ІФА-тестування у Тернополі, як і в інших містах України, почали проводити з кінця минулого місяця. Це нова методика діагностування COVID-19 в Україні. До цього часу коронавірус визначали за допомогою полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР), яка і лишається головним методом виявлення інфекції, та експрес-тестів, які показують результат за кілька хвилин, однак все одно доведеться проводити ПЛР тести для перевірки, через невисоку точність експрес-тестів.
В Україні вже почали дослідження методом імуноферментного аналізу (ІФА). Він дозволяє виявити в організмі людини антитіла до коронавірусу.
За допомогою методу імуноферментного аналізу в обласному лабораторному центрі визначають імуноглобуліни групи G до збудника SARS-CoV-2. Також в подальшому визначатимуть і імуноглобулін групи М. Для цього вже є необхідні тест-системи.
- Імуноглобулін G вказує на напруженість імунітету після того, як людина стикалась зі збудником, тобто перехворіла, - пояснює завідувачка вірусологічної лабораторії Тернопільського обласного лабораторного центру Людмила Дементьєва. - Імуноглобуліни М з'являються в організмі на 3 – 7 день після захворювання. Вони - швидкого реагування. Їх наявність допомагає визначити, чи хвора людина наразі.
Масові дослідження, як пояснює медик, необхідні. Вони дозволять спрогнозувати другу хвилю захворювання в Україні, яка цілком можлива, на думку лікарів та експертів.
Як пояснює лікар-епідеміолог лабораторного центру Володимир Паничев, такі тестування допоможуть побачити реальну картину захворюваності в області та в країні в цілому, адже 80% людей хворіють на COVID-19 без симптомів або з легкими симптомами, на які багато людей просто не зважають.
Наявність антитіл в організмі також не може точно вказати, що людина перехворіла, кажуть медики. З часом після хвороби антитіла не виробляються, бо в них немає потреби. Однак наша імунна система може швидко напрацювати антитіла, якщо в організм потрапляє патоген.
- Є декілька класів імуноглобулінів – А, М, G, - пояснює Володимир Паничев. - Найдовше зберігаються імуноглобуліни класу G. Але важливо те, що у людини є так звана імунологічна пам’ять. Якщо організм зустрічався з патогеном, і організмом напрацьовані антитіла, то не обов’язково, щоб ці антитіла постійно були в нашому організмі. Завдяки цій властивості ми можемо дуже швидко відновлювати потрібні антитіла при повторній зустрічі з патогеном. Суть не в тому, щоб організм постійно виробляв антитіла, а щоб він знав, як це робити при потребі. Адже нам постійно доводиться зустрічатися з великою кількістю патогенних мікроорганізмів. Наш організм не може витрачати ресурси на напрацювання антитіл без потреби. Антитіла – це білки, і ми не можемо собі дозволити витрачати стільки білків.
Для того, щоб провести лабораторне дослідження методом ІФА, потрібно приблизно 2,5 години, однак все починається не в лабораторному центрі, а в лікувальних закладах, де пацієнту проводять забір крові. За допомогою спеціального обладнання, плазму крові відділяють від червоних кров’яних тілець і доставляють до лабораторного центру. На дослідження можуть доправляти і кров, яку готують до аналізу спеціалісти. Біоматеріал з усієї Тернопільщини доставляють саме до лабораторного центру. Стороннім на територію пройти не вдасться – там чергує охорона.
Медики у захисних костюмах приймають біоматеріали і направляють їх у відповідне відділення, для ІФА чи ПЛР-тестування. Там спеціалісти і проводять дослідження за допомогою спеціальних тест-систем українського виробництва.
- Ми маємо три апарати для досліджень у повній комплектації - це і промивачі, і шейкери, і аналізатори, - розповідає Людмила Дементьєва. - Наразі використовуємо українські набори, які нам закупив наш лабораторний центр та купуватимуть люди і організації, які замовлятимуть дослідження.
Окрім безпосереднього дослідження біоматеріалів, як пояснюють медики, потрібно провести чимало технічної роботи. Якщо на аналіз доставляють кров, з неї спершу потрібно виділити сироватку крові, провести реєстрацію, заповнити чимало документів.
- Зразки, які ми досліджуємо, мають пройти інкубацію, - кажуть спеціалісти. – До досліджуваних матеріалів додаємо спеціальний реагент. Потім вони знаходяться у спеціальному планшеті в темряві. Далі до досліджуваних зразків додається стоп-реагент, після чого ми проводимо облік результатів та видачу.
Задля економії та ефективного використання тест-систем, планшет для дослідження заповнюють максимально, щоб не було зайвих витрат реагентів. Всі набори для тестувань сертифіковані та високоточні.
Станом на вечір, 11 червня, в лабораторному центрі провели 864 імуноферментних аналізів для визначення імуноглобуліну G. Перевірили 790 осіб. У 22 людей виявили антитіла, тобто вони вже перехворіли на коронавірус. Тестувань на визначення імуноглобуліну М ще не виконували.
Хоча в самому лабораторному центрі не проводять забір крові у пацієнтів з підозрою, ризики для лікарів все ж є. Їх намагаються мінімізувати. У першу чергу, обмежили доступ до приміщень. Передача біоматеріалів проходить на вулиці.
- Біоматеріал нам доставляють на прохідну, де ми його приймаємо, - пояснює завідувачка вірусологічної лабораторії. – Там перевіряємо всі документи, кількість зразків, тощо. Контейнери та штативи, у яких нам привозять матеріали, дезінфікуємо та повертаємо. Люди, які доставляють біоматеріал, не заходять до приміщення, усі чекають на вулиці.
Однак, крім контакту з іншими людьми, є ризики під час роботи з самим біоматеріалом.
- Звичайно, ризики є, оскільки ми працюємо з сироватками, - пояснює Людмила Дементьєва. - Будь-яка сироватка вважається потенційно небезпечною. Поводитися з нею потрібно відповідно. Ми маємо засоби захисту для роботи.
Над проведенням ІФА-тестів в лабораторії працює чотири медики – два бактеріологи, вірусолог та паразитолог. Уі резерви розподілені, щоб швидко проводити ІФА та ПЛР-тести на коронавірус. За допомогою трьох апаратів щодня у лабораторному центрі можуть проводити до 600 аналізів.
Хоча в Міністерстві охорони здоров’я вже не один місяць говорять, що вже скоро почнуться масові ІФА-тестування для всіх, їх і досі проводять лише тим, хто знаходиться в групі ризику – медики, правоохоронці, працівники навчальних установ, та інші, хто постійно контактує з великою кількістю людей. Чи зможуть всі охочі пройти тестування та чи буде масове тестування усіх українців – наразі невідомо.
Чи хотіли б ви пройти тестування на наявність антитіл до коронавірусу?
У лабораторному центрі ж пояснюють, що вони не формують списків тих, хто проходить тести. Про необхідність лабораторного аналізу може сказати сімейний лікар. Також списки людей для проходження ІФА-тестування можуть формувати органи місцевого самоврядування, різні структури та організації.
У МОЗ також наголошують, що масове тестування за допомогою ІФА-методу дає важливі статистичні дані про те, скільки українців вже перехворіло та чи виробився у нас імунітет до хвороби. Саме тому тестування проводять і тим, хто перехворів на інфекцію і кому проводили ПЛР-тестування.
А як вважаєте ви, чи потрібно проводити масові тестування на наявність антитіл до COVID-19? Чи готові самі пройти обстеження? Пишіть у коментарях.
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 13 від 27 березня 2024
Читати номер
Людмила Заяць
Оксана Медвідь
Лилия Бульчак
Vasyl Kucher