Партнер рубрики

Вшанували Героя: у Тернополі відкрили меморіальну таблицю Роману Стецюку (РЕПОРТАЖ)

Юлія Іноземцева

Меморіальну таблицю Захиснику України Романові Стецюку встановили на фасаді Тернопільської школи №3. Герой був випускником цього навчального закладу.
На відкритті була присутня й родина загиблого юнака.
Як проходило дійство – розповідаємо у матеріалі.

Роман Стецюк був першим Героєм з Тернополя, який загинув у російсько-українській війні. На дійство з нагоди відкриття меморіальної таблиці 18 квітня зібрались рідні Героя – мати, батько й молодша сестричка, небайдужі тернополяни, учні й вчителі школи, священник.

Також вшанували пам'ять бійця начальниця управління освіти Тернопільської міської ради Ольга Похиляк та мер міста Сергій Надал. Дійство розпочалось виконанням гімну України, який заспівала учениця школи. Такі трепетні для кожного слова відразу підхопили усі присутні й співали в унісон.

Відео дня

Ведучі розповіли трохи фактів з біографії загиблого Захисника. Роман Петрович Стецюк народився 6 лютого 1998 року у Тернополі. З 2004 по 2013 роки хлопець навчався у спеціалізованій школі №3 з поглибленим вивченням іноземних мов. Далі його запросили у футбольну школу, адже був хорошим спортсменом. У 2014 році після початку воєнних дій на сході Україні футбольний клуб припинив свою діяльність і Роман повернувся у рідне місто.

1 березня 2021 року він уклав контракт на проходження військової служби. Був зарахований у 8 окремий полк спецпризначення, що базувався у Хмельницькому. З січня 2022 року юнак ніс службу на Луганщині. Коли розпочалась повномасштабна війна, 24-річний Роман без вагань пішов захищати свою землю. Він знав, що повинен бути там, повинен рятувати Україну. Тільки не знав, що зробить це ціною власного життя…

Новини Тернополя - фото з Вшанували Героя: у Тернополі відкрили меморіальну таблицю Роману Стецюку (РЕПОРТАЖ) — Рідні полеглого захисника все дійство не могли стримати сліз

Військовий був розвідником і загинув при виконанні бойового завдання. Його поховали 8 березня на Алеї героїв, що на Микулинецькому кладовищі. У березні минулого року Президент України Володимир Зеленський посмертно присвоїв Роману Стецюку орден «За мужність» ІІІ ступеня. Також він отримав звання «Почесного громадянина міста Тернополя».

Зі словом подяки й шани своєму учневі виступила директорка школи №3 Руслана Петрокушин.

– Жорстока війна малює свої дати на наших календарях. Сьогодні ми зібралися з нагоди відкриття меморіальної таблиці учневі нашої школи Стецюку Роману. Учень, футболіст, військовий, син, онук, брат, друг, коханий, побратим… У скількох ролях себе спробував Роман, і у скількох ще йому не вдалося себе реалізувати, бо війна обірвала тонку нитку його юнацького життя. Ромчик прожив 24 роки, але залишив по собі лише світлу пам'ять. Тож пам’ятаймо його і всіх тих, хто поклав життя на вівтар незалежності нашої держави, – висловилась пані Руслана.

Право відкрити меморіальну дошку Герою Роману Стецюку надали міському голові Сергію Надалу та сестричці військового Анастасії. Зробили це під пісню «Гей пливе кача».

Присутні не могли стримати сліз. Пам’ятну таблицю розмістили з лівого боку на фасаді навчального закладу. Освятив меморіальну дошку священник Роман Дутчак.

Святий отець закликав тернополян берегти у серцях пам'ять про свого земляка – Воїна і добру людину. Багато хто знав Романа, спілкувався з ним особисто й дружив. Юнак був дуже світлим, комунікабельним і товариським.

До тих, хто завітав на дійство, з імпровізованої сцени звернулась й мати Романа Стецюка – Ольга. Вона подякувала усім людям, які долучились до створення меморіальної дошки, і зачитала авторський вірш, який присвятила полеглому на війні синочку.

– Дякуємо усім, хто вшанував пам'ять нашого Ангела! Нехай Бог дарує нам лише Перемогу! Ми ніколи не повинні забувати тих, хто ціною власного життя щодня її наближає. Слава Україні! Героям Слава! – звернулась до присутніх Ольга Стецюк.

Насамкінець заходу Героя вшанували хвилиною мовчання. Зі сцени також виступив міський голова Тернополя Сергій Надал. Він підтримав рідних військовослужбовця та висловив їм вдячність. А школярі, взявшись за руки й тримаючи жовто-блакитні стрічки, заспівали патріотичну пісню.