Став буде цвісти та пахнути і цього літа, кажуть екологи. Чи вмирає водойма і як її врятувати?

Став буде цвісти та пахнути і цього літа, кажуть екологи.  Чи вмирає водойма і як її врятувати?
  • Колір води у Тернопільському ставі, як і минулого року в цю пору, темно-зелений. Щорічно з бюджету міськради виділяють чималі кошти, щоб запобігти цвітінню водоростей та неприємному запаху. І кожного року тернополяни скаржаться на страшенний літній сморід.
  • А що буде цього літа? Чи справді місцева водна перлина може перетворитися на болото. Як її врятувати? Відповідаємо нижче.

Про те, що неприродний колір води породжує цвітіння синьо-зелених водоростей, екологи говорять вже кілька років. Особливо це помітно у спекотні літні місяці. Та водорості – тільки одна з причин, яких вже цілий перелік: забрудненість води, висока температура, мала проточність,а в останні роки в літні місяці у Ставі масового гине велика риба. За прогнозами екологів, водойма може просто перетворися на болото. 

Екологи б'ють на сполох, а тернополяни масово діляться фото смердючого Ставу в соцмережах. 

Від фонтанів до «зеленої свині»

Все почалося у 2016 році. Тоді активісти разом з представниками міськради створили комісію, яка взялася за вирішення проблем, пов’язаних зі складною екологічною ситуацією на Ставі.

Громадські активісти озвучили підозри, щодо незаконного спуску нечистот з декількох точок у Тернопільський став: біля пивзаводу, ресторану «Хутір» та від колишнього комбайнового заводу.

Спільно з екологами у Тернополі створили програму порятунку Ставу. Вона складається з декількох етапів: будівництва нафтовловлювачів, поглиблення деяких ділянок, вирівнювання бактеріологічного складу водойми та його зарибнення.

Термін програми становив три роки і за цей час в міськраді планували витратити на роботи майже 20 мільйонів гривень. Та не всі проєкти із запланованих вдалося реалізувати. "За бортом" залишилося облаштування 3D установки лазерного типу та екобіотехнологічне очищення водосховища за допомогою одноклітинних водоростей та вищих водяних рослин.

У 2020-му програму продовжили до 2023 року. На чотири проєкти планують витратити понад 14 мільйонів гривень.

У 2017-му році почали будувати аераційні фонтани. Вони ж мали б стати і туристичною родзинкою. Загалом за два роки будівництва трьох черг фонтанів в міськраді витратили 8 839 205 гривень. Але позбавитися смороду та цвітіння води так і не вдалося…

У 2017-му ще варіант із «Зеленою свинею»  – це організація, яка очищає водойми за допомогою різних видів бактерій, що знищують цвітіння води. На реалізацію проєкту були готові виділити понад мільйон гривень.

Та, як зізнався потім начальник управління ЖКГ, благоустрою та екології Тернопільської міськради Олег Соколовський, організація відмовилася надати документальне підтвердження, якими саме бактеріями збираються очищувати воду.

– Тоді представники фірми сказали, що це їх «таємниця», – каже пан Соколовський. – Тому від послуг фірми ми відмовилися. А пізніше виявилося, що застосовували вони хлорелу – ті ж бактерії, що використали ми цьогоріч.

Наступний крок приведення до ладу Ставу здійснили вже наприкінці 2020 року, коли прибережну територію біля Надставної церкви та готелю «Галичина» за допомогою спеціалізованої техніки очистили від намулу та заглибили. На очищення трьох локацій витратили півтора мільйони гривень. Також минулого літа комунальники за допомогою «сучасних» технологій намагалися очистити територію від водоростей. У хід пішли катамарани та вили.

Запустили нові водорості

А вже цьогоріч, а саме 25 травня, на трьох найбільш застійних локаціях – біля Надставної церкви, поруч з причалом та в районі вул. Чумацької (біля «Riverside Club») спеціалісти-екологи провели першу процедуру внесення суспензії хлорели та сценедесмуса у Тернопільський став. Такі водорості є біологічними стимуляторами і покращують білковий, вітамінний і мінеральний обміни речовин у водоймах.

Як вдалося віднайти на сайті електронної системи публічних закупівель ProZorro, на 50 кілограмів пасти водоростей витратили 49 тисяч гривень. Пан Соколовський повідомив, що закупляли дві партії по 50 кілограмів, на такі цілі витратили 100 тисяч гривень.

– Сто кілограмів це досить багато, адже купували ми фактично концентрат, – додав Олег Соколовський.

Наскільки ефективними були заходи задля повернення Ставу належного вигляду? Чи варто очікувати смороду з водойми цьогоріч та що ж варто зробити, щоб раз і назавжди позбавитися від неприємного запаху та цвітіння? Ці питання ми задали тернопільським екологам.

«Вмирає все: флора і фауна»

Леонід Бицюра:

– Щодо біологічного очищення хлорелою, на водосховище її треба дуже і дуже багато, аби вона була ефективною. Але синьо-зелені водорості – не єдина проблема, у Ставі є фосфати, що сприяють негативним біологічним процесам. Фактично на поверхні води формується плівка, бактерії виїдають кисень, і вмирає все: флора та фауна.

Перш за все, необхідно встановити нормальну аераційну систему та розширити її до Надставної церкви: поміняти в існуючій форсунки на більші та слідкувати за тим, щоб не крали кабелі. Вода з аераційного фонтану за такого розкладу не буде розсіюватися на берег.

Окрім того, необхідно зробити придонний спуск – у найнижчій точці, біля Надставної церкви, потрібно протягнути трубу до Топільче. Тоді там вода буде циркулювати.

І слідкувати за стоками, що йдуть від сіл, що розташовані вище за течією Серету та унеможливити фекальні «врізки» до Ставу зі сторони Нового Світу. Всі заходи повинні бути комплексними і лише одним обійтися неможливо.

«Вирішувати треба кардинально»

Олександр Філь:

– Цвітіння відбувається через надмірну кількість несанкціонованих каналізаційних стоків до Ставу. Щодо хлорели, то ефекту від неї не буде, якщо не локалізувати стоки.

Аераційні фонтани однозначно несуть позитивний ефект, але вони мали б бути розміщені аж до Надставної церкви.

Треба все робити кардинально: перевірити очисні споруди підприємств поблизу водосховища, очистити дно водойми від намулу. Варто обрати принаймні найбільш критичні точки на Ставі і очистити їх. Так, спецтехнікою трохи очищували прибережну територію, але це все одно, що очищувати водойму чайною ложкою. Роботи мають бути на значно більшій території.

«Поки відчутних результатів досягти неможливо»

Орест Сінгалевич:

– Хлорела не впливає на синьо-зелені водорості, а швидше конкурує з ними та забирає частину органічних сполук, що потрапляють у водойму. Повністю позбавитися від водоростей хлорела не зможе, тому цьогоріч знову ми це відчуємо та побачимо.

Щодо аераційних фонтанів і очищення дна Ставу, то для такого обсягу води такими методами досягти відчутних результатів неможливо

Давайте будемо реалістами, пройдуть роки, доки в Тернополі збудують очисні споруди дощової каналізації і доки водосховище не очистять від наносів, які є і які частково почистили.

 

«У планах – поглиблення Ставу»

Василь Грубінко, доктор екологічних наук ТНПУ ім. В.Гнатюка, підготував програму з відновлення Ставу:

– Програму почали втілювати у 2018-2019 роках, в 2020-2021 все трохи призупинилося. Щодо ефективності здійснення заходів, позитивна динаміка, однозначно, є. Так цвісти, як раніше, вода у Ставі вже не буде.

На перспективу в програмі на 2020-2023 роки також є заходи, які зможуть допомогти, наскільки, покаже час. Поки наші дослідження кажуть, що погіршення точно немає. Інше питання, що весна була досить прохолодною цьогоріч, і цвітіння такого активного не буде.

Цьогоріч очищували водойму зеленими водоростями, хлорелою. Вони показали себе дуже добре. Наприкінці червня результати нашого моніторингу доводять, що саме зелені водорості зараз домінують у водосховищі. Це однозначно позитив, адже вони є абсолютно безпечними і не несуть такі негативні наслідки, як синьо-зелені. Для розуміння, 80 водоростей у Ставі зараз – зелені і лише 20 – синьо-зелені. Минулого та позаминулого року перших було лише 30 відсотків.

Взагалі питання відновлення Ставу досить складне. У планах – поглиблення водойми у деяких місцях та очищення їх від намулу. Це гідротехнічний етап, який дуже потрібен. Чому його ще не зробили, не знаю.

На фото вище – зразки з води на причалі катера та на Чайці і Циганці. Дрібненькі овальні світло-жовті (десь 80 %) поля зору – хлорела, зелено-насичені агрегати – синьо-зелені водорості. Вони борються, але еколог прогнозує, що ближче до закінчення липня хлорела буде домінантна.

А ви задоволені результатами робіт з очищення Ставу? Пишіть у коментарях.

Коментарі (3)
  • Tanya Kyzmun

    Хватить тих будинків вікно-в-вікно, бруківки тимчасової , в Нас прекрасне озеро, центр міста,  доведіть до ладу , сезон...
  • Petro Kushnir

    Як врятувати?,дуже просто,не красти !суки коли ви вже наїстеся тими грішми...
  • Oleh Jst

    А що аераційні фонтани не допомагають? Надол просто бабло розпиляв ефективно?

20:06 Меценат із-за кордону дає винагороду учням, які показують гарні результати у навчанні 19:03 Не полишив думки про захист України: Тернопільщина прощається з захисником Ростиславом Урдою photo_camera 18:04 У голові була думка «Що робити?»: як у медуніверситеті почали безкоштовно лікувати зуби захисникам і переселенцям photo_camera 17:04 Українським чоловікам-студентам таки заборонили виїзд за кордон Від читача 12:09 Компенсація за безкоштовне розміщення ВПО збільшиться у двічі 16:03 З’явились українські кавуни: скільки коштують овочі та фрукти у Тернополі photo_camera 15:03 Україна переможе! Ми розіб’ємо ворога і все буде добре, хлопці, вірте! Прощаються з Ярославом Калиняком 14:06 "Україна – вісь земна і небесна": у музеї на Тернопільщині відкрили виставку photo_camera 13:02 У Тернополі продовжили час продажу алкоголю. Чи підтримуєте таке рішення? 12:03 У Зарваниці відбулася Всеукраїнська проща освітян: як все відбувалось (ФОТО) photo_camera 11:03 У тернопільському депо поповнення: доставили новий тролейбус Skoda (ФОТО ДНЯ) photo_camera 10:05 В обласні дитячій лікарні з'явився сучасний інкубатор для новонароджених photo_camera 09:06 За попередню добу COVID-19 забрав життя жінки, але кількість нових захворювань зменшилась вдвічі 08:02 Сьогодні, 25 вересня: Всесвітній день мрії
Дивитись ще keyboard_arrow_right
keyboard_arrow_up