вона 11 липня прийшла на вручення замість батька, адже він зараз на передовій захищає наш спокій.

— Зараз батькові 57 років. Це вже вдруге він взяв до рук зброю і захищає нашу землю. Перший раз, коли він був у Афганістані, мене ще навіть не було. У 18-річному віці він пішов в армію, а звідти зразу на війну. Вже після того аж одружився з мамою і з’явилися ми, — пригадує Ірина. — А як почалася повномасштабна війна, не вагаючись, пішов у ЗСУ. Ми з мамою просили його, щоб він не йшов, але не послухав нас. Пам’ятаю, перед війною він часто говорив, що почнеться війна. Передчував її. 
 

Читайте також:

Вірить у Бога та Перемогу: як батько шести дітей з кандидата наук пішов служити у ЗСУ

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google