Як зберегти здоровий глузд від новин про війну і COVID? Ми зібрали ТОП-7 порад від психологині

• Нині найстійкіший страх — за дітей та близьких. На другому місці – страх війни. Далі йдуть цілком конкретні соціальні страхи: втрата роботи, страх бідності, зниження рівня життя, страх переслідування, страх залишитися на старості самотнім тощо. Як цьому дати раду?
• Українці вже 8 років живуть у стані війни та 2 роки — з коронавірусом. Ситуація не з простих, адже нам доводиться воювати на два фронти. То що ж робити? 

Такі новини активно впливають на первісні страхи людини, заховані глибоко у підсвідомості: страх іншої особи, суспільства, або відокремлення від нього, втрати самоідентифікації, страх смерті, страх протилежної статі, страх болю, насильства, втрати близьких, голоду, холоду, каже тернопільська психологиня Тетяна Білінська.

Найстійкіший страх — за дітей та близьких

— Люди завжди чогось боялися. Іноді страх допомагав вижити, а іноді й заважав рухатися вперед, — каже психологиня. — Страхи, які стосуються проекції у майбутнє, у психології називаються тривогою. Тривогу можна вважати готовністю (мобілізацією) до можливої небезпеки, страх – реакцією на конкретне джерело небезпеки.

 Мабуть, це травма від першої та другої світових воєн, яка зберігається й досі, припускає психологиня. Ось чому страх війни актуалізує глибокі пласти колективної пам'яті, що пов'язані з цим страхом. Далі йдуть цілком конкретні соціальні страхи: втрата роботи, страх бідності, зниження рівня життя, страх переслідування, страх залишитися на старості самотнім тощо.

— Страхи тісно пов'язані зі становищем людини у суспільстві, із рівнем стійкості соціальних зв'язків, переконаннями, патріотичним налаштуванням, індивідуально-психологічними рисами, освітнім рівнем та релігійністю, — пояснила Тетяна Білінська. — Однак, чим вищий рівень політичної, соціальної невизначеності та воєнної напруги, тим менша впевненість у завтрашньому дні, тим сильніше людина відчуває свою вразливість, нікчемність, знеціненість, безпорадність…

Додатковим фактором ризику є ще й те, що це відбувається з близькими та знайомими та в тих місцях, які людина вважала для себе завжди безпечними. Людина втрачає впевненість, захищеність, підтримку, майбутнє. І з’являється тривога, страх і фобії.

Куди ти не тікав би, завжди туди братимеш себе

— Будь-яка інформація про смерть або тяжкі фізичні травми безжально пробиває системи психологічного захисту людини, а українці вже 8 років живуть у стані війни та 2 роки — в коронавірусі, — пояснює Тетяна Білінська. — Ситуація не з простих, адже нам приходиться воювати на два фронти. То, що ж робити? Як жити далі?

Страх в людині житиме доти, допоки вона плекатиме його та не прийме остаточного рішення, що їй робити далі — боротися, втікати чи пристосовуватися, запевняє психологиня. Однак, треба пам’ятати, що куди б ти не втікав, не переїжджав — ти завжди туди братимеш себе. Якщо самому важко впоратися із страхом — звертайтеся до психологів, до психотерапевтів і разом ви подолаєте його, запевняє Тетяна Білінська.

Що можна робити самим — 7 порад від психологині

1. Прийміть свою тривожність

Коли ми нервуємося, то часто намагаємося стримувати емоції. Такий стан сильно виснажує людину та призводить до різних захворювань. Тому перший крок – усвідомити свою тривогу.

2. Обмежте перегляд новин

Неконтрольований інформаційний потік може негативно вплинути на наш настрій, тому виберіть надійне джерело новин, яке не женеться за сенсаціями та влаштовує вас. Звертайтеся до нього якомога рідше та бажано у встановлений, конкретний час.

3. Встановіть собі час тиші
Виділіть кілька хвилин перед сном або після пробудження, щоб просто посидіти та подихати. Те, що люди сьогодні постійно сидять в соцмережах, оновлюють стрічки та уважно стежать за новинами, цілком зрозуміло: таким чином вони бояться втратити пильність, що необхідно для того, щоб вижити. Але надлишок шуму та візуальних образів може привести до перезбудження та депресивного стану.

4. Фіксуйте увагу на приємних речах
Перед сном, в окремий блокнот, корисно записувати не менше п’яти приємних подій, що трапилися з вами за день. Це допомагає боротися з похмурими думками: що не відбувалося б навколо, потрібно пам'ятати, що ввечері ми згадаємо тільки позитивні моменти і заснемо з посмішкою.

5. Смійтеся!
Сміх зміцнює нас зсередини, фізично та емоційно. Почуття гумору — це ключ до виживання, причому не лише з погляду емоцій. Дослідники відзначають, що сміх послаблює стрес, допомагає контролювати біль, знижує відчуття психологічного тиску. Також, коли ми сміємось, наш організм краще насичується киснем.

6. Насичуйте свій простір приємними запахами
Дайте шанс ароматерапії. Щоб не піддаватися стресові, варто щодня виділяти кілька хвилин на те, щоб розслабитись. Ефірні олії через нюх здатні впливати на нашу підсвідомість та викликати позитивну емоційну реакцію.

7. Не бійтеся звертатись до фахівців

Йдеться про психологів, психотерапевтів, лікарів. Страх та тривога — це нормальні реакції на стресові ситуації. Таким чином тіло дає нам сигнал, що потрібно про всяк випадок підготуватися до того, щоб дати відсіч. Але якщо людину місяцями не залишає почуття напруги і страху, то причиною може бути тривожний розлад. І немає нічого ганебного в тому, щоб звернутися до лікаря. Тверезо та критично оцінюйте навколишній світ, живіть повноцінним життям.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.