Засуджений за смерть матері п’ятьох дітей підписав контракт і втік у СЗЧ. Рідні бояться за свої життя
Понад рік родина 30-річної Віри Маркевич добивалася справедливого покарання для чоловіка, якого суд визнав винним у її смерті. Апеляційний суд залишив у силі вирок — вісім років позбавлення волі, після чого засуджений подався до війська і втік. Тепер рідні вбитої жінки бояться за свої життя. Що вдалося з’ясувати «20 хвилин» і що каже мати втікача, розповідаємо.
«Ми тільки, здається, оговталися, пережили роки слідства і пройшли купу судів. Я боюся за життя моїх батьків і рідних, — до редакції звернувся брат загиблої Володимир Фатхутдінов. — Той, хто позбавив життя мою сестру, замість тюрми, пішов у військо, і ми дізналися, що він втік у СЗЧ».
За словами брата загиблої Володимира Фатхутдінова, засудженого Петра Маркевича нібито звільнили у липні з колонії, бо підписав контракт і долучився до війська. А згодом, за його даними, той самовільно залишив військову частину. Найбільше чоловік переживає за безпеку своїх літніх батьків.
Під час судового процесу, каже Володимир, Петро Маркевич погрожував їхньому батькові.
— Я не пам’ятаю дослівно, як звучали погрози, бо трохи часу вже минуло, але перед проголошенням вироку у суді він кинув в бік батька «Я вийду — вам покажу», — згадує Володимир.
Брат загиблої Віри вже тривалий час перебуває за кордоном, але навіть на відстані думає, як убезпечити батьків.
Вісім років за смерть дружини
Після смерті багатодітної матері «20 хвилин» писали про цю історію.
Рідні, сусіди та знайомі Віри розповідали, що жінка роками потерпала від домашнього насильства. За їхніми словами, чоловік неодноразово бив і знущався з неї.
За даними слідства, смертельне побиття сталося на очах п’ятьох дітей. Тоді наймолодшій донечці подружжя було 4 рочки, найстаршій 12, молодший із трьох синів закінчив садочок, старшому синові тоді було 11 років.
Згодом ми писали, що 9 березня 2026 року Бучацький районний суд визнав Петра Маркевича винним в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, що спричинило смерть його 30-річної дружини Віри, та засудив до восьми років позбавлення волі. Без матері залишилися п’ятеро малолітніх дітей.
Представник батька загиблої оскаржив вирок, вважаючи його занадто м’яким, і просив збільшити покарання до десяти років. Захист засудженого та прокурор наполягали, що підстав для зміни вироку немає. Тернопільський апеляційний суд залишив скаргу без задоволення, а вирок — без змін.
Діти Петра і Віри, як ми писали раніше, перебувають під опікою рідних свого батька.
За словами Володимира Фатхутдінова, після загибелі Віри його батьки також втратили можливість бачитися з онуками.
— Після того, як мій батько передав копію свідоцтва про смерть для оформлення виплат, їм сказали, що нічого більше не потрібно і відмовилися брати передачу із продуктами і необхідним, — згадує Володимир. — Я переконаний, що це є наслідком впливу дорослих, з якими вони зараз живуть. Вони ще маленькі, багато чого не розуміють. Час, думаю, все розставить на свої місця.
Що з’ясували журналісти
«20 хвилин» перевірили інформацію, яку повідомили рідні загиблої Віри — про службу і СЗЧ.
За інформацією власних джерел редакції у правоохоронних органах, 10 липня Петра Маркевича звільнили з місця відбування покарання. Уже 21 липня він самовільно залишив військову частину, де проходив службу за контрактом.
Ми відшукали у Судовому реєстрі клопотання, що Петро Маркевич попросив умовно-достроково звільнити його для проходження військової служби за контрактом. Відповідну заяву він подав після прибуття до Коломийської виправної колонії №41, де відбував покарання. Адміністрація установи повідомила, що засуджений не мав дисциплінарних стягнень, повністю визнав провину, пройшов військово-лікарську комісію та був визнаний придатним до служби. Клопотання підтримали як представник колонії, так і прокурор. Суд звільнив його умовно-достроково від відбування невідбутої частини покарання — семи років і 20 днів — для укладення контракту із Збройними силами. Також суд встановив щодо нього адміністративний нагляд строком на два роки, який здійснюватиме командир військової частини.
Ухвала суду може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення. Але, як бачимо із сайту Судової влади, 10 липня ухвала суду набрала законної сили.
За інформацією наших джерел, під час ранкової перевірки у пункті тимчасової дислокації стрілецької спеціалізованої роти 21 серпня військовослужбовця не виявили. Його місцеперебування досі невідоме, а проведені пошукові заходи результатів не дали. Зброя Петра Маркевича залишилася у підрозділі.
Щоб перевірити цю інформацію, журналісти звернулися до теруправління ДБР у Львові. Там повідомили, що кримінального провадження щодо СЗЧ даного військовослужбовця у них немає. Цю ж інформацію, станом на вечір 28 липня, підтвердили редакції у Спецпрокуратурах Західного і Східного регіонів.
Речник поліції Тернопільської області Сергій Крета 28 липня повідомив «20 хвилин», що Петро Маркевич перебуває в розшуку. Водночас із яких саме підстав його розшукують, у поліції не уточнили.
Крім того, журналісти зв’язалися з військовою частиною, де проходив службу Петро Маркевич. З питань безпеки ми не називаємо ні номеру частини, ні місця дислокації. Спочатку нам пообіцяли надати інформацію та попросили дані солдата, а згодом відмовились коментувати будь-що.
— Розголошення даних про проходження служби конкретною особою та тим більше її можливий статус СЗЧ є порушенням законодавства про захист персональних даних та вимог безпеки в умовах воєнного стану, — відповіли журналістці у частині.
Зазначимо, що редакція неодноразово зверталася до різних військових частин та отримувала інформацію щодо воїнів. Зокрема, і коли це стосувалося «криміналу». Зараз, почувши, про кого саме йдеться, причому ми розповіли про контекст, у коментарі журналістам відмовили.
Що розповіла мати втікача
Мати Петра Маркевича, пані Ганна, з якою ми зв’язалися телефоном, каже, що давно не має жодної звістки від сина. Востаннє він телефонував, коли перебував у частині на Сході України. Жінка так розгубилася, що навіть не одразу змогла пригадати назву області.
За її словами, під час тієї розмови син майже нічого не розповідав про службу. Не скаржився, не ділився подробицями. Лише запитав про дітей і про здоров’я.
— Спитав, як діти, як їхнє здоров’я — і моє, — жінка згадує і починає плакати. — Більше ми ні про що не говорили. Відтоді не дзвонив.
Про те, що син самовільно залишив військову частину, Ганна Маркевич, запевняє, дізналася не від нього. Каже, додому вже приїжджали люди в формі, ймовірно, правоохоронці.
— Приїжджали... Хто саме — не знаю. Може, з поліції, — відповіла мати на запитання, чи знає про СЗЧ сина. — Один раз були, на початку цього тижня. Коли саме — не пам’ятаю.
На запитання, що сказала б синові, якби він зараз міг прочитати ці слова, жінка надовго замовкає.
— Побажала б здоров’я... І щоб додому повернувся, — жінка зупинила розмову і гірко плаче.
Вона розуміє, що після повернення Петра можуть затримати. Але додає, що найбільше за батьком сумують його діти.
— Розумію... Але діти за ним плачуть, — додала мати. Питання журналістки, чи сумують діти за убитою матір’ю, так і залишилося без відповіді. — Усі п’ятеро дітей нині живуть зі мною. Я їхній опікун.
Що буде зі справою
Раніше в інтерв’ю «20 хвилин» керівник Тернопільської обласної прокуратури Віталій Панченко пояснював, що служба за контрактом чи мобілізація не звільняють обвинуваченого або засудженого від кримінальної відповідальності.
— Це не означає скасування відповідальності. Після звільнення зі служби — того ж дня, справа поновлюється саме з того етапу, на якому була зупинена, — пояснив керівник Тернопільської обласної прокуратури Віталій Панченко. — Всі ці процеси поновляться після того, як людина завершить службу.
Відповідно до ст. 81-1 КК України, особу, яка засуджена до позбавлення або обмеження волі, можуть звільнити умовно-достроково для проходження військової служби, прокоментувала адвокатка Олена Степанова.
— Цього засудженого звільнили умовно-достроково ухвалою Коломийського районного суду, яка набрала законної сили 20 липня 2026 року, — повідомила Олена Степанова. — Якщо він пішов у СЗЧ, то мають внести відомості в ЄРДР, затримати в порядку ст. 208 КПК і обрати запобіжний захід. Тоді до строку по СЗЧ додається строк, за яким він був засуджений. За таких обставин як у даного військовослужбовця, — я більш ніж переконана, що йому оберуть тримання під вартою.
Редакція очікує на офіційні коментарі.
Читайте також
Бив і знущався: родичі та знайомі розповіли деталі вбивства 30-річної Віри
Осиротіли пʼятеро маленьких дітей. Родичі обурені мінімальним покаранням для вбивці
Подякуй журналістці гривнею
Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google
