Жовте латаття вкрило Тернопільський став. Як будуть реанімувати водойму цього літа?

Жовті глечики, або жовте латаття — так називають водяні рослини, що зараз квітнуть у ставі. Їх добре можна розгледіти з Набережної. Найбільше рослинності — біля фонтанів.

Перетворюється на болото?

Журналісти «20 хвилин» поцікавилися, наскільки рослинність є типовою для водойми та які заходи із порятунку Ставу будуть робити цього літа? 

Адже, нагадаємо, впродовж багатьох років улітку тернополяни відчували неприємний запах та спостерігали за цвітінням водойми. 

Про те, що неприродний колір води породжує цвітіння синьо-зелених водоростей, екологи говорять вже кілька років. Особливо це помітно у спекотні літні місяці. Та водорості – тільки одна з причин, яких вже цілий перелік: забрудненість води, висока температура, мала проточність,а в останні роки в літні місяці у Ставі масового гине велика риба. За прогнозами екологів, водойма може просто перетворися на болото. 

Громадські активісти озвучили підозри, щодо незаконного спуску нечистот з декількох точок у Тернопільський став: біля пивзаводу, ресторану «Хутір» та від колишнього комбайнового заводу.

Спільно з екологами у Тернополі створили програму порятунку Ставу. Вона складається з декількох етапів: будівництва нафтовловлювачів, поглиблення деяких ділянок, вирівнювання бактеріологічного складу водойми та його зарибнення.

Термін програми становив три роки і за цей час в міськраді планували витратити на роботи майже 20 мільйонів гривень. Та не всі проєкти із запланованих вдалося реалізувати.

Що робитимуть цього року?

В управлінні парків та відпочинку відповіли, що латаття жовте вони не прибиратимуть. Оскільки воно занесене до Зеленої книги України. Сюди входять рослини рідкісні і такі, що перебувають під загрозою зникнення, та типові природні рослинні угруповання, які підлягають охороні.

— Цьогоріч ми вже закидали у став хлорелу. Такі водорості є біологічними стимуляторами і покращують білковий, вітамінний і мінеральний обміни речовин у водоймах. Також щоразу очищуємо прибережну смугу від сміття, працюють аераційні фонтани. Окрім цього, ми плануємо вапнування водойми, але для цього потрібно виграти грант. Тривалість проєкту — 30 місяців, — говорить директор КП «Об'єднання парків культури і відпочинку міста Тернополя» Микола Ткач.

Про те, чи як зараз треба вирішувати проблему забруднення Ставу, ми запитали у магістра екології Леоніда Бицюри:

— Поки немає високої температури, немає і такого бурхливого цвітіння водойми. Також на масштаб впливає кількість опадів, чим більше опадів, тим менше «цвіте» водойма. Тому прогнозувати ситуацію не можу, на це вплинуть і температура повітря впродовж літа, і кількість опадів. А жовте латаття на певних ділянках ставу — це плюс, ніж мінус. Вони також включаються в систему обміну речовин, — говорить еколог. 

ДОВІДКА:

Латаття жовте квітує з травня по вересень жовтими лілієподібними квітами. Розмножується рослина як насінням, яке достигає у жовтню, після квітування, так і кореневою системою, частинку якої часом може відірвати вітром та занести на іншу частину водойми. 

Хлорела сприяє очищенню водойми, зменшує її «цвітіння», та покращує якісні показники води ставу, що забезпечує нормальний розвиток і життєдіяльність живих організмів.

Читайте також: 

Тернопільський став очищують водоростями

Став буде цвісти та пахнути і цього літа, кажуть екологи. Чи вмирає водойма і як її врятувати?

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.