“Магістр! Маю честь долучитися до спільноти екологів. Впевнений, що і магістерська робота знадобиться!”, - написав пан Бицюра.

Він захистив магістерську роботу на географічному факультеті на кафедрі методики навчання екологічних дисциплін Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка, тема - “Екологічний стан Тернопільського водосховища”. Каже, що екологія йому небайдужа, а особливо переймається станом Тернопільського ставу, що й стало темою наукової роботи.

У Леоніда Бицюри економічна та юридична освіти. А три роки тому, коли він зайнявся програмою розвитку Тернопільського ставу, прийняв рішення здобути ще й знання у сфері екології. Адже під час постійного спілкування з фахівцями зрозумів: такого досвіду йому бракує.

Взявся за порятунок Ставу

- Тоді я почав контактувати з різними експертами, багато спілкувався з науковцями з польського Ольштина, де є більше десяти озер, і їхній університет займається очищенням і підтримкою екологічного стану цих озер, - розповідає пан Бицюра. - Польські екологи і науковці приїжджали до Тернополя та вивчали проблему нашого Ставу, внесли свої пропозиції, ми підготували проектну документацію. Чим більше спілкувався з ними, тим більше виникало питань, відповіді на які потребували  знання біологічної та гідрологічної термінології. Тому вступив до магістратури географічного факультету на спеціальність «Екологія». З вибором теми для наукового дослідження питання не стояло.

- Найбільша проблема нашого Ставу - застій води, тому потрібно збільшити її проточність та пожвавити перемішування шарів, - каже Леонід Бицюра. -  На дні вода застоюється, вона мертва, там все гниє. Це гниття провокує отруєння води різними шкідливими речовинами, які є токсинами і вбивають все живе. Тобто це замкнуте коло. Потрібна аерація - перемішування води та збагачення її киснем. Тому я знайшов спеціаліста, котрий запропонував варіант аераційного фонтану. До речі, спершу він не задумувався як фонтан, це мала бути аераційна система на 10 точках Ставу. Згодом, вивчивши різні технології інших країн. ми вийшли на береговий фонтан. Це один з виходів для порятунку Ставу, який до того ж став окрасою Набережної. Цьогоріч фонтан буде продовжено до Надставної церкви, і ми частково закриємо цю проблему. Тепер у планах - зарибнення та внесення у воду унікальних зелених водоростей, які допоможуть покращити екосистему Ставу. Далі - розв`язання проблеми очистки дощових стоків у Тернополі.

Вчить дітей і літніх людей

Зараз Леонід Бицюра проводить зустрічі зі школярами та людьми похилого віку, адже є інціатором створення соціальної ініціативи “Єднання поколінь”.  Розповідає про екологію, дбайливе ставлення до довкілля та власного здоров’я.

- Екологія - проблема номер один для всієї країни, - каже він. - Магістратура для мене стала платформою для отримання всіх теоретичних знань у сфері екології, яких мені бракувало. Незнання сповільнює спілкування та розуміння проблеми: що від чого залежить, як пов’язуються різні екологічні системи, як поєднати рух і циркуляцію в природі, як це впливає на здоров’я людини. Мене більше цікавить взаємодія екології зі сферою охорони здоров’я. Зараз багато часу приділяю тому, щоб пояснити людям, що здоров’я - це не медицина, а екологія - це не тільки довкілля, ми - частина екології. Особливо таких знань бракує старшому поколінню. Важливо також навчати дітей. Адже на них велика надія, і саме вони зможуть переконати дорослих.

Нагадаємо, Леонід Бицюра також є членом Української  кіноакадемії, головою Тернопільської кінокомісії і вже декілька років поспіль опікується Всеукраїнським форумом “Кінохвиля” та Всеукраїнським фестивалем дитячого кіно, анімації і телебачення “Кінохвилька” , сприяє розвитку українського кінематографу на Тернопільщині. А нещодавно очолив Асоціацію кінокомісій України. Каже, що такий широкий спектр інтересів один одному не заважають, а навіть навпаки — часто допомагають знаходити нестандартні рішення для важких задач.