“Жива, бо ви допомогли”: дівчина, що бореться із раком, у свій День народження дякує за підтримку

Ольга Турчак

Зараз Наталя Левицька з Теребовлянщини повернулась до дитячого садочка, де працює вихователькою. У свої 24 вона пройшла важку боротьбу з раком. І хоча вона ще не закінчилась, дівчина каже, що це допомогло їй цінувати кожну мить життя.
Про хворобу вона дізналась влітку минулого року. Далі були місяці лікування в Україні та за кордоном. Близько десяти хіміотерапій. Кошти на лікування збирали “усім світом”.

- Дорогі наші рідні, друзі, колеги по роботі, однокласники, однокурсники, жителі різних населених пунктів України та всі українці, які живуть за кордоном. Усі, хто відгукнувся нам на допомогу.
Ми, сім’я Наталії Левицької, у день її народження висловлюємо всім вам щиру вдячність за теплі слова розради, за щиру молитву, піднесену до Господа Бога за здоров’я нашої дитини, за щедру матеріальну допомогу. Без вашої підтримки ми б не змогли перейти через всі випробовування: вперше почути діагноз, який, як вирок, свердлив мозок і, здавалося, що життя вже не має сенсу…, - написала у соцмережі Facebook мама Наталі Левицької пані Галина.

Минулого року Наталії поставили страшний діагноз "Саркома Юінга". Ми розповідали історію дівчини, яка бореться із раком, у матеріалі "Мій хлопець постригся зі мною "під нуль"

Дівчина вже перенесла важку операцію із видалення пухлини в Інституті ендокринології міста Києва. Вона почула чотири різні діагнози, які були страшнішими один від одного. Пройшла 10 курсів хіміотерапії у Варшаві… Перенесла двічі лікування в реанімації… А зараз повернулась на роботу, яку так любить.

Дівчина кожні три місяці робить обстеження в центрі онкології ім. Марії Кюрі (Варшава) і з надією на Бога дивиться у майбутнє.

- Я працюю у дитячому садочку в Теребовлі. Зрозуміла, як сильно люблю свою роботу, - каже Наталя. - Кожних три місяці маю йти на перевірку. У вересні маю знову бути в лікаря, але зараз після операції більш-менш повернулась до нормального життя. Діти у садочку дуже допомагають не думати про це. Хоча я розумію, що ще не зовсім здорова.

За словами Наталії, найважливіше, що може бути у житті кожної людини, - це підтримка рідних людей. Вона не уявляє своєї боротьби без допомоги своїх рідних, які не полишили її у важку хвилину.

- Хочу подякувати всім, хто долучився до збору коштів. Без вас я б не жила, - каже Наталя. - Дуже багато людей допомагали нам. Знайомі і зовсім чужі. У мене бракує слів, щоб сказати, наскільки я і моя сім'я вдячні людям.

Редакція "20 хвилин" вітає Наталю зі святом. Бажаємо їй здоров'я та здійснення усіх мрій. А також дякуємо усім, хто долучився до збору коштів на лікування дівчини.

Прокоментуйте