Скільки тернополян чекають на нові органи та як їх отримати. А ви готові стати донором після смерті? (ОПИТУВАННЯ)

Про те, як хлопцеві із Тернопільщини довелось подолати непростий шлях до життєво-важливої операції, ми розповідали у публікації "Я майже живчик..." 20-річний Ігор з Шумська розповів, як йому безкоштовно пересадили нирку".

2 лютого він написав, що вже чекає на виписку та почувається значно краще, ніж до операції.

За інформацією управління охорони здоров`я Тернопільської ОДА, зараз в області на пересадку нирки очікують 43 людини. То ж чому такі операції в Україні рідкість? Тим паче, що законодавча база для розвитку трансплантології теж вже є. 

Де є інформація про донорів?

Закон "Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині" прийняли ще у 2018-му році, потім зміни до нього вносили і в 2019-му, і в 2020-му. Відповідно до нього, ще на початку 2020-го в Україні планували почали впроваджувати Єдину державну інформаційну систему трансплантації органів і тканин, з допомогою якої планували синхронізувати інформацію про усіх донорів та реципієнтів. 

І ця система таки запрацювала, щоправда, на рік пізніше, ніж це планували, з 1 січня 2021-го. Про це на брифінгу ще на початку січня  розповів міністр охорони здоров`я Максим Степанов, передає "Укрінформ".

—  1 січня в Україні працює Єдина державна інформаційна система з питань трансплантації органів та тканин. Це був такий важкий виклик в минулому році, коли нам треба було запустити її з 1 січня. Це дуже важлива система, я вже не говорю щодо захищеності цієї системи. Вона важлива з точки зору надання медичної допомоги, з точки зори надання трансплантації людям, які цього потребують", — сказав Степанов.

Міністр додав, що у цьому році вперше в Україні планується зробити трансплантацію легень. Також в планах зробити трансплантацію рук і ніг. 

За інформацією МОЗ, відповідно до нового закону, також можна:

• давати згоду на донорство за життя;
•  обмінюватися органами між живими донорами, які не є рідними, так зване "перехресне донорство";
• з`явиться трансплант-координатор —- зв'язковий між донором та реципієнтом;

Де проводять пересадки?

Україна вже має досвід пересадки органів. Ще у 2019-му році соцмережі облетіла новина про те, що у райцентрі на Волині, лікарі пересадили нирку 34-річній пацієнтці, яка 6 років отримувала сеанси гемодіалізу та 3 роки перебувала в черзі на трансплантацію нирки у Запоріжжі. Донором став її чоловік, який віддав свою нирку задля порятунку дружини. Трансплантація від живого донора — це подвійна відповідальність, адже забирається орган в абсолютно здорової людини та не можна допустити, щоб її здоров'я постраждало. 

А вже за рік у цій же лікарні зробили дві операції із пересадки серця. 

"Ми зрушили з "мертвої точки"

Тож чи є шанс, що вже незабаром людям, які потребують нових органів, не доведеться їхати на операції У Білорусь, Туреччину чи Індію, запитуємо у головного експерта з трансплантології, доцента Тернопільського Національного медичного університету  Олександра Сусли. 

— Чи можна сказати, що за останні два роки трансплантологія в Україні зрушила з "мертвої точки"?

— Саме так. Я хотів би почати з того, що найважливіша цінність, яка лише може бути — це людське життя. І останні два роки ми бачимо позитивні зрушення в цьому плані: це адаптація законодавчої бази до Європейського законодавства, а ще позитивним можна назвати 2020-ий рік. Тоді в Україні провели 90 трансплантацій нирки, 10 — серця, 10 — печінки. Тут м говоримо про певний прогрес, якщо ми починали з нуля, але, звісно, ці дані є незначними, якщо їх порівнювати із потребою, яка є в Україні та практикою, яку мають інші країни. 

Зараз ми на шляху до того, щоб сформувати трансплантаційну незалежність. І наскільки мені відомо, у 2021-му році МОЗ вже не відправлятиме людей на трансплантацію за кордон.

— Чи впорається Україна з таким навантаженням? 

— У нас є достатньо економічних, кадрових та інших ресурсів для цього. Зрештою, це має бути значно простіше, коли запрацює Єдину державну інформаційну систему трансплантації органів, крім того, уряд планує залучати сили медичної авіації, ДСНС та інші. 

— Скільки людей на Тернопільщині потребують трансплантації?

— Щороку в Україні це 4-5 тисяч людей. З них 2 тисячі — це пересадка нирки, приблизно тисяча — пересадка серця. В області зараз на трансплантацію нирки очікують 43 особи, печінки — в межах десяти, так сама цифра і щодо пересадки серця. Це середні для України показники, загалом усі, хто проходить процедури гемодіалізу, вони є потенційно реципієнтами.

— Чому трансплантацій в Україні майже не проводили? 

— Це пов`язано із законодавчими нормативно-правовими актами, починаючи від прижиттєвої смерті мозку, закінчуючи роботою системи транспланткоординації. На будь-якому з цього етапів лікаря можна було притягнути до кримінальної відповідальності. Бо старі закони вже не діяли, а нові ще не були чинними. І безумовно, це матеріально-технічне фінансування. Цього року Уряд виділив у п`ять разів більше коштів на цю галузь, ніж в минулому.  До слова, операція в Україні обійдеться у кілька разів дешевше, аніж закордоном, особливо якщо це стосується трансплантації кісткового мозку. До прикладу, якщо операція в Україні тарифікована НСЗУ орієнтовно 300 тисяч гривень, то за кордоном вона коштуватиме близько 80 тисяч доларів. І ми робимо кроки до того, щоб люди лікувались тут. Бачимо чудові приклади коли навіть в районній лікарні проводять операції такого рівня. На сьогодні потужна в цьому плані Львівська лікарня швидкої допомоги, наша Університетська лікарня та інші заклади є у пілотному проєкті з розвитку трансплантації. 

— Якщо я хочу, щоб мої органи стали донорськими після того, як я помру, куди мені звертатись? 

— Наразі Єдина державна інформаційна система трансплантації  ще не запрацювала. Йде мова про те, щоб таку згоду можна було оформити в Центрах надання адміністративних послуг, в сімейних лікарів, при отриманні водійських посвідчень. Також це рішення можна буде скасувати, якщо людина передумає. В Україні завжди було присутнє родинне донорство: але це обмежене коло близьких людей хворого. І чому ми зараз говоримо про трупне донорство? Тому що лише в автомобільних аваріях щороку гине 40-50 тисяч осіб. А це: серце, дві нирки і печінка, як мінімум. І людина сама має вирішити хоче вона бути донором або ні.

— Чи є гарантія того, що з початком роботи цієї системи, вона не працюватиме лише "для обраних" так, як і закон? 

— Система буде здійснювати автоматичний підбір донора та реципієнта. Крім того, навіть зараз  в Білорусі люди, яким зробили пересадку, за законом не мають права знати хто їх донор. Усе залежатиме від місця знаходження, наявності тих чи інших супутніх захворювань. Реципієнту має бути байдуже хто його донор. Власне, тут тепер до лікаря має зникнути питання про те, чому він бере цього пацієнта, а не іншого. 

Коли у львівській області минулого року негайно робили трансплантацію серця  — брали розписки родичів померлих для згоди, а тепер все: ви, я можемо самі прийняти таке рішення. До слова, я перший піду, як тільки система запрацює.

—  Чому ви прийняли таке рішення?

—  Це шляхетна справа, потрібна. Це — свобода. 

А ви б погодились стати донором у випадку смерті? Чому? Напишіть відповідь у коментарях. 

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.