Йога підходить і 10-річним, і 70-річним

Заняття йогою можуть змінити на краще світогляд людини, зміцнити фізично та покращити її самопочуття. Йога робить людину бадьорою та веселою, розповідає інструктор з хатха-йоги. Такі вправи позитивно впливають як на дітей, так і на дорослих

— Йога — це не лише вміння володіти своїм тілом та робити різні акробатичні вправи. Все це має супроводжуватись змінами і у внутрішньому світі людини, — розповідає інструктор із хатха-йоги Ірина Богомолова.

Приміром, завдяки певним дихальним вправам можна зняти фізичне та емоційне напруження, занепокоєння. Адже саме спокою зараз не вистачає багатьом людям. Тож сподіваємось, хоча б комусь наш матеріал допоможе…

Ірина Богомолова відчула, що «роман із йогою» у неї триває все життя. Почався він ще з першого заняття. З того часу минуло майже 10 років. Вправи, як каже Ірина, допомагають їй зберігати хорошу фізичну форму, покращити самопочуття, врівноважити психологічний стан, зрештою, скинути зайву вагу. Проте займатися йогою потрібно з доброї волі, а не з примусу. Лише тоді все працюватиме по-справжньому.

Зміни помічають оточуючі

— Я — лінива людина. І заняття у тренажерному залі, біг, інші динамічні види фізичного навантаження мене швидко виснажували, — каже співрозмовниця. — Мені дуже сподобалося, що в йозі, не витрачаючи багато зусиль, ми можемо отримувати фізичне навантаження, під час якого тіло сильно не виснажується. І не йдеш після занять додому, як викручена губка. Людина почувається оновленою, спокійною та веселою.

Ірина додає, що в більшості людей на пострадянському просторі йога асоціюється із фізичними вправами. Тож найбільше питань вона чує про те, як закинути ногу за голову або сісти в позу лотоса.

— Це трохи анекдот, адже до того, щоб зробити ці асани (положення тіла – прим. ред.) треба багато пройти, — каже вона. – Якось прочитала коротке визначення: «Йога — це не просто дотягнутися руками до кінчиків пальців на ногах, а те, що відбувається на шляху до цього». Тобто розтягування, акробатичні елементи – це, звичайно, дуже добре. Але якщо людина не змінює свій внутрішній світ, тоді йога для неї — лише гімнастика, причому не завжди безпечна. Адже, втрачаючи міру в освоєнні деяких вправ, можна собі нашкодити. Іншими словами, йога має бути для людини, а не людина — для йоги.

Змушувати себе займатися йогою не варто. Все має бути легко, з відповідним настроєм.

— Якщо людина бажає змінюватися, вона поступово проходить шлях до цих змін, — каже тренер. — Це все виникає ніби само собою. Приємні речі людина робить із задоволенням, із великим бажанням. Тоді, що найприємніше, позитивні зміни помічають оточуючі. Люди, які регулярно відвідують заняття з йоги, розповідають, що на роботі рідше дратуються, добре висипаються. Це повсякденні дрібниці, але вони важливі.

Починати варто з тренером

У житті Ірини внутрішнє перевтілення відбувалося легко та невимушено.

— У моєму житті філософський аспект був присутній із юності, — каже вона. — Я завжди була заглибленою в якісь цікаві інтелектуальні, філософські, культурні речі. І вийшло так, що йога давно стала мені цікавою. Адже це - східна культура, а тамтешні традиції завжди були для нас загадкою.

Однак початківцям треба собі шукати тренера, а не займатися йогою по відео з Інтернету. Бо, по-перше, там багато різної інформації, можуть бути малопрофесійні уроки з невідповідним рівнем навантаження або зі школи якогось специфічного напрямку. А інструктор кожному учневі допоможе рухатися в конкретному напрямку, адже тіло кожної людини працює по-своєму, радить Ірина Богомолова.

— Також важливо, щоб інструктор був вам приємним, — каже вона. – Тобто якщо ця людина вам не подобається, ви їй не довіряєте, то не варто ходити до неї на заняття. Адже розвиток та позитивні результати будуть тоді, коли ви приймете вашого вчителя. При цьому немає значення, чи інструктор вчитиме вас, куди поставити руку або ногу, чи змінюватиме ваш світогляд. Якщо людина вам подобається, ви у неї більше запозичите.

Можна скинути вагу

Ірина Богомолова розповідає про позитивні зміни, що відбувається з людьми, які займаються йогою.

— Ми постійно про щось хвилюємось, наприклад, за ситуацію у країні. Постійно перебуваємо у метушні, інформаційному вирі, — каже тренер. – Стан хвилювання стає постійним і майже звичним. Тому перше, що ми робимо на заняттях, – це звертаємо увагу на наше дихання. Відповідно, змінюємо його на спокійне. Також під час занять змінюється положення тіла. Відтак перерозподіляється кров і лімфа. Відбувається врівноваження внутрішніх тисків, систем обміну. Це покращує самопочуття і навіть лікує хвороби. Якщо, приміром, є проблеми з шлунково-кишковим трактом, то після регулярних занять за відсутності стану загострення хвороби покращується травлення та обмін речовин. Також завдяки йозі можна скинути зайву вагу.

Протипоказаннями для занять йогою можуть бути ракові захворювання, стани загострення хронічних хвороб, психічна неврівноваженість, післяопераційні стани, травми, які обмежують свободу руху людини, додає співрозмовниця.

— Наприклад, коли складно рухати суглобами, чи є травми, які не дозволяють зігнутись або розігнутись, зміна тиску, серцево-судинні хвороби, — пояснює вона. — Але насправді вправи з йоги можна підібрати навіть для людей із проблемами у здоров'ї. Тоді потрібно радитись із кількома спеціалістами і підбирати людині індивідуальну програму.

На йогу – навіть 70-річні

Займатися йогою можуть люди різного віку.

— Я проводила заняття із дітьми віком 3-5 років, але їм ще важко втримати увагу, — розповідає Ірина. — Якщо говорити про гімнастику, то це корисно для діток. Але якщо йдеться про розуміння йоги, то діти цього ще не сприймають. Їм хочеться просто рухатись і бавитись. А вже від 10-11 років вони можуть займатися йогою. До мене на заняття ходила 11-річна дівчинка, яка займалася серйозно — нарівні з мамою. Загалом обмежень у віці немає. Такі вправи можуть робити навіть 70-річні. Головне, щоб людина бачила себе у цій справі.

До речі, чи переходити на вегетаріанство людям, які займаються йогою, — справа кожного, вважає Ірина.

— Якщо людина витрачає багато енергії, працює на важкій фізичній роботі, то їй перейти на вегетаріанство досить складно, — каже вона. — Я ставлюся з осторогою до твердження, що всі, хто займається йогою, мусять відмовитися від м'яса. Це дуже неоднозначно. Мабуть, треба прислухатися до свого організму і відчути, що йому потрібно. Якщо людина хоче бути вегетаріанцем, це має бути усвідомлена потреба, а не просто данина моді. Це і є свобода вибору. Якщо ж людині немилі та неприємні такі переходи, то й не треба заганяти себе в рамки. Те, що я споживаю щодня, не є якоюсь системою чи модною дієтою — це результат власних спостережень. Це не є універсальний варіант. Мені просто так комфортно. Намагаюсь відмовитись від цукру, хліба, їсти більше каш, овочів, фруктів, сухофруктів, зелень. Загалом не переймаюся, чи їсти м'ясо. Адже в моєму раціоні його майже немає. Я можу його їсти, можу і не їсти.

 

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.